Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К. п. н. Полєщук І. Ф., Ярова Ю. Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Значення стратегічного аналізу для управління підприємством

В сучасних умовах в економіці України відбуваються зміни системи управління, механізму господарювання, характеру зв’язків між виробниками та споживачами. На зміну централізованому плануванню діяльності підприємства приходять ринкові взаємовідносини, що орієнтовані на взаємну користь.

За умови становлення цивілізованих ринкових відносин, стохастичності ринкової кон’юнктури та непередбачуваності її розвитку зростає значення науково обґрунтованого стратегічного управління.

Стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу, який розглядається як виконання відповідної функції управління, орієнтованої на перспективу із високою невизначеністю, як дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Все це викликає необхідність вивчення методичних підходів до впровадження стратегічного аналіз як інформаційної та організаційної бази прийняття правильних управлінських рішень [1, с. 138].

Питаннями щодо суті стратегічного аналізу і визначення його завдань та ролі у контексті управління підприємством займались такі відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Г.А. Азоєв, І.Х. Ансофф, Ю.К. Боумен, О.С. Віханский, М.В. Володькіна, З.І. Галушка, В.Г. Герасимчук, Т.В. Головко, О.В. Демьянова, М.І. Ковальчук, С.В. Оборська, І.М. Парасій-Вергуненко, В.В. Пастухова,   О.М. Скібіцький, А.Дж. Стрікленд, А.А. Томпсон, З.Є. Шершньова та інші.

Необхідною передумовою стратегічного розвитку будь-якої господарської системи є стратегічне управління. Предметом стратегічного управління є досягнення змін з найменшими витратами та у найбільш короткі терміни, ніж у конкуруючих господарських систем. Таким чином, в теорії стратегічного управління доцільно виділяти мету розвитку господарської системи та мету стратегічного управління. Метою розвитку виступає нова якість господарської системи. Метою стратегічного управління, можна визначити забезпечення нової якості господарської системи як конкурентної переваги у порівнянні з іншими господарськими суб’єктами.

Взаємозв’язок полягає в тому, що не тільки стратегічний розвиток і його мета визначать цілі та зміст стратегічного управління, але й навпаки: цілеспрямовані способи та ресурси стратегічного управління забезпечують конкурентну перевагу, яка є поштовхом та умовою подальшого соціально-економічного розвитку [2, с. 18].

Стратегічне управління передбачає визначення ключових позицій на перспективу в залежності від пріоритетності цілей; виділення ресурсів організації під стратегічні цілі, незалежно від фактичної структури управління виробничо-господарською діяльністю; створення центрів керівництва кожною стратегічною метою; оцінку та стимулювання виробничих підрозділів та їх керівників в залежності від ступеня досягнення стратегічних цілей. У зв’язку з тим, що стратегічне управління - це перманентний процес, який кожного разу здійснюється в мінливому середовищі та при оновленому стані виробничого потенціалу, він потребує пошуку більш ефективних шляхів реалізації стратегії.

Динамічні зміни в сфері підприємництва та управління територією зумовлюють необхідність внесення певних коректив в цільові установи, завдання, зміст та форму реалізації стратегії. Тому моніторинг стратегічного менеджменту, оцінка ступеня реалізації стратегії та ефективності стратегічного управління в цілому, аналіз змін зовнішнього середовища, виробничого потенціалу є складовими процесу стратегічного управління. Данні аспекти складають фактично зміст стратегічного аналізу.

Стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу, який розглядається як виконання відповідної функції управління, орієнтованої на перспективу і що має високу невизначеність, як дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан [3, с. 112].

Поняття стратегічного аналізу, насамперед слід розглядати як безперервний процес дослідження об’єкта (системи), результатом виконання якого є формування інформаційно-аналітичної бази для прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення  стратегічних цілей, формування конкурентних переваг та зростання вартості господарських одиниць. Такий аналіз передбачає вчасне коригування обраної стратегії з метою швидкого реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища,  що є однією із основних умов ефективного функціонування підприємства та його конкурентоспроможності

Стратегічний аналіз досліджує різні чинники й можливості, які підприємство може використати для свого розвитку. Ці чинники вивчаються комплексно, з розрахунком на довготривалу перспективу. Об’єкти стратегічного аналізу визначаються відповідно до цілей, які ставить перед собою керівництво підприємства. Більшість дослідників до об’єктів стратегічного аналізу відносять: стратегічні господарські підрозділи (підрозділи диверсифікованої компанії), стратегічні зони господарювання (сегменти ринку), сектори бізнесу (напрями діяльності), окремі продукти (товари, послуги), фінанси, інвестиційні проекти. Об’єктом може бути і підприємство загалом.

Предметом стратегічного аналізу є слабкі місця та загрози, стратегічні переваги та потенціал об’єкта дослідження, які при певному поєднанні з іншими факторами внутрішнього та зовнішнього середовища формують альтернативні напрями дій, які сприяють досягненню стратегічних цілей та виконання місії підприємства.

Стратегічний аналіз представляє собою дослідження ретроспективи, поточного стану та варіантів розвитку господарської системи будь-якого рівня як з позицій її місця в системі навколишнього середовища, так і з точки зору внутрішнього потенціалу. Метою стратегічного аналізу є формування аналітично-інформаційної платформи для прийняття керівництвом господарської системи її цільового комплексу, вибору стратегії реалізації останнього та складання плану досягнення цілі та завдань стратегічного розвитку [1, с. 139-140].

Основи методології стратегічного аналізу, ґрунтуються на таких методичних прийомах: оцінка поточного стану підприємства на ринку, наявних ресурсів (матеріальних, фінансових, кадрових, наукових та ін.), можливостей і потреб; прогнозування і планування різноманітних показників діяльності підприємства; прогнозна оцінка зовнішнього середовища; альтернативний (варіантний) аналіз для підготовки прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності.

Отже, стратегічне управління будь-яким підприємством у ринковому середовищі зосереджується на правильному визначенні поточних позицій підприємства на ринку, показників його господарсько-фінансової діяльності, сильних і слабких сторін. Стратегічний потенціал організації та її навколишнє оточення безпосередньо впливають на прийняття стратегічних управлінських рішень, які обумовлюють розвиток господарської системи. В сучасних умовах адекватність прийнятої стратегії розвитку бізнесу або території стратегічним цілям залежить від результатів стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз формує інформаційну базу для прийняття рішення, але його методи залежать від складності внутрішнього та зовнішнього середовища господарської системи. Система методів стратегічного аналізу та інформаційне коло джерел залежать від економічних відносин в регіоні та традиційної чи інноваційної спрямованості потенціалу господарської організації.

Література:

1. Лукашевич О. Ф. Значення стратегічного аналізу в системі стратегічного управління господарськими організаціями // Економіка і прогнозування. – 2009. - №2. – С. 138-143.

2. Хашиєва Л. В. Сутність і поняття стратегічного управління // Економіка і прогнозування. – 2009. - №27. С. 17-21.

3. Левик І. С. Суть стратегічного аналізу та його значення для управління підприємством // Регіональна економіка. – 2009. - №3. – С. 108-114.