Экономические науки/7. Учет и аудит

Бануляк В.П., Глазко Н.Д.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Використання факторингу здатне суттєво вплинути на розвиток вітчизняної економіки, створити умови для прискорення оборотності капіталу, започаткувати позитивні тенденції щодо розвитку ринку фінансових послуг відповідного напрямку та активізувати внутрішню та зовнішню торгівлю. На сьогодні існують об’єктивні передумови широкого використання факторингу у національній господарській діяльності.

Незважаючи на досить високу ціну такої послуги, саме невизначеність в питаннях організації та методики податкового обліку факторингу як фінансової послуги з фінансування під поступку права вимоги боргу часто відіграє вирішальну роль у відмові суб’єктами господарювання від використання даного інструменту рефінансування боргів дебіторів.

Правові та обліково-економічні сторони здійснення факторингових операцій суб’єктами господарювання є предметом науково-практичних досліджень та розробок таких авторів як І. Голошевич, О. Левченков, А. Мерзлікін, Д. Михайленко. В працях зазначених фахівців багато уваги приділено питанням визначення економічної сутності переуступки боргу, обґрунтування логічного взаємозв’язку правових, податкових та облікових засад проведення уступки права вимоги боргу, проте єдиної думки з досить принципових питань обліку та оподаткування таких операцій немає.

Факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. [5]

До основних ознак факторингу можна віднести:

- за договором факторингу завжди відбувається відступлення грошової вимоги;

- за договором факторингу завжди передбачається винагорода для фактора;

- метою договору факторингу є фінансування фактором клієнта. [1]

За офіційними статистичними даними в Україні питома вага дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів суб’єктів господарювання усіх форм власності на 30 вересня 2009 року складала 64,3%, майже у три рази перевищуючи запаси товарно-матеріальних цінностей, частка яких становила лише 23,3%. Таким чином, широкомасштабне використання факторингу у вітчизняній господарській практиці принесло б неабияку користь господарюючим суб’єктам щодо операцій уступки права вимоги боргу [6].

Згідно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами. [4]

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків», платники податку на прибуток зобов'язані вести облік фінансових результатів операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами. Таке відступлення права вимоги може здійснюватися як за компенсацію, що дорівнює заборгованості, так і за компенсацію, що менша від суми боргу (з дисконтом). [3]

При відступленні права вимоги перший кредитор-продавець включає до складу валових витрат заборгованість у розмірі договірної вартості неоплачених товарів (робіт, послуг). До складу валових доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку – першим кредитором-продавцем від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що таку заборгованість було включено до складу валових витрат. Новий кредитор/фактор зобов'язаний обчислювати фінансовий результат від купівлі-продажу та погашення кожного конкретного права вимоги боргу. І якщо доходи, одержані від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи, то отриманий прибуток включається до складу валового доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари (послуги) третьої особи. Тобто якщо від такої операції другим та кожним наступним кредитором отримано збиток, то їм не дозволяється цей збиток включати до валових витрат та враховувати у зменшення прибутку від інших операцій.

Щодо змін податкового обліку боржника, то законодавство не передбачає змін податкового обліку у зв'язку зі зміною кредитора. Такий боржник має сплатити борги. [2]

Для обкладання ПДВ операцій з відступлення права вимоги необхідно користуватися чинними нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями). Якщо об'єктом факторингових операцій є об'єкти, відмінні від валютних цінностей, цінних паперів, у тому числі компенсаційних паперів (сертифікатів), інвестиційних сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, житлових чеків, земельних бонів та деривативів, такі операції обкладаються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити наступні висновки:

1) факторингом визнається операція відступлення першим кредитором права вимоги боргу за поставлені товари чи надані послуги в грошовій формі на користь фінансової установи;

2) заборгованість, не оформлена у вигляді боргового цінного паперу (векселя, облігації тощо), за своєю сутністю є зобов’язанням, а не об’єктом права власності, отже при проведенні уступки права вимоги боргу таку операцію не слід розглядати як продаж товару;

3) відступлення права вимоги боргу з дисконтом не дає підстав для коригування валових доходів від продажу товарів, робіт або послуг, податкових зобов’язань з ПДВ в податковому обліку, а також доходів від реалізації в бухгалтерському обліку першого кредитора;

4) дисконт за переуступленою дебіторською заборгованістю є платою за послугу факторингу фінансовій установі, що дає всі підстави віднести його на валові витрати першого кредитора в податковому обліку та фінансові витрати в бухгалтерському.

У сьогоднішніх умовах значного дефіциту оборотних коштів факторинг може допомогти вирішити поточні фінансові проблеми. Цей інструмент не лише простий в обігу, але й при детальному вивченні відповідної законодавчої бази зрозумілий в обліку.

Література:

1. Дзюба Н. Факторинг: суто фінансова послуга (податковий та фінансовий облік) // Податки та бухгалтерський облік. – 2009/№36-37 - с.35-41

2. Козирицький С. Податковий облік факторингових операцій // Вісник податкової служби України. – 2009 / №46(570) - с.22-26

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків: Закон України від 24.07.2009 р.

4. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями

5. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997р. №168/97 – ВР (зі змінами та доповненнями)

6. ukrstat.gov.ua