Бойко Т.Ю.
НТУУ «КПІ», гр. УС-61
Вплив
інтеграційних процесів на розвиток металургійної галузі України
Міжнародні
інтеграційні процеси є об'єктивним наслідком посилення взаємозалежності
національних економік. Здійснюючи в цілому позитивний вплив на соціально-економічне
становище країн-учасниць та на світове господарство,
інтеграційні процеси водночас характеризуються суперечливістю,
неоднозначністю щодо наслідків як для суб'єктів співпраці, так і для
глобального економічного середовища.[1]
Основними
факторами, що зумовлюють характер і принципи розвитку гірничо-металургійного
комплексу України (ГМК) протягом останніх десяти років стали корпоративна
революція в галузі, перехід стратегічних підприємств в приватну власність і
втрата державою можливості управляти не лише гірничорудними і металургійними
гігантами, але і підприємствами середньої ланки.
Наслідком стало те, що уже не держава керує і спрямовує
діяльність галузі в необхідному напрямку, виходячи виключно з державних
інтересів, а навпаки – власники підприємств ГМК почали готувати і забезпечувати
прийняття державних рішень на користь власних корпоративних інтересів, які в
більшості не співпадали з національними.[2]
Найбільшими виробниками сталі в Україні є: ТОВ «Метінвест Холдинг», до
складу якого входять ВАТ МК «Азовсталь», ВАТ «Єнакіївський металургійний
завод»; Корпорація «Індустріальний Союз Донбасу»(ВАТ «Алчевський Металургійний Комбінат» і ВАТ «ДМК ім. Ф.Е.
Дзержинського»); ВАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг»; ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «МК
Запоріжсталь». Всього питома вага 5 крупніших підприємств в структурі
внутрішнього виробництва чорних металів складає близько 90%.
Власниками
ТОВ «Метінвест Холдинг» є голландська компанія Metinvest B.V.(20%) і ЗАТ «Систем Кепітал
Менеджмент»(80%). 100% Metinvest B.V належить SCM Limited(Кіпр), яка є дочірньою компанією ЗАТ «СКМ»(90% СКМ належить Рінату Ахметову).
Контрольний пакет акцій(50%+2 акції) Корпорації «Індустріальний Союз Донбасу» придбав власник швейцарського трейдера Carbofer Олександр Катунін разом з
групою фінансових інвесторів за участю «Зовнішекономбанку». Власниками
49,99% акцій ІСД залишаються чинні акціонери - Сергій Тарута й Олег Мкртчан.
Компанія ArcelorMittal створена у 2006 році шляхом злиття Arcelor та Mittal Steel, контролює в Україні
ВАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» («Криворіжсталь»). У жовтні 2005 р. Mittal Steel виграла повторний конкурс із приватизації
найбільшого українського виробника сталі «Криворіжсталь», придбавши
в держави 93%
заводу.
90,39
% акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча» належить ЗАТ «Ілліч-Сталь»
(Маріуполь). Контрольний пакет акцій ЗАТ «Ілліч-Сталь» (87,48%) належить організації орендарів ММК ім.
Ілліча.
Власниками ВАТ
«Запоріжсталь» (96,6% акцій) є дві бізнес-групи акціонерів: британська - Едуард
Шифрін та Алекс Шнайдер(власники Midland Group) та українська - Ігор Дворецький і
Віталій Сацький. Існуючі борги
ВАТ «Запоріжсталь», що на кінець 2009 р. становили
близько 3,6 млрд. грн. при виручці близько $ 1 млрд. та, як наслідок,
неспроможність ефективно функціунувати, створюють передумови для
продажу комбінату. Основними претендентами на
купівлю підприємства є українська група «Метінвест», транснаціональна ArcelorMittal та російські меткомпанії, зокрема, «Металоінвест» і
Новолипецький МК.
Таким чином, з
п’ятірки найбільших металургійних підприємств України, два - Корпорація «Індустріальний Союз
Донбасу» та ВАТ «Арселорміттал Кривий
Ріг» - контролюються іноземними власниками.
Варто
зазначити, що потужні металургійні підприємства з іноземним капіталом мають
більші можливості для модернізації основних фондів(знос яких сягяє близько 70%), зокрема: заміни мартенівського способу виробництва сталі на
киснево-конвертерний та на електросталеплавильний, модернізації конвертерного
виробництва, впровадження машин
безперервного лиття заготовок тощо. Обмеженість
можливостей залучення національного капіталу не дає змоги оптимізувати
виробництво, що впливає на конкурентоспроможність галузі та конкурентні
переваги продукції, що виробляється вітчизняними металургійними підприємствами.
В той же час, для
забезпечення розвитку металургійного комплексу та досягнення максимального економічного ефекту для держави, уряду необхідно
передбачити і реалізувати державні заходи з примушення власників підприємств
переорієнтувати фінансові ресурси, зароблені в попередні роки, на підтримку
своїх підприємств та їх трудових колективів.
Література:
1. Беззубченко, О.А. Інтеграція металургійного комплексу України до світового
господарства [Текст]: автореф. дис. канд. екон.
наук: 08.05.01 / О.А. Беззубченко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 19 с. —
укp.
2.
Металлургия Украины: состояние,
конкурентоспособность, перспективы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: