Економічні науки / 7. Облік та аудит

Коваль Л. В., Бобіна Т. А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ІМПОРТ ТОВАРІВ:ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ЦІНИ ПРОДАЖУ

На сьогодні все більша кількість підприємств займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Однією з форм зовнішньоекономічної діяльності є імпорт товарів. При цьому укладаються договора. Важливим моментом якого є формування ціни продажу.

Імпортом товарів є придбання (в тому числі в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів товарів з ввезенням або без ввезення таких товарів на територію України, включаючи придбання товарів, призначених для власного споживання підприємствами, розташованими за межами України [3].

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть імпортувати ті товари, які відповідають вимогам і стандартам, встановлених чинним законодавством. У зв’язку з цим всі ввезені товари підлягають обов’язковій сертифікації та перевірці на відповідність.

Згідно Закону України «Про ціни і ціноутворення» N 507-XII від 03.12.1990 р. при здійсненні імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну та імпортну продукцію (послуги) визначається Кабінетом Міністрів України [4].

Ціна – це грошове вираження одиниці продукції. На імпортовані товари ціни визначаються на підставі контрактної вартості з врахуванням витрат на придбання і поставку товарів до митного кордону у валюті країни експортера. Після цього здійснюється перерахунок вартості ввезених товарів у національну валюту за офіційним курсом Національного банку України. До неї також включаються такі складові:

а) податок на імпорт;

б) акцизний збір;

в) податок на додану вартість;

г) мито;

д) інші платежі.

В середині країни роздрібні ціни на імпортні товари встановлюються на основі співвідношення попиту та пропозиції.

У бухгалтерському обліку імпортні товари оцінюються за обліковими цінами (цінами продажу). Ціни продажу залежать, по-перше, від умов поставки, по-друге, від терміну перебування під митним контролем, по-третє, від місцезнаходження товару. За рахунок впливу даних факторів один і той же товар може мати різну ціну продажу.

Ціна продажу імпортних товарів включає в себе: 1) суму непрямих податків (нарахованих при реалізації товарів, які не підлягають відшкодуванню підприємству); 2) суму ввізного мита (сплаченого при митному оформленні товарів); 3) транспортно-заготівельні витрати; 4) інші витрати (вартість супутніх послуг).

Імпортер, щоб реалізувати свою продукцію може понести такі витрати: витрати на страхування; оплата послуг митного брокера; витрати на транспортування імпортних товарів; витрати по пакуванню; сертифікація та інші.

О. Миронова пропонує формування ціни продажу імпортного товару, використовуючи об’єктивний і збалансований рівень ціни [1, с. 28].

Згідно з Митним кодексом митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну [2]. Окрім витрат, що формують ціну імпортних товарів необхідно виділити ті витрати, що до неї не входять. Так, не включають до ціни товарів суму сплаченого ПДВ, тому що після сплати ПДВ у підприємства виникає право на податковий кредит, що буде погашений державою в наступному податковому періоді. Окрім цього не включаються до ціни ті витрати, які були закладені в ціну, що фактично сплачена при придбанні даних товарів. Зокрема це: 1) загальна сума витрат покупця; 2) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів; 3) визначена частка виручки від подальшого перепродажу чи передачі товарів, яка прямо чи опосередковано здійснюється на користь продавця; 4) транспортні витрати; 5) витрати на вантажно-розвантажувальні роботи.

В результаті дослідження ми дійшли висновку, що товари відображаються у бухгалтерському обліку за ціною придбання; період стабільної ціни визначається, враховуючи зміну стану ринку, цінові коливання, а також частоту закупок товарів; при стабільній ціні визначається потреба торговельних точок у товарах на основі даних аналізу фактичних обсягів продажів продукції; сформувавши нові ціни, в які враховуються усі чинники, товари поставляються на кожну торговельну точку.

Отже, правильно сформована ціна продажу на імпортні товари дає змогу суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності у повній мірі покрити свої витрати щодо здійсненої діяльності, а також отримати прибутки для подальшого функціонування та розвитку.

Література:

1. Миронова О. Ціна продажу імпортних товарів. // Баланс.-2009.-№30.-С. 28-31.

2. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.-2002.-№38-39.- С. 288.

3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України N 959-XII від 16.04.1991 року.

4. Про ціни і ціноутворення: Закон України N 507-XII від 03.12.1990 р.

5. Солошенко Л. Імпорт товарів: облікові особливості. // Податки і бухгалтерський облік.-2009.-№24.-С. 39-46.