Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Кошук Альона Анатоліївна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

ОФШОРИ ЯК ПРЕДМЕТ ВИКОРИСТАННЯ СУБ’ЄКТАМИ ЗЕД УКРАЇНИ

Офшорною зоною називають територію або країну, в межах якої здійснюється реєстрація іноземних компаній, на діяльність яких поширюється пільговий режим оподаткування. Тобто офшорні зони дозволяють юридичним і фізичним особам зменшити свій податковий тягар за рахунок повного або часткового звільнення від сплати податків у своїй рідній країні. Компанії, що зареєстровані в офшорних центрах повинні повністю дотримуватись місцевого законодавства, тому що перебувають під юрисдикцією країни перебування [2, с. 412].

Вперше українські бізнесмени дістали можливість відкривати офшорні компанії в 1991 році. Пропонувалася не тільки допомога в створенні безподаткових компаній, але й підтримка їх діяльності – внесення щорічних внесків до бюджету країни базування, забезпечення секретарських послуг з обробки нерегулярної пошти, організація щорічних зборів акціонерів, складання балансів і т. п.

Офшорні схеми засновані на використовуванні можливостей, що надаються укладеними угодами про виключення подвійного оподаткування.

Офшорні схеми все частіше стали спиратися не тільки на угоди купівлі-продажу, але й на лізингові комісійні, трастові, страховки і інші договірно-правові форми здійснення складних комерційних операцій. Зарубіжні офшорні компанії використовуються в процесі поточного і довгострокового фінансування українських проектів з-за кордону. В схемах цього типу звичайно широко використовуються спеціалізовані компанії, розташовані в зонах податкових пільг[5].

Українські банки і фінансові компанії використовують офшорні схеми діяльності на світових ринках цінних паперів. Збільшилася роль офшорних схем у формуванні транснаціональних господарських систем, коли офшорні фірми вбудовуються в мережу зовнішніх філіалів українських підприємств. Офшорні схеми часто націлені на подолання іноземних податкових бар'єрів. Існує комплекс факторів, які стимулюють розвиток офшорного бізнесу в Україні. До головних із них належать:

·        тягар податкового навантаження і неефективність фіскальної політики;

·         несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон;

·         високі інвестиційні ризики;

·         використовування офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об'єктами в Україні;

·         криміналізація економіки і використовування офшорних схем для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

 Українських бізнесменів у офшорні зони вабить можливість ухилення від сплати податків або відмивання "брудних грошей".[5].

Як це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу Державної податкової адміністрації України у результаті спостережень установлено, що з початку 2008 року суб’єкти господарювання України активно здійснювали різноманітного роду операції через фірми, зареєстровані в офшорних зонах. Узагальнюючі показники, що характеризують використання податкових гаваней суб’єктами ЗЕД України можна подати у вигляді таблиці 1 [4,6].



 

 

 

Таблиця 1

Результати використання офшорних зон суб’єктами ЗЕД України у 2008 році

Назва показника

Значення показника

1.      Кількість суб’єктів ЗЕД України, що здійснили імпортні операції через фірми, зареєстровані в офшорних зонах.

 

 

68

2.      Загальна сума імпортних операцій

64 млн. грн.

3.      Обсяги імпорту окремих офшорів:

·        Ліберія

·        Багамські острови

·        Беліз

·        Британські Віргінські острови

·        Бахрейн

                      

41,8 млн. грн.

7,65 млн. грн.

4,96 млн. грн.

2,78 млн. грн.

2,12 млн. грн.

4.      Кількість суб’єктів ЗЕД України, що здійснили експортні операції через офшорні зони.

 

262

5.      Загальна сума експортних операцій

3,64 млрд. грн.

6.      Обсяги експорту відповідно до певних офшорів:

·        Британські Віргінські острови

·         Гибралтар

·         Беліз

·        Багамські острови 

 

 

 

3,47 млрд. грн.;

106,7 млн. грн.

25,7 млн. грн.

7 млн. грн.

7.      Частка офшорних компаній в загальному обсязі інвестицій в Україну:

·        Республіка Кіпр

·        Нідерланди

·        Великобританія

 

 

 

21,5%

8,9%

6,4%

8.      Основні напрямки  інвестицій через офшорні компанії:

·        Фінансовий сектор

·        Кредитування підприємств

·        Будівництво

·        Операції з нерухомістю

·        Агропромисловий комплекс

·        Нафтогазовий комплекс



20%

10,5%

5,7%

10,5%

2%
25

 

Кінцеві показники таблиці присвячені залученим до України інвестиціям за допомогою офшорних компаній. Взагалі офшор є одним в найбільш ефективних способів інвестування в Україну. На думку фахівців, близько 80% інвестицій а Україну внесені українцями через офшорні компанії. Для цього можуть використовуватись взаємовигідні договори, кредитні лінії, дочірні і спільні підприємства. Внесення іноземних інвестицій також може здійснюватись у вигляді устаткування та технологій, у якості зворотної фінансової допомоги. При цьому варто реєструвати інвестиції в Національному банку, що гарантує повернення коштів з України[4, с.12].

Важливим моментом у використанні офшорних зон суб’єктами ЗЕД України є державне регулювання таких міжнародних відносин. Антиофшорні заходи в Україні можна поділити на три групи (відповідно до Антиофшорного законодавства):

1)    податкове регулювання (Заходи спрямовані на те, щоб резидентові України було економічно невигідно імпортувати товари й послуги, за умови, що продавцем таких товарів і послуг виступає офшорна компанія. У цьому випадку резидент України зможе віднести на витрати тільки 85 відсотків від суми сплаченої на адресу нерезидента - офшорної компанії. Визначення статусу нерезидента здійснюється на підставі розпорядження КМУ "Про перелік офшорних зон")[3, c.21-22].

2)    регулювання банківських та валютних операцій (Заходи спрямовані на забезпечення боротьби з відмиванням грошей з урахуванням рекомендацій FATF. Суть обмежень зводиться до контролю (фінансовому моніторингу) за всіма угодами між резидентами України й нерезидентами, розташованими в офшорних зонах. У випадку виявлення фактів перерахування на рахунок компанії зареєстрованої в офшорній зоні коштів, інформація про таку угоду попадає під особливий контроль. Інформація може бути передана банком у контролюючі органи.

3)    обмеження права приватизації (Згідно діючого українського законодавства, компанії, зареєстровані в офшорних зонах не мають права брати участь у приватизації українських підприємств, які мають стратегічне значення)[1]

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Антиофшорне законодавство України;

2.     Макогон Ю. В., Рижиков В. С., Касьянюк С. В.Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб./. - К.: ЦУЛ, 2006. - 424 с.;

3.     Череп А. В. Особливості розвитку офшорного бізнесу в Україні // Економіка та держава. –2006.– №6.;

4.     Экономические известия. Иностранные инвестиции убегают в оффшор. №22 19 ноября 2008 года;

5.     [Електронний ресурс]. Режим доступу до сайту: http://www.wikipedia.org;

6.     [Електронний ресурс]. Режим доступу до сайту: http://epravda.postbox.kiev.ua.