Економіка/ 3.Фінансові відносини

Любенко О.С.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Томчук О.Ф.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансовий стан підприємства складається в результаті здійснення господарської діяльності. Кожна господарська операція робить свій внесок у реалізацію основної мети діяльності підприємства - одержання прибутку. Результати всієї сукупності господарських операцій у цілому формують фінансовий стан підприємства.

Роль аналізу полягає в тому, щоб оцінити рівень фінансового стану на конкретний момент часу, простежити динаміку фінансового стану до цього моменту часу, виявити причини змін фінансового стану, що відбулися, перелік і напрями впливу факторів, а також визначити характер зміни фінансового стану в результаті здійснення майбутніх операцій господарської діяльності [1,с.40].

У вітчизняній фінансовій науці питанню інформаційного і методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства присвячено низку досліджень, в яких розкриті методологічні і теоретичні засади, сутність, роль та вплив на здійснення якісного аналізу. Особливої уваги у цьому контексті заслуговують роботи Н. Волик, В. Ковальова, М. Лагун, Г. Савицької, К. Салиги, В. Сопко, О. Фещенка, М. Чумаченка, А. Шеремет й ін.

Під фінансовим станом підприємства розуміють сукупність показників, які відображають процес формування та використання його фінансових засобів.

Фінансовий аналіз являє собою спосіб нагромадження, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має на меті:

- оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства;

- оцінити можливі і ймовірні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;

- виявити доступні кошти й оцінити можливість і цілеспрямованість їх мобілізації [4, с.204].

Розгляд аналізу фінансового стану в контексті системи управління підприємством стає підставою для виділення інформації у якості зв'язуючого компоненту з системою вищого порядку: вона зовні надходить до підсистеми аналізу, переробляється та передається знову до системи управління. Компонентом, який пов'язує наведені складові аналізу фінансового стану в єдину систему, перш за все, виступає мета функціонування (надання інформації системі управління про фінансовий стан підприємства та можливості його оптимізації). Розглядаючи інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств в сучасних умовах, можна стверджувати, що процес управління являє собою інформаційну, тобто комунікативну, систему зі збору, передання, оброблення та зберігання інформації про об'єкт управління.

У структурованому вигляді інформацію, яка є основою інформаційних потоків та використовується під час про ведення аналізу фінансового стану, доцільно представити двома групами: нормативно-довідкова інформація, що включає як нормативну, так і довідкову інформацію; фактографічна інформація, що включає облікову, звітну та позаоблікову інформацію.

З даних груп виділяємо звітну інформацію (форми звітності), як найбільш оптимальний елемент інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств. Звітність буває: бухгалтерська, фінансова та статистична. Проте, серед розглянутих звітних форм лише фінансова звітність виступає найбільш повним інформаційним забезпеченням для аналізу фінансового стану як одного з напрямів підвищення ефективності процесу управління підприємством. Інші звітні форми мають істотні обмеження того або іншого плану та не можуть у повній мірі задовольнити потреби користувачів відповідної інформації про діяльність державного підприємства.

Незважаючи на яскраво виражену значущість фінансової звітності як в аналізі діяльності підприємства, так і в процесі управління, їй властивий цілий ряд недоліків:

- до моменту публікації інформація, що міститься в ній, дуже часто встигає застаріти;

- підлягає аудиту не в повному обсязі, а лише настільки, наскільки того вимагає статут, тому аудит не є гарантією правильності звітів;

- звіти є викладом минулих подій, та не дають можливості прогнозувати майбутнє;

- звіти показують тільки ступінь ефективності функціонування і фінансовий стан підприємства, не дозволяючи, наприклад, оцінити вартість кадрів і клієнтів або рівень конкуренції;

- звіти не відбивають впливу інфляції на фінансовий стан підприємства.

Все це свідчить про необхідність подальшого розвитку та удосконалення фінансової звітності.

Представлені види інформації формуються в системі бухгалтерського обліку підприємства та відображаються в первинних документах, облікових регістрах та формах звітності. Цілком очевидно, що використання лише первинних документів для оцінки фінансового стану підприємства не є ефективним. Отже, необхідні додаткові трудові, часові та фінансові ресурси для систематизації та узагальнення початкової інформації.

Визначимо взаємозв'язок методичного та інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств (табл. 1)[5, с.57].

Таблиця 1

Взаємозв’язок методичного та інформаційного забезпечення

Вид інформації	Завдання аналізу фінансового стану	Методичні прийоми та способи аналізу
Внутрішня інформація
Бізнес-план	Порівняння фактичного фінансового стану з запланованим	Фінансові коефіцієнти; відносні величини; порівняння; детермінований факторний аналіз
Фінансова звітність за звітний період	Аналіз поточного фінансового стану	Фінансові коефіцієнти; відносні величини
Фінансова звітність за ряд періодів	Оцінка динаміки фінансового стану	Фінансові коефіцієнти; відносні величини; порівняння; детермінований факторний аналіз
	Оцінка подальшого розвитку фінансового стану підприємства	Методи кореляційно-регресійного аналізу
Зовнішня інформація
Показники аналогічних підприємств	Оцінити фінансовий стан аналізованого підприємства в порівнянні з аналогічними підприємствами	Фінансові коефіцієнти; відносні величини; порівняння
Середньогалузеві показники	Оцінити відповідність фінансового стану підприємства, у порівнянні з середньогалузевими показниками	Фінансові коефіцієнти; відносні величини; середні величини; порівняння; групування

У залежності від конкретних завдань, що визначаються виробленими управлінськими рішеннями, аналіз фінансового стану може здійснюватися в тому або іншому вигляді. Усі існуючі методики аналізу фінансового стану можна класифікувати за такими ознаками:

1.3а широтою охоплення досліджуваних проблем:

- експрес-аналіз - призначений для одержання загального уявлення про фінансове становище підприємства на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності. В основу експрес-аналізу покладений «набір невеликої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних у вирахуванні показників та постійне відстеження їх динаміки»;

- комплексний фінансовий аналіз - призначений для одержання комплексної оцінки фінансового стану підприємства на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності, а також розшифровок статей звітності, даних аналітичного обліку, результатів незалежного аудита й ін.;

- аналіз фінансового стану як частини загального дослідження господарської діяльності підприємства. Такий аналіз призначений для одержання комплексної оцінки всіх аспектів діяльності підприємства - виробництва, фінансів, постачання, збуту і маркетингу, менеджменту й ін.;

- орієнтований аналіз фінансового стану - призначений для вирішення пріоритетної фінансової проблеми підприємства на базі як основних форм зовнішньої бухгалтерської звітності, так і розшифровок тільки тих статей звітності, що пов'язані із зазначеною проблемою.

2. Залежно від суб'єкта аналізу й інформаційного забезпечення:

- зовнішній. Проводиться такий аналіз двома групами суб'єктів. Насамперед це безпосередньо зацікавлені суб'єкти в результатах діяльності підприємства і, по-друге, суб'єкти, які мають непряму зацікавленість у його діяльності. Першу групу складають власники (акціонери) даного підприємства, кредитори, інвестори, державні податкові установи, інші підприємства, які є дійсними або потенційними партнерами даного підприємства. Друга група включає осіб, котрі мають непрямий інтерес, але які захищають інтереси першої групи. Це різні аудиторські та консультаційні фірми, фондові біржі, державні органи, інформаційні агентства, представники преси. Зовнішній аналіз проводиться за даними опублікованої і статистичної звітності підприємства;

- внутрішній. Суб'єктами аналізу виступають: керівництво підприємства, а також різні посадові особи (менеджери. економісти й ін.). Даний аналіз дозволяє глибше досліджувати фінансовий стан підприємства, виявити слабкі сторони в структурі балансу і прибутку, визначити причини недостатності в рівні показників, а також представити відповідні рекомендації для оптимізації показників звітності, яка публікується.

3. Залежно від напрямків дослідження об’єкта:

- ретроспективний аналіз – призначений для аналізу сформованих тенденцій і проблем фінансового стану підприємства;

- план-фактний аналіз – потрібний для оцінки і виявлення причин відхилень звітних показників від планових;

- перспективний аналіз – необхідний для експертизи фінансових планів, їхньої обґрунтованості і вірогідності з точки зору поточного стану і наявного потенціалу;

- нормативний аналіз - дозволяє визначити відповідність рівня сформованих на підприємстві показників їх нормативним значенням.

4. За частотою проведення:

- регулярний аналіз - призначений для постановки ефективного управління фінансами підприємства на базі представлення у визначений термін, щоквартально або щомісяця, спеціальним чином оброблених результатів комплексного аналізу фінансового стану;

- епізодичний аналіз - призначений для вирішення певних завдань як засіб для прийняття певних управлінських рішень.

5. Залежно від результатів аналізу:

- пасивний аналіз, як проста констатація (роз'яснення, розкриття) сформованого стану речей;

- активний аналіз, із вказівкою причин, що породили дане становище; виявленням резервів, перспектив розвитку, з винесенням практичних рекомендацій [2, с.19].

Практика економічного аналізу виробила такі основні прийоми його проведення:

- горизонтальний аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

- вертикальний аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому;

- трендовий аналіз - порівняння кожної позиції з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів;

- аналіз відносних показників - розрахунок відносин між окремими позиціями і визначення взаємозв'язків показників,

- порівняльний аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, із середньогалузевими і середніми господарськими даними;

- факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим, так і зворотним.

Проведення фінансового аналізу дозволяє розрахувати значення великої кількості фінансових співвідношень. Проте самі по собі вони несуть не дуже багато інформації і тому для одержання на їх основі необхідних висновків про стан підприємств необхідно зіставити аналітичні співвідношення по окремих підприємствах із деякими нормативними чи середньостатистичними показниками. У світовій практиці широко використовують нормативні значення фінансових співвідношень, визначених на основі чималої багаторічної практики аналізу діяльності фірм. Сьогодні в Україні, на жаль, базис знань по даному питанню і досі не розроблено [3, с.34].

Отже, підсумовуючи все викладене вище, можна зробити висновок, що економічний аналіз відіграє важливу роль в діяльності будь-якого підприємства. Саме на основі даних, отриманих у результаті його проведення, визначається стратегія розвитку підприємства, реальний стан його справ, досліджується можливість існування прихованих резервів. Таким чином, залежно від поставленої мети економічний аналіз надає весь спектр необхідної економічної інформації.

Література:

1. Лагун М.І. Методика системного підходу до формування комплексу показників фінансового стану підприємства// Формування ринкових відносин в Україні. - №6 (73). - 2007. - С.40-43.

2. Лагун М.І. Методичні аспекти аналізу фінансового стану підприємств у контексті прийняття управлінських рішень// Формування ринкових відносин в Україні. - №7 (74). - 2007. - С.16-20.

3. Лагун М.І. Теоретична характеристика основних методичних аспектів проведення аналізу фінансового стану// Формування ринкових відносин в Україні. - №3 (82). - 2008. - С.33-37.

4. Салига К.С. Методичні підходи діагностування фінансового стану підприємства// Держава та регіони. Економіка та підприємництво. - №3. - 2007. - С.204-210.

5. Фещенко О. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану державних підприємств України// Ринок цінних паперів України. - №1-2. - 2009. - С.49-20.