Попова І.В, Шагідулліна З.Р.

Донецький національний університет  економіки

і торгівлі імені Міхаіла Туган-Барановського

 

 

Проблеми розвитку банківського кредитування споживчого ринку

     Сучасні умови розвитку споживчого кредитування в Україні направлені на максимальне задоволення потреб населення.  В країнах  з  ринковою економікою споживчий кредит, як зручна і вигідна форма обслуговування населення, відіграє велику роль в економіці. Тому він активно регулюється з боку держави. Регулювання здійснюється як на рівні надання кредиту, так і на рівні його використання і виражається або в заохочуванні кредитування кінцевого споживача через процентну ставку, термін кредиту, первісна участь власними коштами в кредитній операції, або ж в більш жорсткому режимі кредитування.

   Сьогодні в Україні стала проблема для  більшості  населення, неможливість   дозволити собі купувати товари тривалого користування за рахунок поточних доходів. Для цієї категорії людей банки надають споживчі кредити.

   Вчені, які займались дослідженням споживчого кредитування такі: В.Н. Василенко, В.К. Мамутов.

    Метою даної статті  є аналіз ринку споживчого кредитування  в Україні, вивчення  ризиків, властивих   споживчому кредитуванні та підходів до їх оцінки.

Споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній валюті для фізичних осіб  резидентів України на придбання споживчих товарів та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [1].

 

 Суб’єктами кредитних відносин виступають фізичні особи в якості позичальників, а в ролі кредиторів виступають комерційні банки, парабанки (ломбарди, кредитові спілки, кооперативи), підприємства та організації. Між кредитором і позичальником можуть функціонувати посередники, наприклад, торгові організації.

 Однією з особливостей споживчого кредиту є його середній термін погашення. Кредит на відпочинок, навчання, ремонт видають на період від 6 місяців до 1,5 років, покупка побутової техніки –1,5-2 роки, квартири, машини – 3-5 років. Документи які необхідні для оформлення кредиту є такі: паспорт, довідка з місця роботи про доходи за останні півроку-рік, але сьогодні є і такі банки які беруть на себе ризик і не просять довідку  про доходи. Також банк може вимагати від клієнта відкрити в нього поточний рахунок, з якого цей клієнт  зможе вести рахунки за кредитом. 

  Слід відзначити, що населення  надає перевагу доларовим кредитам (68%),  як правило, це  сума становить  до 10,000 доларів.

  Сьогодні 30-50% усіх покупок у торгівельних мережах здійснюються в кредит. Лідером продаж у розстрочку є побутова, а також аудіо – і відеотехніка. Близько 80% всього ринку споживчого кредитування сконцентровано у великих торговельних мережах: “Фокстрот”, “Ельдорадо”, “Евросеть”.   Нещодавно банк «Надра» спільно з компанією «ТДЦ-АВТО» структурного підрозділу Української Автомобільної Корпорації запропонував представникам середнього і малого бізнесу кредит на купівлю вантажних автомобілів з нульовим первісним внеском [2].

   Кредитуванням у торговельних мережах займаються як банки, так і підконтрольні кредитні союзи. При цьому 70-90% кредитів, видані покупцям у цих магазинах, випадають на ПриватБанк, Правекс-Банк, Єврокредит і Дельта-банк. Лідерами з кількості представництв у торгівельних точках є ПриватБанк.   

Також можна зазначити, що банки зіткнулися з проблемою неповернення населенням отриманих кредитів. Заходом, що знижує ризик банку та дозволяє оптимально вирішувати завдання, є кредитний скоринг, що являє собой математичну або статистичну модель, за допомогою якої банк визначає, наскільки велика ймовірність, що даний потенційний позичальник поверне кредит у встановлений строк.            

Банки на цьому ринку ведуть себе  досить агресивно, намагаючись захопити якомога більший сегмент.

   Зросли обсяги карткового кредитування. Частка споживчого кредитування у ВВП, яка становить 14,8%, у 2009 р., за їх оцінками, може досягти 32%. Щоб «взяти таку планку», треба мати темпи приросту кредитування понад 30% річних [2].

   Увага українських комерційних банків до роботи з населенням має як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Основні з них, пов’язані з економічною нестабільністю та законодавчою неврегульованістю.

    У кредитній політиці банків відбулись зміни. Банки почали дедалі активніше нарощують кредитні вкладення  у сектор домогосподарств, темпи нарощування кредитів домогосподарством стабільно перевищують темпи кредитування не фінансового сектора економіки.

  Таким чином, комерційним банкам України необхідно приділити пильну увагу внутрішньобанківським процесам, скоринговим процедурам, які помітно спростять оцінку потенційного позичальника за споживчим кредитуванням.

 

 

   Література

1.     Головко А.Т. Система банківського менеджменту [Текст] / Грушко В.І. –К.: 2004-480с.

2.     Улановский А. Потребительский кредит // Финансы для всех – 2005. -№12- 10-11с.