Боднарюк Є.О., д.е.н., доцент Головінов О.М.

ДонНУЕТ

Підтримка та державне регулювання малого бізнесу в галузі транспорту.

 

Розвиток конкурентної ринкової діяльності багато в чому залежить від малого бізнесу, тому що відіграє значну роль у прискоренні науково – технічного прогресу, стимулюванні технологічних інновацій, створюючи їх на порядок більше, ніж великі компанії. Звідси регулювання ринку і малого підприємства виступає складовою частиною конкретної економічної політики держави, яка визначається назрілими, найближчими і перспективними завданнями розвитку всієї економіки. Окрім вирішення проблем створення нових робочіх мість, формування конкретного середовища, малі підприємства виконують ще ряд важливих функцій.

Малий бізнес є важливим джепелом фінансового та організаційного забезпечення соціального захисту, робить визначальний внесок у зменшення суспільної напруги та демократизацій ринкових відносин.

Так за даними Держкомстату України, кількість суб'єктів малого підприємства станом на 1 січня 2009 року становила 2142,8 тис. Вони забезпечують робочими місцями 5,327 млн. осіб (11%  населення).

Діяльність у сфері малого бізнесу на транспорті значною мірою залежить від наявної системи управління, форм і методів державного регулювання малого підприємництва.

Державне регулювання в галузі транспорту має забезпечувати: своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; захист економічних інтересів України, законних інтересів підприємств транспорту, а також споживачів транспортних послуг; обмеження монополізму та розвиток конкуренції; координацію роботи різних видів транспорту; ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту; охорона навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту. [2]

Сучасний механізм регулювання підприємницької діяльності базується на використанні певних принципів. По – перше, це ефективність дії механізму. Регулювання має сприяти зростанню добробуту населення, вирішенню соціальних питань і не буде дорогим для держави. Другий принцип – справедливість. Має сприяти забезпеченню рівноправності усіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності.

Необхідність державного регулювання розвитку малого бізнесу зумовлюється також наявністю суперечностей в інтересах малих суб'єктів господарювання, намаганням кожного з них керуватися власними інтересами, нехтуючи інтересами інших.

Залежно від ситуації, виявлених тенденцій розвитку малого підприємництва, відхилень від визначених стратегічних завдань держава може регулювати відносини із суб'єктами господарювання, використовуючи: податкову і фінансово – кредитну політику, цін і правил ціноутворення, цільових дотацій, валютного курсу, розмірів економічних санкцій; державне майно, резерви, лізінг, соціальні, економічні й інші норми та нормативи; соціально – економічні, науково – технічні програми різних рівнів; державні замовлення на виконання робіт, надання послуг; гарантії держави стосовно повернення кредитів комерційним банкам підприємницькими структурами; державне мито стосовно імпорту, експорту продукції тощо [3].

На жаль, заходи, які приймають в Україні щодо державного регулювання та підтримку малого підприємництва в галузі транспорту, носять фрагментарний характер і спрямовані в основному  на вирішення застарілих проблем. Головними недоліками таких заходів є : орінтація в основному на створення нових малих підприємств, а не на підтримку в розвитку вже існуючих. Найбільш реальним механізмом стимулювання розвитку підприємства на державному рівні є удосконалення нормативно – правової бази регулювання його діяльності. Необхідність удосконалення законодавчої бази для подольшого розвитку малого бізнесу полягае у такому:

1)     встановлення загальних правил поведінки малих підприємств в ринковій економіці, одночасно вводяться в дію деякі перепони, що перешкоджають розвитку незаконного підприємництва; 2) законодавчими і нормативними актами формується система економічних, фінансових та інших стимулів, які гарантують необхідну підтримку певним категоріям  суб'єктів малого бізнесу; 3) встановлюють обов'язки і відповідальність суб'єктів малого бізнесу перед суб'єктами господарювання, партнерами, споживачами за виконання у встановлені терміни і в повному об'ємі обов'язків.

Рис. 1 Державна підтримка малого бізнесму

Висновки. У цілому можна зробити висновок, що сучасні проблеми в підприємстві України звичайною мірою є похідними від кризи державного регулювання, інституційних чинників ( законодавства, свідомості, менталітету, економічного порядку тощо), волі уряду та громадян. Іншими словами, державне регулювання, якщо воно правильно зорієнтоване, сприяє досягненню як економічної, так і соціальної рівноваги.

 

Література

1. Дрига С., «Стратегічне управління розбудовою малого підприємництва в Україні» // Вісник КНЕУ. – 2006. - №4. – С. 11 – 18.

2. Комарницький І., Офік М. «Програма заходів щодо державного розвитку малого та середнього підприємництва» // Регіональна економіка. – 2009. - №2 – С. 59 – 66.

3. Стеченко Д.М. Державне регулювання економики. – К.: Знання, 2006. – 262 с.