Другак В.В.
Керівник: Головінов О.М.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
ім. Михайла Туган-Барановського
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ЗА РАХУНОК КОШТІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Серед інструментів
державного регулювання соціального розвитку суспільства провідна роль належить
фіскальним засобам реалізації соціально – економічної політики держави.
Соціалізація економічних систем як об’єктивний процес цивілізаційного розвитку,
а також суспільна трансформація України суттєво актуалізують питання, пов’язані
з формуванням ефективної системи фіскального забезпечення реалізації соціальної
функції держави і визначають вагомість та значущість розробки теоретичних засад
формування фіскальної системи, адекватної цілям і завданням розбудови в Україні
орієнтованої ринкової економіки.
Метою даного
дослідження є визначення теоретико – методологічних засад бюджетного
забезпечення реалізації соціальної функції держави з розробкою пропозицій щодо
посилення ролі бюджетної системи у вирішенні пріоритетних завдань соціальної
політики в умовах трансформації суспільних відносин в Україні. Значна кількість
місцевих бюджетів в Україні, а також тенденції зростання обсягів та зміни
структури місцевих фінансів вимагають перегляду підходів до організації державного
фінансового контролю виконання.
Питанням розвитку
державного фінансового контролю на регіональному рівні приділяли увагу такі
вітчизняні й російські дослідники, як М.Т.Білуха,
Ф.Ф.Бутинець,В.І.Кравченко,В.М.Родіонова,Н.І.Рубан,І.Б.Стефанюк,С.В.Степашин.
Проте організація контролю виконання місцевих бюджетів недостатньо досліджена в
науковій літературі, а економічне життя регіонів, зокрема формування дохідної
частини місцевих бюджетів, вимагає ретельнішої оцінки стану використання
фінансових ресурсів місцевими органами влади з метою виявлення резервів доходів
місцевих бюджетів. Особливість
здійснення державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні полягає
в тому, що суб’єктом такого контролю є держава, яка проводить його в
централізованому порядку.
Державна контрольно
– ревізійна служба України, засвідчує наявність порушень і проблем у виконанні
місцевих бюджетів, зокрема у використанні коштів. Так, у 2008 – 2009 роках
типовими порушеннями при виконанні місцевих бюджетів, які виявили державні
контролери, були:
- планування та
здійснення видатків, не віднесених згідно з вимогами статей 88, 89 та 90
Бюджетного Кодексу України до видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів
відповідного рівня, а також проведення впродовж бюджетного періоду видатків на
фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;
- недотримання вимог
бюджетної класифікації, здійснення видатків, сутність яких не відповідає
напрямам,визначеним законодавством, меті, на виконання якої ці кошти
виділяються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;
- порушення норм
бюджетного законодавства щодо зарахування окремих доходів до місцевих бюджетів
відповідного рівня;
- затвердження в
кошторисах бюджетних видатків, не передбачених законодавством та не
підтверджених відповідними розрахунками;
- порушення
законодавства з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;
недотримання законодавства з питань оплати праці;
- завищення вартості
й обсягів виконаних робіт із будівництва, реконструкції та капітального
ремонту, інших послуг;
- заниження в обліку
вартості активів внаслідок не оприбуткування земельних ділянок, будівель,
споруд, матеріальних цінностей.
Основні фінансові
порушення при виконанні місцевих бюджетів, виявлені державними контролерами:
недоотримані доходи, незаконні витрати, нецільові витрати, недостачі,
розкрадання та інші порушення із зниженням вартості активів.
Зміни, які сталися в
законодавстві щодо організації державного фінансового контролю загалом та
контролю виконання місцевих бюджетів зокрема, вимагають перегляду підходів до
організації контролю місцевих бюджетів.
Зазначене передбачає
зміни в методологічних засадах вибору об’єктів контролю та заміну критеріїв
вибору об’єктів за принципом періодичності здійснення контрольних заходів на
критерії оцінки ймовірності ризиків, які, у свою чергу, потрібно розробити на
базі законодавчих змін у форматі контролю виконання місцевих бюджетів за
доходами, видатками та контролю законності й ефективності управління майном.
Таким чином,
використання державних видатків з бюджету як засобу забезпечення стабільних
процесів соціодинаміки передбачає, перш за все, сприяння досягненню цілей
соціально – економічного зростання, що дозволить сформувати необхідні
передумови для забезпечення достатнього життєвого рівня населення; подолання
диспропорцій у доходах населення та регіональних диспропорцій – в умовах його
життєдіяльності; захисту соціально вразливих верств населення через систему
соціальної допомоги; покращення демографічної ситуації шляхом бюджетної підтримки
таких напрямів соціальної політики, як розвиток державної системи охорони
здоров’я; формування та динамічного розвитку середнього класу як основи
соціальної стабільності суспільства; захисту довкілля з метою збереження
необхідних параметрів зовнішнього середовища життєдіяльності людини.