Економіка/3. Фінансові
відносини
Чорней Н. М.
Буковинська державна фінансова академія, Україна
Аналіз системи соціального захисту
населення у Німеччині
Основи
соціального страхування в Німеччині були створені ще наприкінці XIX ст., коли
Отто фон Бісмарк підготував і запровадив програму прогресивного соціального
законодавства, яке стало зразком для інших індустріальних країн.
Головною ціллю програми канцлера, яка називалася «прикладним християнством», було привернути політичні симпатії робітників до юнкерського уряду та збільшити продуктивність їх праці.
Метою даної
статті є розгляд соціальної системи захисту населення у Німеччині, основні види
страхових послуг, система соціального законодавства, тощо.
Дане питання
розглядали та досліджували такі науковці як Григораш Г. В., Григораш Т. Ф.,
Олійник В. Я., Субачов І. Т., Тейзе Є., Неділько Н. та ін..
Система
соціального страхування Німеччини характеризується сукупністю заходів, що мають
забезпечувати економічний та соціальний захист існування різних груп населення
від таких загальних загроз для життя, як нещасний випадок, хвороба,
інвалідність, старість, безробіття і смерть годувальника.
Основними
напрямами системи соціального страхування є:
1.
Медичне страхування.
Німеччина
– це одна з перших країн, де було запроваджено медичне страхування.
Системи медичного страхування є не однорідною і складається з 5 основних
елементів.
Перший компонент - стаціонарне медичне
обслуговування.
Другий елемент – амбулаторне
обслуговування, третій – виготовлення медикаментів. Ціна медикаментів складає третину від ринкової ціни.
Четвертий елемент – фінансування програм
для тих осіб, які не можуть особисто брати участі в програмах обов’язкового
медичного страхування.
П’ятий –медичне обслуговування на
підприємствах, що складає 4,3% всіх видатків на охорону здоров’я.
2. Пенсійне
страхування.
Щодо
пенсійного забезпечення, то Німеччина займає 4 місце у Європі за розміром
виплачуваних пенсій для осіб, старших 60 років, поступаючись лише Люксембургу,
Франції і Данії.
Воно
складається з 3 елементів, які являються окремими системами: обов’язкове
пенсійне страхування, пенсійне страхування від підприємств та приватне пенсійне
страхування.
3.
Страхування від безробіття.
Страхування
від безробіття фінансується за рахунок страхових внесків, які здійснюють
наймані працівники і роботодавці. Страхові внески збирають лікарняні каси.
Тариф відрахувань складає 6,5% і сплачується порівну роботодавцем і
працівником. Внески до каси соціального страхування сплачують усі наймані
працівники, однак вони не стягуються з заробітків, які не досягають 325 євро,
якщо тривалість робочого тижня менша 15 годин. Максимальна заробітна плата, за
якою необхідно здійснювати відрахування до каси страхування від безробіття і
пенсійного страхування, складає 54000 євро.
4.
Страхування від нещасного випадку.
Заходи
страхування від нещасного випадку здійснюються у такій послідовності:
1) попередження
нещасних випадків;
2) максимально
можлива реабілітація з метою відновлення вихідного стану;
3) виплата
компенсації.
Страхові
виплати розповсюджуються на заходи з попередження нещасних випадків на
виробництві й забезпечення швидкої допомоги; лікування і компенсаційні виплати
особам, які частково втратили працездатність унаслідок нещасного випадку;
професійну допомогу; допомогу особам, які частково втратили працездатність
унаслідок нещасного випадку; допомогу на поховання і пенсію у разі втрати
годувальника сім'ї.
При
втраті працездатності, так звана, повна пенсія складає 2/3 річного заробітку.
Фінансування здійснюється в основному шляхом внесків роботодавців, які
розраховуються залежно від оплати праці застрахованих і від класифікації
небезпеки нещасних випадків.
5.
Соціальна допомога з материнства.
Для
отримання допомоги з материнства жінка повинна мати страховий і трудовий стаж.
У період між 10-им та 4-им місяцями перед пологами вона повинна бути щонайменше
12 тижнів застрахованою на випадок хвороби (страховий стаж) або працювати
(трудовий стаж). Розмір допомоги з материнства залежить від «чистої» заробітної
плати жінки в останні три календарні місяці або останні 13 тижнів перед
початком терміну захисту (перед пологами). Якщо середня «чиста» заробітна плата
жінки вища, вона отримує різницю від роботодавця. Відповідно, роботодавець
виплачує цю суму як дотацію до допомоги з материнства.
Широка
система, що складається з страхування на випадок хвороби, від нещасного
випадку, на випадок необхідності догляду, пенсійного страхування та страхування
на випадок безробіття, захищає від фінансових наслідків життєвих негараздів.
Поряд з цим соціальна система включає в себе що фінансуються за рахунок
податків послуги, наприклад, компенсації сім'ям (допомога на дитину, податкові
пільги) або забезпечення прожиткового мінімуму для пенсіонерів і хронічно
непрацездатних.
Німеччина
бачить себе соціальною державою, яка вважає соціальний захист своїх громадян
одним із пріоритетних завдань політики економічного розвитку.