Доктор філософії, Ежи
Завиша
Професор WSP,
доктор HAВ
Адам Грегорчук
к.е.н., ст. викладач НТУУ «КПІ» Олена Іваницька
аспірант НТУУ «КПІ» Юлія Єрешко
РОЛЬ ФІНАНСОВОГО БЮДЖЕТУВАННЯ В
ОПТИМІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА
Грошові потоки є
найважливішим самостійним об’єктом фінансового бюджетування підприємства, що
допомагає в досягненні поставлених поточних і стратегічних цілей та сприяє
формуванню позитивних фінансових результатів. Власне бюджетування належить
розглядати як процес прийняття виважених управлінських рішень у
фінансово-господарській діяльності підприємства за допомогою системи бюджетів,
контролю за їх виконанням, аналізу відхилень і, відповідно, здійснення
планування та оптимізації грошових потоків. Аналіз показує, що фінансове
бюджетування – це створення процесної моделі впливу причин та чинників на
збільшення або зменшення притоку грошових коштів чи їх відтоку. Зміна залишків
грошової готівки на рахунку в комерційному банку обувлено рівнем
незбалансованості грошових потоків. Перевищення позитивного грошового потоку
над негативним збільшує остаток вільної грошової готівки, і навпаки,
перевищення відтоку над притоком приводить до нестачі грошових коштів і до
збільшення кредитного попиту.
Для відображення
реального руху грошових коштів на підприємстві, оцінювання синхронності
надходжень і витрачання, а також поєднання величини отриманого фінансового
результату зі станом грошових коштів, необхідно виділити та проаналізувати всі
напрямки надходжень грошових коштів і їх вибуття. Ефективність бюджетування
грошових надходжень визначається впливом цього процесу на платоспроможність
підприємства, швидкість обігу оборотних активів, обсяги залучених коштів та
кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті, – на прибутковість,
рентабельність підприємства та його конкурентні позиції.
Фінансове
бюджетування – процес підготовки документу, що відображає
серію спланованих подій щодо ефективно
організованих грошових потоків підприємства, що є найважливішим симптомом його
фінансового здоров’я та передумовою досягнення високих кінцевих результатів
його господарської діяльності в цілому. Процес бюджетування поєднує
управлінський цикл планування і контролю, що забезпечує фінансову рівновагу
підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи розвитку визначаються,
по-перше, фінансовою стійкістю підприємства, що являє собою властивість
економічної системи таким чином реагувати на зміни, щоб не лише генерувати
чинники та напрямки, які зумовлюють її врівноважений стан, а й забезпечувати
подальший розвиток. По-друге, фінансова еластичність ринкових методів
господарювання дозволяє здійснювати раціоналістичну політику у формуванні
виробничих запасів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції,
прискореному впровадженні інновацій для науково-технічного переозброєння
підприємства.
Ефективність
управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат,
підтримкою постійної платоспроможності підприємства та раціональним і
оптимізаційним використанням приватних фінансових ресурсів, які формуються із
внутрішніх джерел. В процесі бюджетування досягається оптимізація грошових
потоків, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними
грошовими потоками, між напрямами і умовами залучення та використання грошових
потоків, яке дає змогу досягти найкращих результатів діяльності, а саме
максимізації прибутку. Ціна та обсяг реалізації продукції – одні з
найважливіших параметрів, що визначають прибутковість господарської діяльності,
тому їх оптимізація є першочерговим завданням фінансового бюджетування. Тому
максимізація прибутку або доходу підприємства є визначеною кінцевою метою
стратегічного, тактичного і поточного планування підприємства.
Модель валового
доходу D залежить
від ціни p; D = рQ, де Q – обсяг реалізованої
продукції:
а прибуток (П)
визначається як:
,
де sb – умовно перемінні питомі витрати при
тому, що загальні валові витрати складаються з постійних Ca і перемінних Cb: С = Са + Св. У першому наближенні перемінні витрати пропорційні обсягу
виробленої продукції, тобто . Повні питомі витрати Sc рівні .
При постійних
значеннях Sc і C величина Sa монотонно падає з ростом Q і прагне до асимптотичної межі Sa = Sc. З врахуванням сказаного
максимум прибутку досягається при ропт, яка задовольняє умові:
Прибуток, як функція
ціни не має екстремума і монотонно збільшується з ростом ціни та може бути
описана у вигляді:
,
Умови максимума
прибутку має вигляд:
Отже приведені вище
моделі дають змогу тонко регулювати параметри діяльності підприємства й
визначити ціну й обсяг виробництва, які максимізують прибуток підприємства, що
є головним завданням фінансового бюджетування на підприємстві.
Література:
1) Лигоненко Л.О. Управління грошовими потоками [Текст] / Л.О.
Лигоненко, Г.В. Ситник. Навч. посіб. – К.: Нац. торг. екон. ун-т, 2005. - 255с.
ISBN 966-574-206-X.
2) Іваницька О.В. Управління фінансовою стійкістю підприємств в умовах реструктуризації
галузі [Текст] / Олена Віталіївна Іваницька. – К.: ТОВ ДКС центр; 2009. – 276
с. ISBN 978-966-2339-03-1.