Глазко
Н.Д., Федоришина Л.І., Чорна О.С.
Вінницький національний аграрний університет
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПОДАТКУ НА ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ІНШІ САМОХІДНІ МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ
З кожним роком
платників даного податку стає все більше і більше, тому що збільшується
транспортна сітка та транспорт на дорогах, тому потрібно все більше приділяти
цьому податку уваги, адже ще не всі питання вирішенні.
Даний податок сплачує
в наш час приблизно кожен другий громадянин України. З кожним роком його все
збільшують і збільшують. Можна розглядати дану тему з двох аспектів: з першого,
зі сторони державного бюджету, можна помітити збільшення податку призводить до
збільшення бюджету; а з іншого, зі сторони власників, що їм кожного року
потрібно платити все більше і більше коштів на експлуатацію і наявність
власного транспортного засобу.
Відповідно до Закону України
"Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів" платниками податку з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є іноземні
юридичні особи, а також юридичні особи та громадяни України.[2]
При цьому сплачують податок
лише ті особи, які відповідають усім нижченаведеним умовам:
ü
мають зареєстровані в Україні
згідно з чинним законодавством транспортні засоби;
ü
транспортні засоби є власними;
ü
відповідно до ст. 2 Закону №
1963-ХН такі транспортні засоби є об'єктами оподаткування.
Податок з власників наземних транспортних засобів
сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних
осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського
бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.
Територіальні дорожні фонди 85 відсотків із суми цього
податку спрямовують на фінансування витрат пов'язаних з будівництвом,
реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального
користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків —до бюджетів місцевого
самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до
комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального
користування державного значення [7].
Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що
здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних
засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у
разі здійснення сплати) та за поточний
роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ,
що дає право на користування цими пільгами.
Юридичні особи - платники
податку зобов'язані пред'являти органам,
що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію,
перереєстрацію, зняття з обліку або
технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з
написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних
транспортних засобах до
територіальних дорожніх фондів,
а по водних транспортних засобах - до відповідних
бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).
Юридичні особи на основі
бухгалтерського звіту (балансу) подають відповідному органу державної
податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми
податку з власників транспортних засобів на поточний рік за формою,
затвердженою наказом ДПА України від 17.09.2001р.
За придбані протягом року юридичними
особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок
сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року,
починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За
транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується
перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби
подається до відповідного податкового органу в 10-денний термін після їх
реєстрації.
Відповідно до ст. 6 Закону
1963-ХІІ у порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за
місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів
до податкових органів у строки, визначені Законом для річного звітного періоду,
на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою,
затвердженою центральним податковим органом України.
Порядок Заповнення розрахунку податку з власників транспортних засобів
та інших самохідних машин і механізмів затверджено наказом ДПА України від
17.09.2001 р. № 373 «Про
затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку то Порядку
їх заповнення і подання до органу державної податкової служби» та
зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.10.2001 р. за № 862/6053 (зі змінами та
доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 03.06.2002 р. №257).
Власники транспортних засобів
— юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх
протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення
на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення
змін до реєстраційних документів». Згідно з постановою документами, що
підтверджують придбання транспортного засобу, є зокрема, угоди, договори,
засвідчені нотаріусом. Тобто у розділі постанови «Реєстрація транспортних
засобів» у разі перепродажу транспортного засобу (зміни власника), операція з
оформлення автомобіля на нового власника вважається реєстрацією.
Транспортний податок сплачується до бюджету за місцем
реєстрації ТЗ. Сплата податку юридичними особами здійснюється щоквартально
рівними частинами (25 % від загальної суми податку) - до 15-го числа місяця, що
настає за звітним кварталом. Так у 2010 році граничний строк сплати податку
припадає на такі дати:
• 14 квітня - за І квартал; • 14 липня - за II квартал; • 14 жовтня - за ІІІ квартал; • 14 січня 2010 року - за IV квартал.
Проблемою теперішнього часу є те що немає у законодавстві
єдиної класифікації транспортних засобів. В теперішній час, спостерігається
багато шахраїв, які користуються пільгами не належними їм, оформляючи на особу
як має пільги транспортний засіб, при цьому вони не сплачують податки, а якщо
машини імпортована з інших країн, то не сплачують і розтаможку машини.
Внаслідок цього неадекватного становища було вжиті міри, які більш «жорстко»
контролюють подання документів про особу, які мають пільги.
Однією із проблем є також подання підприємствами
уточнюючого розрахунку, відбуваються складний документооборот, що спричиняє
виникнення багато помилок та не уточнень, які певним чином стосуються бухгалтерських
записах, що є негативним явищем, тому потрібно якимось чином спростити
документообіг, адже це спростити бухгалтерські обрахунки і усунуть багато
уточнень та недоліків, які актуальні у наш час.
Всі податки і збори, які стягуються з власників
транспортних засобів спрямовуються до місцевих бюджетів, для ремонтування доріг
та інших дорожніх потреб, але на даний час можна побачити, що в Україні дороги
перебувають не в найкращому стані, і практично потребують капітального ремонту.
Також великою проблемою є те що ставки податку з
власників транспортного засобу є диференційовані і з кожним роком збільшується.
І взагалі ставки доволі високі, тому не кожний власник транспортного засобу в
змозі адаптуватися до змін, які відбуваються з кожним роком. На початку 2009
року власники транспортних засобів України виїжджали на дороги, перекривали їх
і таким чином страйкували проти підвищення ставок, хоча дані страйки не дали
бажаного результату для водіїв.
Що ж стосується машин ті що були експортовані з інших
країн у Україну, і власник хоче їх зареєструвати в Україні, то сплачується мито в розмірі 100% від вартості
машини. Також ці суми є диференційовані і залежать від таких чинників як рік
випуску автомобіля (не старше 8 років), об'єм двигуна. Коли ж автомобіль (рік
випуску) перевищує 8 років ставки значно підвищуються, що є також негативним.
Тому на даний час потрібно вносити корективи у податковий кодекс та Закон
України «Про податок на транспортні засоби та інші машини та механізми».
Отже, було визначено основні проблеми при сплаті податку
з власників транспортних засобів, а саме:
®
зменшення пільг, щодо даного податку (скасування пільги
про заклади освіти та ін.);
®
програма шкільний автобус;
®
впровадження нової тарифікації;
®
диференційовані ставки (важко власноруч обчислити ставку
податку власникові транспортного засобу);
®
недостатність контролю за використанням коштів що йдуть
від сплати податку з власників транспортних засобів за цільовим призначенням.
Вирішення цих
проблем можливо за таких умов:
o збільшення
пільг (для захищення малозабезпечених верств населення);
o детальне
роз'яснення щодо нової тарифікації платникам податку;
o запровадження посібника(чи іншого документу),
який би давав змогу платникам самостійно визначати ставку податку;
o забезпечення
достатнього контролю та збільшення грошових потоків на ремонтування доріг
(можливо за державного фінансування).
Список
використаної літератури :
1.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації
транспортних засобів» // Податки та бухгалтерський облік 2007 №5 (980) січень
2.
Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин та механізмів» 2003 р № 9/1-4415-ЕП від 17.11.2000
3.
Білова Н. «Новопридбаний автомобіль: не забуваємо подати Розрахунок щодо
сплати податку»// Податки та бухгалтерський облік.-2009.- №44 (708).- травень.
4.
Голенко О. « Формула любові до транспортного податку: жадання доплати»//
Податки та бухгалтерський облік.-2009.-№47 (814) червень.
5.
Головіна І. « Податок з власників транспортних засобів для юридичних
осіб»// Баланс.-2008.- №27 (569).- 4 липня.
6.
Лукаш А. « Купівля та реєстрація автомобіля»// Все про бухгалтерський
обліку - 2008.- №67 (1221).-11 липня.