Федоришина Л.І., Глазко Н.Д., Картовий О.П.

Вінницький національний аграрний університет

Аналіз відмінностей бухгалтерського та податкового обліку податку на прибуток

Основною метою ведення господарської діяльності є отримання прибутку. Для того щоб, врегулювати отримання результатів від всіх видів діяльності 28.12.1994 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому чітко вказується склад платників податку на прибуток та методика його визначення. Відповідно до діючого законодавства, підприємства, які знаходяться на загальній системі оподаткування, повинні в обов’язковому порядку вести бухгалтерський та податковий облік. Це пов’язано тим, що ці два види обліку несуть в собі різну мету і спрямованість обчислення результатів господарювання.

Метою даної роботи є знаходження і викриття недоліків податкового обліку та визначення його місця в системі бухгалтерського.

У зарубіжних країнах з ринковою економікою між бухгалтерським і податковим обліком різноманітні зв’язки, а саме від переважного впливу податкових правил на систему обліку до незалежного співіснування обох систем. Для таких розвинутих країн як Німеччина, Франція, Швеція, Бельгія, Іспанія, Італія, Швейцарія характерною є континентальна модель бухгалтерського обліку. Відповідно до неї між системами бухгалтерського та податкового обліку існує тісний зв’язок. Облікова політика в цих країнах спрямована, перш за все, на задоволення вимог уряду щодо оподаткування. Бухгалтерський та податковий облік за цією моделлю збігаються і виконують усі фіскально-облікові завдання. У цих країнах облік достатньою мірою формує інформацію, необхідну для контролю за здійсненням податкової політики.

На противагу державам континентальної моделі обліку, у країнах британо-американської, або англосаксонської моделі (Великобританія, США, Нідерланди, Австралія, Канада, ПАР та ін.) залежність системи обліку від оподаткування дуже слабка, а в окремих країнах відсутня. Як правило, податковий облік ґрунтується на інформаційному забезпеченні бухгалтерського обліку.

В Україні основними причинами відокремлення бухгалтерського обліку від податкового є розбіжності у завданнях, функціях, економічній сутності та методології. Якщо завданням бухгалтерського обліку є надання даних внутрішнім і зовнішнім користувачам для здійснення контролю щодо виконання своїх обов’язків, то податковий облік спрямований на формування даних, які відповідають потребам податкових органів при перевірці діяльності підприємств. Стосовно функцій б/о, то основними є контрольна, аналітична та інформаційна. В п/о є основна функція захисту інтересів держави при здійсненні комерційної діяльності суб’єкта господарювання. Ще одна відмінність полягає у призначенні фінансової і податкової звітності. Якщо за даними фінансової звітності можна охарактеризувати фінансовий стан суб’єкта господарювання, то за даними податкової можна охарактеризувати стан розрахунків з бюджетом за відповідними податками і платежами [7].

Всі вищезгадані відмінності між податковим та бухгалтерським обліком є, оскільки різноманітні нормативно-правові акти, звітність та методика визначення доходів, витрат та амортизаційних відрахувань, тільки працівники ведуть ті ж самі – бухгалтери. Це і викликало певні податкові різниці у визначенні суми прибутку до оподаткування. Тому досить актуальним є дослідження методик визначення прибутку за цими видами обліку з метою його оподаткування та пошуку шляхів їх гармонізації.

Вивченням питань особливостей та поєднання бухгалтерської та податкової методики обліку оподатковуваного прибутку займалися такі вчені як: М.Т. Білуха, О.С. Бородкіна, С.Ф. Голова, М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцева, О.Ф. Кирилюк, О. Кисельова, П.Т. Саблук, М.Ф. Огійчук, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкарь, В.К. Савчук, Н.М. Ткаченко, та ін.

Основою у визначенні результату господарювання є бухгалтерський облік. Тому найчастіше пропонують використовувати його методологічну базу при визначенні прибутку. Зокрема, професор М.Я. Дем’яненко зазначає, що економічна діяльність податкового обліку полягає в тому, щоб ті витрати, які вважаються недоцільними, не призводили до зменшення оподатковуваного доходу. В практичному плані це означає, що держава не хоче втрачати свою (задекларовану) частку в доходах підприємства внаслідок суб’єктивних (непродуктивних) дій юридичної особи як суб’єкта оподаткування. Саме цю вимогу держави забезпечує (чи має забезпечувати) податковий облік [4].

Такої ж думки притримуються такі автори як О.Ф. Кирилюк та Л.І. Стаднік: «…бухгалтерський облік здатний забезпечувати надійну документально обґрунтовану систему реєстрації та обробки не тільки фінансової, але і податкової інформації. Він забезпечує оформлення всіх операцій, пов’язаних із системою оподаткування, безперервність та суцільність їх відображення. Використовуючи дані бухгалтерського і податкового обліку можна вирішити систему обчислення валових доходів, валових витрат та податків, податкового кредиту і податкового зобов’язання, обґрунтувати податок на прибуток».

О. Кисельова зазначає, що «…ускладнена система податкового обліку об’єкта оподаткування з податку на прибуток приводить також до зниження оперативного контролю та зростання податкових зловживань, погіршення платіжної дисципліни, що врешті - решт негативно позначається на сплаті бюджетних надходжень, потребує значних коштів на адміністрування податку» [6].

Виникнення податкового обліку пов’язано, перш за все, з прийняттям оновлених редакцій Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», які встановлюють особливий порядок розрахунку об’єктів оподаткування, який не узгоджується з правилами та процедурами, прийнятими у бухгалтерському обліку.

Згідно із ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який обчислюється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань. Тоді як у бухгалтерському обліку фінансовий результат визначається як різниця між доходами і витратами [8].

У податковому ж обліку датою виникнення валових доходів і витрат вважається дата події, що сталася раніше.

Щодо валових доходів, то це або дата одержання коштів (будь-якої іншої компенсації), або дата відвантаження продукції (надання товарів, робіт, послуг); щодо валових витрат, то це або дата сплати коштів (надання будь - якої іншої компенсації), або дата одержання продукції (товарів, робіт, послуг). Це основна причина різних показників прибутку за двома видами обліку .

Виникнення цих різниць пояснюється тим, що деякі доходи та витрати не визнаються при розрахунку бухгалтерського та податкового прибутку до оподаткування.

Питання бухгалтерського та податкового обліку податку на прибуток потребують наступного удосконалення:

· відмовитися від методів нарахування амортизації за податковим обліком, які не є економічно обґрунтованими і не відповідають особливостям економіки нашої країни;

· надати податковому обліку дійсно статусу складової частини бухгалтерського. Для цього перш за все необхідно вести єдину класифікацію доходів та витрат;

· момент визначення доходу має встановлюватися за принципами бухгалтерського обліку. Адже нарахування податку на прибуток на товари (послуги), які відвантажено, але не отримано за це кошти, ускладнює фінансову ситуацію підприємства в зв’язку з погашенням зобов’язання за кошти, яких підприємство не має. Тому, датою зарахування доходу, для визначення податкового прибутку у платника має бути дата отримання коштів за товари (послуги) покупцю;

· у податковому законодавстві до валових витрат усіх підприємств необхідно включати нараховану безнадійну заборгованість, яка виникла з незалежних від платника обставин, а саме стихійне лихо, пожежа та інші схожі випадки.

Застосування на практиці таких заходів, дасть призведе до того, що не потрібно буде обліковувати окремо валові доходи і валові витрати; не буде потреби у складанні великої Декларації з податку на прибуток підприємств з додатками та використанням даних бухгалтерського і податкового обліку; відбудеться максимальне наближення двох видів обліку; виникне єдина база для розрахунку об’єкта оподаткування; зменшить трудомісткість податкових розрахунків.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток». Наказ Мінфіну України № 353 від 28.12.00р., із змінами і доповненнями.

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. — № 996-ХІУ.

3. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР: Із змінами та доповненнями.

4. Дем’яненко М.Я. Щодо уніфікації бухгалтерського і податкового обліку// 2007.

5. Кисельова О. Концептуальні засади реформування податку на прибуток// Бухгалтерський облік і аудит. - №2. – 2005. – С.37-42.

6. Ковальчук О.В. Гармонізація бухгалтерської і податкової методики обліку оподатковуваного прибутку/ О.В. Ковальчук// Економіка та держава. - №3.- 2008.- С.42.

7. Малишків О. Про статус податкового обліку українського підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №2

8. Плахтій Т.Ф. Бухгалтерський та податковий облік податку на прибуток: розбіжності та шляхи їх уніфікації // Облік і фінанси АПК. -2009.