Джобулда Ю.П.

НТУУ „КПІ”

Дослідження міжнародної конкурентоспроможності зернової галузі України

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

У 1998 році в Україні була заснована “ Українська Зернова Асоціація ” ( УЗА), головною метою якої є сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні та захист інтересів компанії, які входять до її складу.

Основними конкурентами України на світовому ринку зерна є США, Канада та Австралія.

Факторні умови: Кліматичні умови. Найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування озимої пшениці та кукурудзи склалися в Степовій, Лісостеповій зонах, а також у в низовинах і передгірських районах Закарпаття через поширеність чорноземів (в Україні займають близько 44 % території (в світі близько 6 %)) [1].

Людські ресурси. Кількість найманих працівників у жовтні 2009 р. становить 650,9 тис. осіб. Різні природно-географічні зони України нерівномірно забезпечені трудовими ресурсами.

Фінансові ресурси. У 2009 році (на 03.11.09) підприємствами агропромислового комплексу залучено кредитів на суму 5,45 млрд. грн., що становить 38 % до залучених у відповідному періоді попереднього року, з них короткострокових – 3,8 млрд. грн., середньострокових – 1,1 млрд. грн., довгострокових – 0,5 млрд. гривень. Кредити залучили 1938 підприємств [2].

Технології в галузі. Сучасний ринок сільськогосподарського машинобудування має критичний ступінь зносу основних фондів збиральної техніки. Виробники галузі віддають перевагу зарубіжним компаніям.

Україна характеризується розгалуженою транспортно-складською інфраструктурою, включаючи морські порти. Приділяється недостатня увага раціональному використанню земельних ресурсів. Під автотранспортні споруди, із сільськогосподарського обігу вилучено понад 80 тис. га [3].

Кластер споріднених галузей: 1. Сільськогосподарське машинобудування. Підприємства агропромислового комплексу забезпечені основним с/г обладнанням лише на 45-58 % технологічної потреби (становлять понад 90 %) яких через зношеність потребують заміни.

2. Хімічна промисловість. В Україні працюють 8 крупних виробників добрив, які експортують свою продукцію в 70 країн світу.

3. Па́ливно-енергети́чний комплекс. С/г потребує великої кількості енергії; нафта йде на виробництво добрив, пестицидів, комплектуючих до техніки. Значна частка енергоносіїв імпортується в Україну з Росії та країн Балтії та характеризується значною залежність від енергоносіїв (на 90%).

4. Розвинута мережа залізниць забезпечує вихід на зовнішні ринки і є одним з основних видів транспорту з перевезення зернових вантажів.

Умови попиту на внутрішньому ринку: 1. Протягом останніх п’яти років внутрішній попит на зернові культури потребував до 75% від загального виробництва. Загальне споживання зернових та зернобобових культур у 2008-2009 маркетинговому році 51 765 тис.тонн [4].

2. Існуючі обсяги виробництва зернових культур на 100% забезпечують потреби внутрішнього ринку на відповідну продукцію в Україні.

3. Найбільшим попитом користується наступні види зернових культур: пшениця — 47,6%, кукурудза — 25,3%, ячмінь — 20,4%. Частка продовольчого зерна становила 51,0%.

Стратегія фірм та конкуренція в галузі: 1. Ринок зерна можна розглядати як ринок чистої конкуренції, оскільки продукція стандартизована,

ринок характеризується великою кількістю продавців та покупців.

2. Конкуренція на ринку є досить інтенсивною оскільки пропозиція перевищує попит і продавці змагаються за вибір покупця їхньої продукції.

3. Маркетингова складова конкурентоспроможності характеризується відсутністю у багатьох експортерів зерна довгострокової маркетингової стратегії та обмежує їх можливості відносно забезпечення ефективного просування та збуту товару на зовнішніх ринках, проведення зваженої цінової політики, формування концепції міжнародного продукту.

Проаналізувавши зернову промисловість України відповідно до теорії М. Портера на основі ромбу детермінантних переваг, можемо сказати, що галузь має сприятливі умови для виходу на зовнішній ринок, оскільки в найближчі роки попит на зернові культури тільки зростатиме, а єдиною можливістю нарощування обсягів виробництва має стати перехід вітчизняних товаровиробників до прогресивних високоефективних технологій виробництва. Основою ефективного розвитку зернового виробництва є не стільки інституціальні зміни, скільки рівень та масштаби використання досягнень НТП, якість виробничого потенціалу, кваліфікація працюючих та зацікавленість їх в досягненні високих кінцевих результатів.

Список літератури:

1. Міністерство Аграрної політики//Режим доступу: http://www.minagro.kiev.ua/page/?7293

2. Андрей Кузьмин, Газета“Известия в Украине”, 8.11. 2009 г - //Режим доступу: http://www.izvestia.com.ua/?/articles/2009/11/08/193100-12

3. Всеукраїнська газета для селян, фермерів та підприємців аграрного сектору економіки, “Аграрна країна” //Режим доступу: http://agrokraina.uaprom.net/a203-ukrayinske-slskogospodarske-mashinobuduvannya.html

4. Український агропортал “Агробізнес”//Режим доступу: -

http://agrobiznes.com.ua/katalog/poslugi/transportni_skladski_ta_logistichni_poslugi/