Економіка/3. Фінансові відносини

Попадюк С.В.

Науковий керівник: Мараховська Т.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ефективність відтворення основних засобів залежить від забезпечення фінансовими ресурсами процесів виробництва і реалізації. Насамперед, формування фінансових ресурсів, необхідних для відтворення основних фондів, здійснюється за рахунок власних коштів, засобів, отриманих від фінансово-кредитної системи, інвестицій та фінансового лізингу. Лізинг виступає ефективним інструментом оновлення матеріально-технічної бази підприємств галузі АПК.

На сьогодні в сільському господарстві досить поширеним є фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, які виникають із договору фінансового лізингу на придбання устаткування за посередництва лізингової компанії, яка купує його собі у власність за свої і привернуті засоби, а потім здає в оренду підприємству на певний термін. Постачання техніки у лізинг для більшості господарств є можливістю придбання нових машин. У країнах ринкової економіки держави покривають субсидіями від 30% до 80% усіх витрат фермерів на виробництво продукції, а держава покриває своїми субсидіями в першу чергу витрати фермерських господарств на закупівлю матеріально-технічних засобів [2].

Лізинг передбачає такі умови як строк договору не менше ніж один рік, об’єкт лізингу амортизується не менше ніж на 75% його первісной вартості, предмет лізингу має відповідати специфіці виробництва. Основою лізингового договору є об’єкт договору, сторони договору, термін, лізингові платежі.

Агролізинг - це лізинг основних засобів АПК, що представляє вид інвестиційно-підприємницької діяльності, пов'язаної з придбанням основних засобів у власність і передачею їх за договором у користування фізичній чи юридичній особі за певну плату з метою отримання доходу з урахуванням амортизації засобів та правом їх наступного викупу [2, с.23].

Практичне здійснення агролізингу передбачає проведення приблизно восьми видів робіт: уточнення переліку машин і обладнання; уточнення складу послуг; вияв потреб; покупка сільськогосподарської техніки; складання списку клієнтхв-лізингоодержувачів; відбір орендаторів (проектів); оформлення лізингових відносин; визначення асортименту сільськогосподарської продукції в якості лізингових платежів [4, c.136].

Лізинг дає змогу:

- забезпечити підприємства матеріально-технічними засобами;

- зменшити розміри інвестицій у виробництво;

- здійснювати виплати лізингових платежів з прибутку, що одержується від використання орендованого обладнання.

Для забезпечення розвитку лізингу в аграрному секторі необхідне правове забезпечення цього виду фінансової діяльності, оскільки саме надійне законодавство є гарантією успішної господарської діяльності. На сьогодні в Україні правова невизначеність по лізингових угодах стримує розвиток цього методу фінансування витрат виробництва з оновлення основних фондів підприємств.

За лізинговою схемою в аграрному секторі України працюють комерційні та державні лізинові компанії. Близько 15% постачання техніки здійснює Національна акціонерна компанія "Украгролізинг". На придбання сільськогосподарської техніки та обладнання для АПК на умовах фінансового лізингу використано 1179,5 млн. грн. бюджетних коштів. Основним інвестором в Україні виступає держава, надаючи НАК "Украгролізинг" бюджетні кошти на певний термін і повертає їх до бюджету, регулярно збираючи лізингові платежі з лізингоодержувачів. Сільськогосподарська техніка й обладнання передаються терміном на 5-7 років. При цьому плата за користування коштами дорівнює 7% від невідшкодованої суми, що у перерахунку на 5 років становить лише 2,8% річних від залишкової вартості техніки. При співробітництві з лізинговою компанією сільськогосподарське підприємство матиме змогу не відволікати значні кошти з обігу та раціональніше використовуватиме свій прибуток, а це в свою чергу є головною перевагою фінансового лізингу.

Під час отримання техніки товаровиробник сплачує значно меншу суму коштів, ніж при інших формах їх залучення, також існують певні форми державного регулювання у вигляді податкових і кредитних пільг, розширюється доступ до дорогих машин, знижується час господарств з утримання власного парку, особливо сезонного їх використання, частково можна перебороти монополізм виробників сільськогосподарської техніки за рахунок використання інших джерел отримання техніки. Лізингова компанія виплачує вартість устаткування, а виробник сільськогосподарської продукції протягом певного терміну сплачує їй орендну плату, яка включає в себе витрати на придбання техніки й інші витрати.

Розвиток лізингу в АПК сприяє розширенню збуту сільськогосподарських машин і обладнання, підвищенню попиту на сільгосптехніку аграрних комерційних організацій, фермерських господарств та особистих присадибних господарств, сприяє раціональному поєднанню інтересів виробників машин, користувачів і лізингодавців.

У лізингу беруть участь три юридичні особи: лізингоотримувач, лізингодавець і постачальник. Лізингодавець - це власник майна, яке придбане для передачі в користування виробнику-замовнику. Лізингоодержувач - користувач (орендатор) майна, будь-яка юридична або фізична особа, що здійснює виробничу діяльність. Постачальник (продавець) предмета лізингу - виробник обладнання, спорудження, торговельна організація та ін. [1, с.8].

В Україні обсяг операцій фінансового лізингу є надзвичайно низьким. Гостро відчувається брак власних коштів у компаній-лізингодавців, які не можуть закупити достатню кількість обладнання та техніки, щоб здати в оренду. Становлення лізингових відношень в АПК України має дещо ускладнений характер, що пов’язано з кризовим станом цієї сфери економіки.

В умовах економічної кризи і відсутності джерел фінансування лізинг допомагає вирішувати проблеми поповнення та оновлення МТП, формує умови матеріально-технічного й сервісного забезпечення підприємств. На сьогодні в Україні існує 34 компанії, які надають послуги з фінансового лізингу. Необхідно на державному рівні, підтримувати розвиток фінансового лізингу, вчасно вирішувати проблеми, що виникають на шляху його впровадження. Активізація лізингу в Україні сприятиме збільшенню коштів сільськогосподарських підприємств на техніку, автомобілі, обладнання вітчизняних машинобудівних виробників, здійсненню структурної перебудови економіки [4, с.29].

В сучасній ринковій економіці державна підтримка АПК по фінансовому лізингу з використанням бюджетних коштів є ефективним інструментом фінансового забезпечення інноваційного розвитку, що дозволяє у мінімальні терміни здійснити оновлення техніки та технологій відповідно до потреб аграрного виробництва.

Література :

1.Кирилов С.\\ Фінансовий лізинг: хто, як і для кого? \ Податки та бухгалтерський облік, 2006, №74, с. 5-11

2.Колбасін Ю.О.\\ Фінансовий лізинг як джерело формування основних засобів аграрних підприємств \ Економіка АПК, 2007, №9, с. 21-24

3.Куліш Т.В.\\ Економічні та правові основи становлення лізингових відносин \ Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2007, №2, с.145-148

4. Куліш Т.В.\\ Сучасний стан та перспективи розвитку лізингового бізнесу в АПК \ Економіка АПК, 2007, №16, с. 27-30