Єкономічні науки/3. Фінансові
відносини
К. держ. упр., доцент Можаровська П.П., Музгіна Ю.В.
Донецький державний
університет управління, Україна
Вплив світової фінансової кризи на економіку
України
На момент настання світової фінансової кризи економіка України була на
підйомі: з 2000 р. до третього кварталу 2008 р. середньорічний темп приросту
дорівнював 7,5%, дефіцит бюджету не перевищував 1,5% ВВП, розмір зовнішнього
державного боргу скорочувався. Наслідками світових кризових явищ для України
стали економічний спад та значна девальвація валюти: фінансова криза
розпочалась як криза ліквідності, потім переросла у валютну, а пізніше, через
падіння обсягів виробництва і зростання заборгованості за кредитами,
перетворилася на економічну.
Восени 2008
р. національна валюта знецінилась більш, ніж на 50% відносно долара США,
експорт товарів скоротився на 49% в річному обчисленні. Внаслідок девальвації
гривні обсяг сукупного державного і гарантованого державою боргу
за 2008 р. зріс до 24,6 млрд доларів США або на 37,3 % (75,4 % цієї суми –
зовнішній борг).
До настання фінансової кризи українські банки могли вільно залучати з-за
кордону фінансові ресурси під 4-5% річних, і продавати їх в Україні за 10-11%
річних, різниця в термінах залучення і видачі кредитів вирішувалась за рахунок
рефінансування. Проте, в умовах, коли
закордонні банки згорнули свої кредитні програми, українські банки опинилися
перед загрозою кризи ліквідності.
По-перше, для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися
за значно вищими ставками, а по-друге, нові залучені з-за кордону кошти теж
стали значно дорожчими. В результаті, ставки на іпотечні кредити зросли на
5-7%, крім того були посилені вимоги до фінансового стану позичальників.
Національний банк підвищив вимоги до резервування за кредитними операціями,
що теж призвело до подорожчання кредитів. Загальний обсяг зобов’язань банків за
2008 р. зріс на 52,3% і на 01.10.2009 р. становив 806,8 млрд грн. У структурі
зобов’язань банків питома вага коштів, залучених на рахунки фізичних осіб, на
01.01.2009 р. становила – 26,4% (на 01.01.2008 р. – 30,9%). Темпи зростання
заборгованості за наданими кредитами становили 172%. Протягом 2008 р. в
умовах тривалого зменшення ліквідності
банківської системи, зростання кредитних ризиків через погіршення
платоспроможності позичальників відбулося зростання вартості кредитів з 13,4% у
грудні 2007 р. до 19,4% річних у грудні 2008 р. Це призвело до того, що за 2008
р. зобов’язання банків за депозитами нерезидентів в іноземній валюті зросли
більш як у тричі – із 13,1 млрд. грн. до 42,9 млрд грн., а загальний обсяг
інвалютних зобов’язань, який окрім депозитів, включає ще й цінні папери,
кредити, похідні фінансові інструменти та й іншу кредиторську заборгованість –
удвічі (зі 136 до 279 млрд грн..). В свою чергу, сума прострочених і сумнівних
до погашення кредитів за 2007 р. зросла
із 4,5 млрд грн. до 6,4 млрд. грн., тобто на 42%, а у 2008 р. вона збільшилася
практично утричі та становила понад 18 млрд грн. Проте, наслідки фінансової
кризи могли бути ще більш серйозними, якби більшість великих українських банків
не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати
грошові ресурси і пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими.
Українська економіка надзвичайно сильно залежить від вартості цін на
основні енергоносії – нафту та газ, а фінансова криза призвела до підвищення
світових цін на ці ресурси. З 2009 р. ціни на газ зросли, що призвело до
подорожчання, по-перше, цін на експортну продукцію України (чорній та кольорові
метали, продукція хімічної промисловості), по-друге – цін на комунальні
послуги. Зростання цін на експортну продукцію погіршило їх конкурентоздатність
на зовнішніх ринках, а отже призвело до зменшення надходжень до держбюджету. А
саме експортно-орієнтовані галузі були основним двигуном росту економіки
України. Зростання цін на комунальні послуги призвело до збільшення показника
інфляції в країні і загального зростання цін на всі товари в Україні.
Для подолання
наслідків фінансово-економічної кризи, яка вразила економіку України, необхідна
розробка комплексу взаємопов'язаних заходів щодо взаємодії фінансового та
нефінансового секторів економіки, а також узгодженість дій усіх органів
державної влади та суб'єктів господарювання з метою їх виконання. При цьому,
ключова роль повинна належати розробці та реалізації державної стратегії
соціально-економічного розвитку, яка б містила стимулюючі заходи щодо розвитку
економіки, зважену експортно-імпортну енергетичну політику. Реалізація завдань грошово-кредитної
політики повинна здійснюватися Національним банком України на основі
інструментів точного настроювання та реальної незалежності.
Література: