Горбатенко Т.Ю., Король Г.О.

Національна металургійна академія України, Україна

Удосконалення обліку нематеріальних активів, які використовуються за ліцензією

Ефективне використання природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів є об’єктивною умовою зростання конкурентоспроможності підприємств. При цьому значну роль відіграють також і нематеріальні активи, частка яких у теперішній час має досить великий рівень. Завдяки їх використанню збільшується ринкова вартість та підвищується інвестиційна привабливість підприємств.

Підвищення значення нематеріальних активів, а також недостатність законодавчої бази щодо їх використання та оцінки, обумовлює потребу в удосконаленні їх обліку [1,2].

Методологічні основи обліку нематеріальних активів та відображення їх у фінансові звітності визначається П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»[3].

Обліку нематеріальних активів в Україні присвячені досить багато досліджень таких науковців, як В.В. Бабич, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.П. Завгородній, І.Ю. Кравченко, А.М. Кузьмінський, Н.М. Малюга, М.І. Баканов, П.С. Безруких, Я.В. Соколов, А.Д.Шеремет, Д.Г. Шорт, С.В. Шульга та інші.

Але при цьому залишається невирішеним ряд питань обліку нематеріальних активів, зокрема методика обліку нематеріальних активів, які використовуються за ліцензією[4].

На сьогоднішній день законодавством не до кінця врегульоване питання віднесення нематеріальних активів, що використовуються за ліцензією, до груп активів. Відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» такі нематеріальні активи слід відносити до п’ятої групи нематеріальних активів. До цієї групи нематеріальних активів відносяться авторські та суміжні з ними права, але не зрозуміло, чи відноситься нематеріальні активи, які використовуються за ліцензією, до таких прав. Купуючи такі нематеріальних активів, підприємство не набуває ні авторського права, ні права власності на цей актив, а набуває лише право на користування цим активом[5,6].

Оскільки нематеріальні активи, надані підприємством-правовласником на умовах збереження за ним виключних прав на результати інтелектуальної власності, не можуть бути списані, вони підлягають відображенню в бухгалтерському обліку[7]. Проте методика такого відображення на сьогоднішній день відсутня.

Виходячи з цього, пропонується відображати цей вид активів на рахунку 12 «Нематеріальні активи», відкривши відповідний субрахунок 126 «Нематеріальні активи передані згідно ліцензійним договором» та 128 «Нематеріальні активи отримані згідно ліцензійним договором». Для об’єктів, що використовуються підприємством-власником, рекомендується відкрити субрахунок 129 «Нематеріальні активи, які використовуються підприємством-власником», введення якого в умовах використання комп’ютерних технологій не зумовлює значних додаткових витрат.

Відповідні зміни також мають бути внесені до субрахунку 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» відкриттям субрахунків 132.1 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, переданих згідно з ліцензійним договором», 132.2 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, отриманих згідно з ліцензійним договором», та 133.3 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, що використовуються підприємством-власником».

Витрати, пов’язані з отриманням або передачею прав на використання нематеріальних активів, пропонується відображати на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», без відкриття додаткових субрахунків.

Додаткові доходи підприємства-правовласника, отримані внаслідок передачі прав на використання нематеріальних активів згідно з ліцензійним договором, слід відображати на субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів», доповнивши відповідно його назву.

Зростання значимості нематеріальних активів як вагомої складової економічного потенціалу підприємства вимагає розробки нових і розширення діючих підходів відображення їх у системі бухгалтерського обліку. Запропонований підхід обліку нематеріальних активів, що використовуються за ліцензією, дозволить більш чітко розмежувати нематеріальні активи для більш точного ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що призведе до підвищення якості, точності та корисності інформації, яка передається зацікавленим особам на підприємстві для прийняття управлінських рішень.

Література:

1. Должанський М. І., Должанський А. М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - Л.:Львівський банківський інститут НБУ, 2003. - 494 с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 5-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 724 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1-30, зі змінами та доповненнями //http://zakon/rada.gov.ua./cgibin/laws/cgi

4. Сопко В.В. Економіко-правові аспекти обліку нематеріальних активів //Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики. Збірник наукових статей.-К., 2002.- С.389-426

5. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. // http:// zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.99 №893/4186 зі змінами та доповненнями // http:// zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.

7. Шульга С.В. Облік і аудит нематеріальних активів: теорія, організація, методика //Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К., 2006. — 3-4 c.