Економічні
науки/10 Економіка підприємства
Гедройц Г.Ю.
Кременчуцький державний університет ім. М .В.
Остроградського
Реклама як засіб підвищення конкурентоспроможності підприємства
У наш час реклама стає невід’ємною складовою життя
суспільства, вона заполонила телебачення, журнали, газети, радіо і продовжує
поширюватись. Рекламна діяльність зародилася ще на світанку цивілізації,
пережила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного
розвитку.
Слово «реклама» походить від латинського «reclamare» — викрикувати. Це поняття можна визначити як повідомлення населенню про
продукцію, новинки, інновації, засіб комунікації підприємств з суспільством і
т.д., але для фірми це в першу чергу засіб підвищення конкурентоспроможності
продукції.
Тому необхідно
проводити ефективну маркетингову політику, розробляти якісну рекламу, яка б
сприяла реалізації все більшої і більшої частини товару. Для цього варто
проводити моніторинг навколишнього середовища з метою ознайомлення зі смаками
споживачів, їхніми уподобаннями, аналізувати який існує попит на дану
продукцію, як можна удосконалити товар.
Для того щоб отримати значний ефект від реклами необхідно
розрізняти її види, які залежать від поставленої мети. Інформаційна реклама інформує про товар, переконуюча - переконує купити саме цей
товар, нагадувальна
- нагадує про існування товару на ринку, підкріплювальна - переконуюча в
слушності вже зробленого вибору, позиціонуюча - виділяє марку товару на ринку
із сильною конкуренцією, стимулююча - швидко змінює поведінку споживача
Так якщо продукція
знаходиться на стадії впровадження застосовується інформуючи та стимулююча
реклама, якщо на стадії зрілості – нагадувальна, підкріплююча, позиціонуюча
Ефективність реклами залежить від засобів, які вона використовує. До
них відносяться: телебачення, радіо, преса, зовнішня реклама, Інтернет тощо. Кожен
з них має свої недоліки і плюси. Але можна виділити основні критерії, якими можна
користуватися при виборі каналів поширення рекламних посилань, а саме: забезпечення максимального охоплення
цільової аудиторії, відповідність вартості розміщення реклами з рекламним
бюджетом і відповідність характеру рекламного повідомлення особливостям каналу.
Крім того, вибір засобів реклами
виробляється таким чином, щоб забезпечити необхідне географічне охоплення
споживачів і бажану частоту й форму подачі матеріалу. Також при виборі засобів поширення рекламних посилань варто мати на увазі, що разовий, одиничний контакт з
потенційним покупцем не має практичної комерційної цінності. Результат може
принести тільки систематична рекламна робота, причому важливо, щоб виникаючі
контакти не були відділені один від одного занадто великими проміжками часу:
оптимальним вважається щотижневий контакт, рідкі контакти сприймаються як
разові й мають дуже низьку комерційну цінність.
Часто чи постійно звертають увагу на рекламу, використовують її для отримання інформації лише близько 40% опитаних, а 55% звертають увагу, лише тоді, коли планують конкретну покупку.
При цьому споживачі найбільше довіряють прямій поштовій
рекламі та рекламі в довідниках, рівень уваги найвищий до реклами в журналах, а
найбільш переконливою є телевізійна реклама.
Отже, необхідним є використання сукупності цих
джерел враховуючи при цьому вид продукції та цільову аудиторію.
Варто відмітити, що
більше не завжди означає краще, так перенасичення каналів рекламою може
призвести до зворотнього ефекту, до відмови споживання клієнтами рекламного
продукту. Реклама повинна бути якісною, а не нав’язливою та примітивною. Так
неприпустимими є «агресивні- атакуючи» методи впливу (встановлення носіїв
близько один від одного ще й з повторювальними зображеннями та текстами,
дублювання рекламної інформації різними рекламними засобами, розташованими
поруч) Це призводить до психоемоційної напруженості людини і, як наслідок,
–негативного сприйняття інформації.
Формування реклами
вимагає залучення кваліфікованих працівників, які б доносили до потенційних
клієнтів достовірну інформацію на принципах добросовісної конкуренції. Так в
Україні цей механізм поки що не достатньо налагоджений, замість удосконалення
продукції, виробники застосовують простіший спосіб надання не вірної
інформації, яка призводить згодом тільки до недовіри населення.
При розробці
рекламного звернення також необхідно враховувати психологічні аспекти, культуру
та традиції цільової аудиторії. Негативним у рекламі є те, що це коротке
повідомлення, направлена на певну групу і не звертається до конкретного
споживача.
На будь-якому
підприємстві повинна бути чітко сформована рекламна стратегія підприємства з
врахуванням всіх можливих факторів впливу, застосуванням інноваційних підходів
та використанням найскладніших методик.
Отже, для підвищення
конкурентоспроможності підприємства необхідно застосовувати якісну рекламу
сформовану висококваліфікованими спеціалістам на засадах добросовісної
конкуренції та яка враховує психічні особливості цільової аудиторії, їх смаки
та уподобання, традиції та культуру. При виборі виду та каналів передачі
реклами співставляються затрати та майбутній ефект від неї. Для ефективності
маркетингових досліджень варто розробити стратегію, яка б враховувала всі вище
зазначені умови та сприяла
системності та комплексності
маркетингової роботи підприємства.
Література:
1.
Бутенко Н. В. Основи маркетингу [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/mrk/3/t8/2.htm
2. Управління рекламною діяльністю як фактор
підвищення ефективності господарювання –Добрянська О.А. [Електронний
ресурс]. – Режим
доступу:http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04doapeg.zip