Экономические науки/7. Учет и аудит

Ільченко А.А., Семенець А.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Удосконалення обліково-аналітичного процесу в акціонерних товариствах

На даний момент економіка України знаходиться у кризовому стані, що обумовлює зміни організаційно-правових форм власності в країні. При формуванні капіталу акціонерні товариства в порівнянні з підприємствами інших форм організації господарської діяльності, мають переваги, які полягають у нарощуванні капіталу шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення на фондовому ринку і залученні на цій основі позикових коштів, не знижуючи фінансової стійкості. Розгортання широкомасштабного процесу приватизації державних і комунальних підприємств з наступним перетворенням в акціонерні товариства пов’язано з неухильним збільшенням кількості останніх. Сьогодні в Україні налічується 30000 тисяч акціонерних товариств, з них 10000 тисяч публічних АТ і всього 2000 тисячі приватних АТ.

Організація і функціонування акціонерних товариств вимагають нових підходів до системи управління їх фінансово-господарською діяльністю. Звідси й об’єктивний нині процес росту ролі і значення таких функцій управління як облік, контроль і аналіз діяльності акціонерних товариств, розробка на основі отриманої інформації стратегії і тактики роботи товариства, найбільш адекватних у сформованій ситуації. Ефективність управління фінансовими ресурсами акціонерного товариства значною мірою визначається єдністю побудови бухгалтерського обліку й аналізу таких нових для облікової практики економічних процесів ринкового господарства як формування власного капіталу, інвестиційно-емісійної діяльності. Варто зазначити, що процеси реструктуризації і реорганізації акціонерних товариств – один із способів зробити їх інвестиційно привабливими, враховуючи всілякі макроекономічні та політичні ризики. При цьому вирішуються питання нестачі обігових коштів, заміни старого обладнання новим, раціонального розподілу наявних коштів і т.д. Для формування стратегії залучення фінансових ресурсів представлені такі цілі економічного розвитку підприємства: забезпечити приріст капіталу; збільшити рівень прибутковості; змінити пропорції у формах реального та фінансового інвестування; змінити технологічну та відтворювальну структуру капітальних вкладень; змінити галузеву та регіональну спрямованість інвестиційних програм та ін.

Обґрунтований вибір джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємства передбачає повну та всебічну оцінку позитивних і негативних наслідків його використання. Оптимальна структура капіталу повинна базуватися на таких факторах: наявність фінансових ресурсів на ринку та аналіз умов їх пропозиції; зниження вигоди від використання залученого капіталу при зменшенні податку на прибуток; відносна простота залучення позикового капіталу для підприємств, які володіють легкореалізованими активами, які можуть слугувати забезпеченням позик; зниження цін на акції після оголошення про нову емісію та у зв’язку з цим збільшення вартості нового акціонерного капіталу; загроза зниження контролю над підприємством при прийнятті рішень про зміну структури капіталу; можливість контролю більш крупних потоків грошових коштів, реалізації більш амбіційних інвестиційних проектів при залученні позикових коштів.

Оптимізація структури власного капіталу потребує чіткого теоретичного усвідомлення порядку формування та взаємодії його компонентів, а визначення джерел фінансування розвитку акціонерних товариств є одним із найважливіших етапів забезпечення їх життєдіяльності – зміцнення фінансового положення, розширення сфери діяльності, забезпечення конкурентних переваг ринку та подальше виконання суспільної місії. Удосконалення обліково-аналітичного процесу в акціонерних товариствах в умовах реформування системи бухгалтерського обліку в Україні повинно здійснюватися в умовах вирішення таких задач:

- визначення особливостей організаційно-економічної діяльності акціонерних товариств, що впливають на постановку і методику обліку та аналізу;

- розкриття економічної сутності власного капіталу, його структуру, концепції збереження, джерел формування як об’єкту бухгалтерського обліку;

- розроблення пропозицій щодо вдосконалення обліку власного капіталу в акціонерних товариствах;

- розроблення технології формування дивідендної політики акціонерного товариства;

- визначення основних напрямків аналізу джерел фінансового забезпечення діяльності акціонерних товариств;

- розроблення методики аналізу інвестиційної привабливості акціонерних товариств.

Досягнення основних задач, що стоять перед акціонерною формою власності, вимагає удосконалення управління акціонерним товариством. В акціонерних товариствах необхідно використовувати такі принципи бухгалтерського обліку, що відображують особливості форм власного партнерства на основі залучення капіталу в господарський оборот. Відсутність такого підходу, некоректне, недостатньо чітке трактування і виділення облікових проблем для всіх акціонерних товариств, у цілому, незалежно від сфер діяльності є основними недоліками сучасного стану бухгалтерського обліку. Важливе значення у функціонуванні акціонерного підприємства має правильний вибір стратегії і тактики роботи підприємства на ринку. Рішення даної проблеми повинно ґрунтуватися на глибокому і всебічному аналізі даних бухгалтерського обліку і звітності.

Література:

1. Балюк А., Львова И. // Бизнес-Бухгалтерия, 2009. – № 12. – 82 с.

2. Бобылева А.З. – Финансовые управленческие технологии: Учебник – М.: ИНФРА-М, 2004. – 492 с.