Економічні
науки/10. Економіка підприємства
Пилипенко Альона Ігорівна
Одеська державна академія будівництва та архітектури
Забезпечення ефективного функціонування підприємств будівельної галузі в
умовах кризи
Криза в Україні розігралась в середині 2008 року, і її наслідки позначилися на всіх галузях народного господарства та зачепили всі сфери діяльності населення. Проявами кризового становища стали: різке підвищення цін, падіння курсу національної валюти по відношенню до американського долара та євро, зниження рівня заробітної плати. Все це в свою чергу призвело до відсутності коштів у населення для погашення кредитів, і як наслідок - відсутності коштів у банків для виплати депозитів, відсотків по них, а також для видачі наступних кредитів. Всі вищенаведені фактори також спричинили кризу в будівельній галузі, а саме:
· різке падіння попиту на будівельну продукцію в зв’язку з тим, що більша частина житла в останні роки купувалася, в основному, за рахунок залучених кредитів, а не за рахунок власних коштів громадян;
· неможливість залучення кредитних коштів банків для продовження будівництва недобудованих об'єктів;
· залучення інвесторів стало практично нереальним через нестабільність економічної ситуації і т.ін.
Відсутність коштів у забудовників спричинила скорочення будівельних робіт, у кращому випадку, та заморожування будівництва взагалі - в більшості випадків. Так, за інформацією Дежкомстату України, обсяг виконаних будівельних робіт у 2009 році знизився на 48,2% відносно до попереднього періоду [1].
Отже будівельні компанії, що займаються виробництвом будівельної продукції залишилися без замовлень, а в ряді випадків і без погашення дебіторської заборгованості за вже відвантажену продукцію. Тому вони звернулись за допомогою до держави, а згодом уряд видав та затвердив закон України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, який 14 січня 2009 року набув чинності [2].
Подолання кризових явищ у будівельній галузі та житловому
будівництві здійснюється відповідно до цього Закону шляхом: § викупу в забудовників та/або фінансових установ
нереалізованого житла в об'єктах будівництва, що споруджувались із
залученням коштів фізичних осіб у разі неспроможності забудовників
продовжувати будівництво житла в зв'язку з недостатнім обсягом
коштів для формування фондів соціального та службового житла;
§ надання громадянам державної підтримки на будівництво
(придбання) доступного житла шляхом сплати державою частини його вартості;
§ отримання громадянами житла в оренду з викупом за рахунок
власних коштів громадян та коштів державної підтримки;
§ надання фізичним та юридичним особам пільгових кредитів на
будівництво житла та компенсацій процентної ставки за цими
кредитами;
§ збільшення статутних капіталів державних банків та Державної
іпотечної установи для надання кредитів на завершення будівництва
багатоквартирних житлових будинків;
§ викупу державою в кредиторів іпотечних кредитів, отриманих
фізичними особами на будівництво та придбання житла до набрання
чинності цим Законом і віднесених до категорії ризикованих.
Також було передбачено, що грошові кошти на реалізацію цих заходів будуть направлені в 2009 році на добудову об’єктів, які мають ступень готовності не менше 70%, а в 2010 році – не менше 50% [2].Розглянута ситуація в економіці України змусила організації і компанії будівельної галузі не тільки сподіватись на допомогу держави, але й самостійно шукати шляхи відновлення та намагатися вийти, якщо не на передкризовий рівень, то хоча б зі збитків, і забезпечити ефективне функціонування господарської діяльності.Найбільш значимими показниками ефективності для будівельної галузі є наступні [3, стор.1]:
1.Прибуток - узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності; визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності й сумою витрат на цю діяльність.
2.Рентабельність - якісний показник ефективності роботи підприємства, що характеризує рівень віддачі від витрат і ступінь використання коштів. Рентабельність відображає, наскільки прибуткова діяльність організації.
У будівельному виробництві розрізняють наступні рівні рентабельності: кошторисний, плановий і фактичний [4, стор.1]:
§ кошторисний рівень рентабельності розраховується як відношення кошторисного прибутку (планових накопичень) до кошторисної вартості об'єкта;
§ плановий рівень рентабельності дорівнює відношенню плановий прибутку до договірної ціни.
§ по завершенню будівництва об'єкту та розрахунків із замовниками визначається фактична рентабельність - відношення фактичного прибутку від здачі об'єкта з урахуванням економії та компенсації до фактичної вартості будівництва об'єкта.
На практиці показники рентабельності розраховуються виходячи з поставлених цілей. Найчастіше використовують рентабельність всіх активів, рентабельність реалізації продукції й рентабельність власного капіталу:
§ рентабельність всіх активів організації розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість активів організації;
§ рентабельність реалізації розраховується за допомогою ділення прибутку на обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг);
§ рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку до середньорічної величини власного капіталу організації. Цей показник дозволяє оцінити ефективність використання власного капіталу інвестора, а також порівняти його значення зі значенням аналогічних показників при розгляді всіх альтернативних варіантів вкладення власних коштів інвестором.
Слід зазначити, що будівельна галузь є досить матеріаломісткою й капіталомісткою, що також впливає на ефективність її функціонування.
Матеріаломісткість характеризує питомі (на одиницю продукції) витрати матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів) на виготовлення продукції [5,стор.102] .Отже, розрахунок матеріаломісткості виробництва 1 кв.м. об'єкта будівництва або певного виду будівельної продукції є досить важливим завданням при плануванні виробничого процесу, а також при розрахунку ціни на дані види будівельної продукції.
Капіталомісткість – відношення вартості основного капіталу до річного випуску продукції. Цей економічний показник характеризує витрати (кількість) основного капіталу (активів) на одиницю продукту [5,стор. 101].
Будівельна галузь потребує значних капітальних вкладень на початкових стадіях виробництва (розробка проекту будівництва, складання кошторисної документації, проектно-вишукувальні роботи пошук та укладання контрактів з підрядником, постачальниками і т.ін.). А з урахуванням тривалості періоду оборотності капіталу та нестабільності економічної ситуації в Україні, залучення грошових коштів інвесторів стає дуже складним процесом. Це, в свою чергу, призводить до падіння ефективності функціонування будівництва. Так, якщо у передкризовий період рентабельність будівельних об'єктів, особливо житлового комплексу, досягала 300%, то за показниками січня-вересня 2009 року вже можна констатувати збитковість операційної діяльності будівельних підприємств, рівень якої склав 0,3% [1].
Отже, можна зробити висновок, що на тлі світової економічної та фінансової кризи, будівельна галузь України зазнала значних змін, як за джерелами фінансування, так і ефективністю функціонування підприємств. Це знайшло відображення в відсутності прибутку та падінні рівня рентабельності будівництва. Звичайно, з огляду на отримані доходи в передкризовий період, не можна сказати, що будівельна галузь зазнала такі вже й значні втрати. Зараз інвестори не хочуть вкладати гроші в будівельну галузь через те, що спостерігається тенденції до зниження цін на житло, а у банків просто немає можливості видавати кредити. Тобто, пошук інвесторів стає найактуальнішою проблемою будівельних організацій.
Необхідно розробити таку систему стимулів та гарантій, щоб з одного боку інвестори погодились вкладати свої власні кошти у будівельну галузь України, а з іншого, щоб сама будівельна галузь працювала ефективно (приносила прибуток, мала можливість розраховуватись по своїм зобов’язанням з бюджетом та позабюджетними фондами та ін.) і для самих будівельників. Це можливо здійснити завдяки об’єднанню зусиль держави на законодавчому рівні, а також окремих забудовників та виробників будівельної продукції на рівні окремих підприємств.
Список використаної літератури:1. http://ukrstat.gov.ua/
2. Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва: Закон України від 25.12.2008 № 800-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). -2009. -N 19.- ст.257.
3. Економічний словник. - http://mega.km.ru
4. Рентабельність у будівництві. - http://www.nalog-nalog.ru
5. Кириленко В.В. Економіка: навчальний посібник, - Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193с.