Федоришина
Л.І., Глазко Н.Д., Наумчак Н. Л.
ВІННИЦЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Проблеми та регулювання податкового обліку податку на
додану вартість
Сьогодні, податок на додану вартість стягується майже у
80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Але слід
відмітити, що даний податок і досі не запроваджений в таких країнах як Австрія,
Швейцарія, США. У кінці 80-х - на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах
Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія). У
країнах колишнього Союзу податок з 20-ти відсотковою ставкою був введений в
1990 році міністром фінансів СРСР Павловим, замінивши досить простий в
обчисленні та необтяжливий за ставкою в 10 % податок з обороту.
У незалежній Україні і Росії ПДВ введено 1992 року. Це
суми, які надходять від підприємств (після отримання ними прибутку) та від
простих громадян (коли вони купують будь-який товар).
ПДВ часто застосовується у країнах з ринковою економікою
та є обов'язковим у країнах ЄС, де підтверджується доречність стягнення ПДВ.
Водночас кожна країна визнає факти шахрайства та незаконного відшкодування з
державного бюджету, кожна по-різному оцінює розмір втрат бюджету (переважно від
2 до 12% надходжень податку) і кожна пропонує свої методи боротьби з
податковими правопорушеннями. Посилювати фіскальні функції держави пропонується
там, де обсяги крадіжок значні.
Сучасний етап розвитку України потребує докорінного
вдосконалення додаткових законодавчих та адміністративних заходів, спрямованих
на детінізацію фінансової системи держави загалом і ПДВ зокрема.
Запроваджується прозора електронна система
адміністрування такого непростого податку, здійснюється перехід до
безконтактного режиму податкових перевірок, вживаються заходи щодо усунення
головної проблеми — незаконного відшкодування ПДВ через створення фіктивних
підприємств (існуючих тільки на папері).
Відповідно, ДПА України внесли відповідні зміни до
податкової звітності з ПДВ, розроблено програмне забезпечення, запроваджується
система автоматизованого контролю цього податку, надано рекомендації платникам
щодо заповнення розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту та їх
подання до органів податкової служби в електронному вигляді.
Отримання такої інформації дало можливість органам ДПС
оперативно виявляти саме тих платників, які не задекларували свої податкові
зобов'язання та через яких інші платники-контрагенти мали незаконний податковий
кредит. Щодо таких платників застосовуватимуться оперативно розшукові та
контрольно-перевірні заходи. За фактами умисного ухилення від оподаткування
порушено 196 кримінальних справ, з яких 22 передано до суду з обвинувальними
висновками, за окремими уже винесено обвинувальні вироки за ухилення від сплати
податків в особливо великих розмірах посадовими особами підприємств.
Лише детальне і якісне заповнення платниками розшифровок
податкових зобов'язань і податкового кредиту дасть можливість податківцям
провести перевірку безконтактне, в автоматизованому режимі, внаслідок чого
сумлінні платники податку не перебуватимуть під постійним контролем податкових
органів.
За збереження ПДВ виступає (обома руками у
Верховній Раді) великий бізнес, який у більшості випадків є експортером. А,
отже й, поряд із колосальними прибутками від зовнішньоекономічної діяльності
(завдяки сприятливій кон’юнктурі на світовому ринку металопродукції, світовій
продовольчій кризі тощо), має право, претендує та отримує бюджетне
відшкодування ПДВ. Непоганий бізнес виходить на мільярдних оборотах, а платити
за це доводиться внутрішньому споживачеві, виробникам та невеликим експортерам.
Адже, коли ти щось продаєш на внутрішньому ринку України – в тебе виникають
податкові зобов’язання з ПДВ перед бюджетом, які ти повинен сплатити за
наслідками господарської діяльності. Коли ж ти щось купуєш – виникає податковий
кредит з ПДВ, на суму якого ти маєш право зменшити свої зобов’язання. Експортні
ж операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, зобов’язань не виникає.
Тому експортери-трейдери сформувавши великий податковий кредит, внаслідок
придбання великого обсягу товарів, після експорту отримують мільйони у вигляді
бюджетного відшкодування ПДВ. А малі та середні експортери чекатимуть
відшкодування в останню чергу, оскільки вони не є "сумлінними" через
свою дрібноту. До того ж виробники повинні сплатити ПДВ в бюджет, зобов’язання
по якому в них виникають внаслідок продажу товарів тим же експортерам.
Також сплату ПДВ можна розглянути на такій ситуації:
спільне підприємство
вклало кошти в будівництво нежитлових приміщень (для власних виробничих потреб)
на суму 17000 грн.. Витрати на будівництво підприємство акумулювало на
бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а суми податку на додану
вартість, сплачені у складі цих витрат, відносило до податкового кредиту
(2833,3 грн.). Проблеми у підприємства виникли у той момент, коли податкові
органи визнали, що коли побудовані приміщення не введені в експлуатацію, то,
отже, і не використовуються у господарській діяльності. Відповідно права на
податковий кредит немає.
З позиції податкового органу підприємство завищило суму
податкового кредиту, оскільки не мало права на податковий кредит. Пояснення
таке: основні фонди, на придбання яких інвестувалися кошти, не
використовувалися у господарській діяльності підприємства і не амортизувалися.
Із наведеної норми Закону видно два самостійні джерела
для формування податкового кредиту:
• перше - суми
податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких входить до складу
валових витрат виробництва (обігу);
• друге - суми податків, сплачених (нарахованих)
платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів
або немайнових активів, які підлягають амортизації. Причому абзацом другим
пп. 7.4.1 Закону про
ПДВ установлено, що
суми ПДВ, сплачені
(нараховані) платником
податків у звітному періоді у зв'язку
з придбанням (спорудженням)
основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового
кредиту цього звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію
основних фондів, а також від того, мав платник податків у цьому звітному
періоді оподатковувані обороти чи ні. Спірна сума податкового кредиту
якраз і складається із сум ПДВ,
сплачених (нарахованих)
платником податків у
звітному періоді у
зв'язку зі спорудженням
основних фондів, що підлягають амортизації.
Надходження до бюджету по сплаті ПДВ за 2009 рік склали
685390 млн. грн.
Не слід забувати, про регулюючу функцію
податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки,
податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести
одну-дві пільгові (крім нульової, що вже існує), то у суб'єктів господарювання
можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва. Таким
чином розшириться база оподаткування, і зросте загальна сума доходів зведеного
бюджету. Також через послаблення тиску ПДВ зростуть доходи населення зросте
сукупний попит.
Дослідивши недоліки функціонування податку
на додану вартість вважаємо за можливе запропонувати напрямки вдосконалення
механізму справляння ПДВ:
1) встановити диференційовані ставки
податку на додану вартість;
2) при визначені доданої вартості потрібно зменшувати виручку на суму всіх матеріальних
витрат, включаючи амортизаційні витрати;
3) спростити механізм справляння податку
на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і
збори та обов'язкові платежі; - змінити дату виникнення податкового
зобов'язання і відповідно податкового кредиту;
посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;
4) обмежити перелік пільг, залишити тільки
пільги, що стосуються предметів першої необхідності;
5) змінити механізм справляння ПДВ щодо
підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом
оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який
визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть
можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької
діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.
6)
припинити стягнення податку на прибуток
та податку на додану вартість підприємств, а також п’яти цільових податків та
зборів. Замість цього передбачається ввести єдиний податок з продажу, що дасть
можливість залучити до бюджету країни 10 млрд.гривень додаткових надходжень.
7) розширення інформаційного забезпечення кожної
ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування,
ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість
зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ;
8) прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть
можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в
свою чергу, сприятиме стабілізації економіки;
Список використаної літератури:
1.
Білоцерківська Ганна. Податок
на додану вартість//
Вісник податкової служби України. - 2008.- № 13.- с. 33-34
2. Лапшин Юрій.
ПДВ - важлива ланка фінансування функцій держави// Вісник податкової служби
України № 46-47, 2008р., с. 2-3
3. Ноур Тетяна.
Податок на додану вартість// Баланс №25, 2008р., с. 14-16
4. Про податок на
додану вартість: Закон України від 03.04.97р. №168/97-ВР
5.
Регурецький В. Про
застосування переліку видів
діяльності відповідно до Закону України «Про податок на додану
вартість»// Бухгалтерія в сільському господарстві №8, 2009р., с. 16-18
7. Карпінський Б., За луцька Н.
Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення // Економіст. – 2007р., с. 59