Яковишина Н.А. , Дмитришина Л.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність та проблеми становлення облікової політики в бюджетних установах.

Процес трансформації бухгалтерського обліку в бюджетних установах в умовах переходу нашої держави до ринкових відносин залишив після себе велику кількість проблемних питань, серед яких на сьогодні найпоширенішою є проблема формування облікової політики бюджетними установами, що особливо характерно для розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів.

Облікова політика є основою ведення бухгалтерського обліку не тільки прибуткових підприємств і організацій, а й бюджетних установ також, оскільки саме наказ про облікову політику в установі має скеровувати обліковий процес до досягнення основних стратегічних завдань, що їх ставить перед собою будь-яка економічна одиниця незалежно від форми її власності.

Питаннями обґрунтування й формування облікової політики підприємств на сьогодні займаються багато вітчизняних науковців, серед яких Ф. Бутинець, П. Житний, Л. Пантелійчук, М. Пушкар та ін. Вивчення й аналіз наукових праць переконує, що в основному увага науковців зосереджена на визначенні сутності поняття «облікова політика», хоча ця проблема набагато ширша. Особливо важливою уявляється проблема облікової політики бюджетних установ.

Так, у п. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік зазначено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, тобто принципи, методи та процедури, які воно використовує для складання і подання фінансової звітності. Фінансовою звітністю вважається бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. [2]

Аналізуючи публікації П. Житного, М. Пушкаря, Н. Шпанковської [2-5], можна звернути увагу на те, що облікову політику вони розглядають не просто як вибір форми ведення обліку, а й у спрощеному вигляді, тобто вона стає методом управління обліковим процесом, а в більш широкому розумінні - одним із методів управління діяльністю суб'єкта господарювання.

У контексті окресленої проблеми виходячи з того, що слово «політика» означає сукупність дій, спрямованих на досягнення певної мети, треба розрізняти поняття «облікова політика», яке вказує на певну облікову спрямованість цих дій, обліковий характер методів і засобів, спосіб обліковування, та «політика обліку».[2]

Так сукупність дій відповідального за облікову політику на підприємстві спрямовані на результативність обліку - ефективність наданої ним інформації, оскільки облікова політика при підприємницькій діяльності, яка пов'язана із виживанням на ринку товарів, робіт і послуг, орієнтацією на ефективність роботи та якість, нестандартністю підходів до вирішення проблемних питань та ризиком, має слугувати підтримкою оперативних та стратегічних інформаційних потреб користувачів, у тому числі тих, які мають особисту зацікавленість у результатах діяльності підприємства. Водночас політика обліку бюджетної установи має бути спрямована на інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління державними фінансами, забезпечення системи стратегічного бюджетного планування, досягнення ефективності всієї діяльності установи - як фінансової, так і господарської.

Хоча в сучасній науковій літературі згадується поняття облікової політики бюджетної установи, проте недостатнє вивчення цієї проблеми призводить до того, що на практиці склався стереотипний підхід до формування облікової політики. Головні бухгалтери бюджетних установ нерідко формально підходять до розробки облікової політики. Таку позицію не можна вважати виправданою, оскільки в бюджетної установи є реальна можливість сформувати на основі прийнятої облікової політики достатньо ефективну систему бухгалтерського обліку як елемента управління установою, адже своєчасне, повне та достовірне відображення проведених операцій дає змогу керівнику приймати обґрунтовані управлінські рішення, аналізувати роботу установи, здійснювати й контролювати цільове використання засобів на основі затвердженого кошторису, виявляти незаконні витрати, що підвищить ефективність обліку й фінансово-господарської діяльності бюджетної установи та використання як бюджетних коштів, так і коштів спеціального фонду.

Методика розв’язання проблеми формування облікової політики бюджетних установ включає чотири етапи, кожен з яких направлений на подолання спірних моментів процесу її розробки на теоретичному рівні.

Етап перший. Обґрунтування необхідності формування облікової політики бюджетними установами. Для того, щоб запровадити ефективну облікову політику, в певній бюджетній установі необхідно чітко визначити її мету і основні завдання.

Основна мета облікової політики – встановити найвигідніші конкретній установі методи обліку для якісного кошторисного планування і складання звітності. Виходячи з наведеної мети, завданнями облікової політики бюджетної установи мають стати:

· закріплення базових принципів організації та ведення бухгалтерського обліку, планування діяльності бюджетної установи;

· своєчасне попередження негативних явищ у фінансово-господарській діяльності;

· виявлення й ефективне використання внутрішньогосподарських резервів;

· контроль за наявністю та рухом як бюджетних, так і позабюджетних засобів, їх цільовим призначенням та раціональним використанням.

Етап другий. Висвітлення сутності наказу про облікову політику в бюджетних установах. Наказ про облікову політику – це документ, який розкриває облікові методи залежно від характеру і специфіки діяльності певної установи. Методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах володіє великою кількістю методів обліку активів, зобов’язань, доходів і видатків, і, якщо вимоги та норми щодо певних об’єктів обліку чітко визначені законодавством, у наказі про облікову політику немає необхідності їх дублювати. Але серед методів обліку є методи, застосування яких дозволено в різних варіантах, і установа має право вибрати один, найоптимальніший, який і буде вказаний в наказі про облікову політику, що і є одним з основних призначень.

На нашу думку, при розробці наказу про облікову політику бюджетної установи важливим є чітко:

· позначити вибрані методи оцінки та обліку, варіантність яких передбачено нормативними актами з бухгалтерського обліку;

· обумовити варіанти облікової політики, опис яких відсутній у нормативних документах та особливості застосування яких підприємство затверджує, виходячи із специфіки умов діяльності;

Етап третій. Відображення взаємозв’язку облікової політики бюджетних установ із автоматизацією облікового процесу. На сьогодні великого розмаху набув процес автоматизації бухгалтерського обліку, у тому числі це стосується і бюджетних установ. Оскільки сформувалась досить широка пропозиція програмних продуктів з бухгалтерського обліку і бюджетні установи мають декілька варіантів вибору програми автоматизації обліку – обов’язковим є зазначення вибраного варіанту у наказі про облікову політику установи. Метою формування облікової політики в бюджетних установах має бути не тільки вибір сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, а й досягнення ефективності управління обліковими процесами, ефективності прийняття управлінських рішень, вибір оптимальної системи управління процесами діяльності для досягнення оперативних і стратегічних цілей установи.

Етап четвертий. Узгодження облікової політики установ-розпорядників бюджетних коштів вищого рівня із обліковою політикою підпорядкованих їм установ. Не слід забувати про те, що бюджетні установи є багаторівневими взаємозалежними системами. Отримавши асигнування від установи вищого рівня, установа нижчого рівня бере на себе зобов’язання використати їх на видатки, напрям яких попередньо узгоджений з вищою установою. Виходячи з цього, можна стверджувати, що існує зв'язок між цілями і завданнями бюджетних установ різних рівнів, а оскільки облікова політика є інструментом їх реалізації – деякі пункти облікової політики бюджетних установ вищого рівня повинні знайти своє продовження в наказах про облікову політику підпорядкованих їм установ. Цей етап розв’язання проблеми дозволить гармонізувати облікову політику бюджетних установ різних рівнів, підвищити ефективність досягнення спільних цілей і завдань, а також полегшити процес контролю діяльності розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів.[2]

Ці етапи розв’язання проблеми формування облікової політики бюджетних установ, висвітлюють найбільш спірні моменти процесу її розробки на теоретичному рівні. Підсумовуючи, слід додати, що на основі раціонально розробленої облікової політики бюджетні установи зможуть сформувати достатньо ефективну систему бухгалтерського обліку як елемента управління установою, що дасть змогу керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення, аналізувати роботу установи, здійснювати і контролювати цільове використання засобів на основі затвердженого кошторису, виявляти незаконні витрати, що підвищить ефективність обліку й фінансово-господарської діяльності та використання як бюджетних коштів, так і коштів спеціального фонду.

Використана література:

1. Житний П. Організаційно методологічні засади формування облікової політики підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006 - № 3 - С. 3-10.

2. Житний П. Проблеми формування облікової політики та шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – №3. – С.19-22.

3. Пантелійчук Л. Формування облікової політики підприємства // Бухгалтерський облік і аудит -2004. - № 12. - С. 25-28.

4. Пушкар М. Вимоги до формування облікової політики // Становлення облікової політики в Україні: Тези доп. Всеукр. наук. конф. 18-19 травня 2007 р Тернопіль: Економ, думка, 2007 - С. 181-182

5. Шпанковська Н., Мушникова С, Котенко Н. Місце облікової політики підприємства в системі фінансового менеджменту // Становлення облікової політики в Україні: Тези доп. Всеукр. наук конф. 18-19 травня 2007 р. - Тернопіль: Економ, думка, 2007. - С. 228-230.