Економіка/1. Банки і банківська система

 

Чорней Н. М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Діяльність центральних банків на світовому ринку золота

 

На сьогоднішній день золото являє собою не тільки фінансовий актив, що виконує функції золота, а також є звичайним товаром, що має собівартість виробництва та підлягає законом попиту та пропозиції, ринковим спекуляціям та спекуляціям цін.

Інтерес провідних країн світу до ринку золота більше ніж просто виправданий, адже золото, є символом валютної незалежності і стабільності країн як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Метою даної статті є розкриття сутності світового ринку золота та діяльності на ньому центральних банків різних країн світу.

Дану тему розглядали та досліджували такі науковці та дослідники як: Гаухман О. Л., Шишкин І. М., Торянников Б.Н., Маргарет Вонг, Мет Грейдон, тощо.

Золото є важливою складовою частиною міжнародних резервів більшості країн світу. На формування золотих запасів центральних банків особливо вплинули особливості історичного розвитку світової валютної системи. Так, наприклад, в період господарювання золотого монометалізму сукупні запаси центральних банків і міжнародних організацій складали від 36-38 тис. тонн, з яких більше 70% припадало на США та на деякі провідні країни Європи [1].

За даними Світового консульства золота офіційні золоті резерви станом на грудень 2008 рік становили майже 30 тис. тонн. Найбільшими резервами володіють США, Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія, Японія, тощо.

Найбільшу десятку країн володарів офіційних золотих резерві можна прослідкувати в Таблиці 1.

Країни, що володіють найбільшою часткою золотих резервів

Таблиця 1.

№ п/п

Країни

Обсяг резервів станом на 2008 р., тонн

1.

США

8134

2.

Нимеччина

3413

3.

Франція

2509

4.

Італія

2452

5.

Швейцарія

1040

6.

Японія

785

7.

Нідерланди

621

8.

Китай

600

9.

Росія

496

10.

Гайвань

422

 

 

Основними причинами зберігання золота у формі резервного активу Центральними банками є [2]:

1)                     безризиковість – в умовах різкого коливання валют, золото постає більш надійнішим активом ніж валюта і валютні цінності;

2)                     економічний захист – золото має найбільший рівень ліквідності, оскільки, може бути реалізоване в любий момент часу та за мінімальних витрат;

3)                     високий рівень дохідності – центральні банки здійснюють банківські операції за участю золота на кредитному ринку золота через банки-маркетмейкери, що приносить їм чималий дохід.

4)                     страховий інструмент – золото являється надійний страховим інструментом у випадку настання фінансових криз, дестабілізації валютної системи, війн, тощо.

Функціонування ринку золота пов’язане із задоволенням промислових та ювелірних потреб, створення золотого запасу країни, страхування валютних ризиків, тощо. Значного прогресу ринок золота набув з розвитком інформаційних технологій, а особливо із появою електронної торгівлі та телекомунікацій.

Основними учасниками ринку золота є золотовидобувні компанії, центральні банки, промислові споживачі, інвестори, тезавратори, професійні дилери і посередники.

За даними Всесвітньої ради по золоту, 1/5 світових запасів дорогоцінного метала знаходиться в якості міжнародних резервів у власності центральних банків і таких міжнародних організацій як Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, тощо.

Серед центральних банків найбільшого впливу на світовому ринку золота на сучасному етапі має Федеральна резервна система США та окремі країни Європи. Деяким центральним банкам відведена особлива роль: вони вирішують скільки золота та за якою ціною золото поступає на світовий ринок.

На світовому ринку золота існують ряд домовленостей між суб’єктами таких відносин. Так, у 1999 році та у 2004 році були прийняті Вашингтонські договори, які не мали міжнародної юридичної сили, а становили собою фактичну домовленість між країнами з тих чи інших питань. В 1999 році Договір підписали 15 європейських країн, а також ФРС США, банк Японії, Міжнародний валютний фонд. Відповідно до нього, центральні банки даних країн не мали право виходити на ринок золота в якості продавця, крім обговореного продажу, який на протязі наступних 5 років не будуть перевищувати 400 тонн в рік, а також не розширювати лізинг золота, обсяг ф’ючерсних контрактів та опціонів.

В 2004 році центральні банки 12 країн євро зони, а також Швейцарії і Швеції підписали новий Договір про золото строком на 5 років. Відповідно до нього, дані країни взяли на себе обов’язок збільшити ліміт продажу золота із міжнародних резервів з 400 до 500 тонн, що на 25% більше обсягу продажу, що були здійснені в рамках першого договору. До даного Договору 2004 року не приєдналась Великобританія, заявивши, що в найближчі роки не має плани продавати золото.

Статистику діяльності з продажу золота країн-учасниць домовленості можна прослідкувати у Таблиці 2. [3].

Продаж золота центральними банками протягом 2005-2008 рр.

 

Таблиця 2.

Центральні банки країн

2005 р., т

2006 р., т

2007 р., т

2008 р., т

Зони євро

352,2

385,8

352,8

210,2

ЄЦБ

47

57

80

72

Австрії

15

13,7

8,7

0

Бельгії

30

0

0

0

Франції

115

134,8

115,1

106,8

Німеччини

5,4

5,3

5,1

4,3

Нідерландів

55

67,5

14

19,5

Португалії

54,8

44,9

0

0

Іспанії

30

62,5

149,3

0

 

 

«Золота політика» центральних банків різних країн світу, а особливо тих центральних банків, які володіють великими запасами золота, є одним з найважливіших інструментів реалізації інтересів країн, що має суттєвий вплив не тільки на формування ціни золота, тенденції його використання як міжнародного фінансового резервного активу, але й в кінцевому результаті має суттєвий вплив на розвиток світової економіки.

 

Література:

1.Гаухман О. Л. Центральние банки на мировом рынке золота / О. Л. Гаухман // Банковское дело. – 2009. - №3. – С.

2. Why central banks hold gold // www.reserveasset.gold.org.

3. Latest statistics on sales under the Central Bank Agreements on Gold // www.gold.org.