Онопрієнко Є.Ю., магістр

Науковий керівник: к.е.н. Гриценко Л.Л.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Проблемні аспекти розвитку банківської системи України в контексті глобалізаційних процесів

Сучасний стан міжнародних відносин України з іншими країнами та розвиток національної економіки безпосередньо залежать від процесів, які відбуваються в банківському секторі. В умовах інтеграції України до європейського економічного простору підвищується актуальність дослідження ролі банківської системи як складової економічної інфраструктури, яка повинна враховувати сучасні глобалізаційні процеси, сприяти вдосконаленню функціонування фінансової системи та підвищенню ефективності економіки.

Українська фінансова система розвивається за проєвропейською банкоорієнтованою моделю. Про це свідчить те, що активи відчизняних банків у 2009 році становлять 1001626 млн. грн., в той час як активи страхових компаній 41753,5 млн. грн.

Банківську систему України можна вважати практично сформованою, оскільки розроблена нормативно-правова база, впроваджені принципи діяльності банків, інструменти та методи грошово-кредитної політики. Проте, розвиток міжнародних зв’язків ставить нові завдання перед банківською системою, для вирішення яких спочатку необхідно розв’язати ряд існуючих проблем, зокрема: наявність низької конкурентоздатністю вітчизняних банків, недокапіталізованість та низька якість надання послуг при їх високій вартості (рис. 1). На нашу думку, доцільним є обґрунтування основних проблем та виявлення факторів, що стримують розвиток банківської системи в Україні.

Дослідження сучасного стану банківської системи дозволяє зробити висновок, що 2009 рік став одним з найскладніших періодів у діяльності національних банків, про що свідчить наявність значних збитків. Результатом діяльності банківського сектору в 2009 році є збиток у розмірі 28 млрд. грн., в той час як 2008 рік був прибутковим і розмір прибутку становив 7,3 млрд. грн. Лише такі банки, як Ощадбанк, ПриватБанк і Укрсоцбанк залишилися стабільно прибутковими на протязі 2009 року.

Рисунок 1 – Основні проблеми банківського сектору України

Низький рівень конкурентоспроможності банківської системи та недостатній рівень капіталізації порівняно з провідними країнами світу призведе до витіснення національних банків іноземними. Головною метою входження іноземних банків в Україну є прагнення завойовувати нові ринки та встановити контроль над ними. На сьогоднішній день фінансовий сектор є одним з лідерів відносно залучення іноземних інвестицій. Безпосередньо у банківській сфері їх частка складає 35,8 % (табл. 1) і перевищує порогове значення межі економічної безпеки на рівні 30 %.

Таблиця 1 – Кількість банків з іноземним капіталом

№ з/п	Показники	Рік
		2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	Кількість діючих банків	158	160	170	175	184	182
1.1	з них з іноземним капіталом	19	19	35	47	53	51
1.2	у тому числі зі 100% іноземним капіталом	7	7	13	17	17	18
2	Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, %	11,3	9,6	27,6	35,0	36,7	35,8

Великий інтерес у вітчизняних банкірів викликають питання про наслідки присутності іноземного капіталу в Україні, оскільки це суттєво позначиться на конкурентоспроможності національних банків. Тому ми вважаємо за доцільне виділили переваги та недоліки присутності іноземних банків в Україні (табл. 2).

Таблиця 2 – Переваги та недоліки присутності іноземних банків в Україні

Переваги	Недоліки
- залучення в економіку України закордонних інвестиційних ресурсів; - впровадження нових банківських послуг; - запозичення новітніх технологій; - міжнародний досвід; - збільшення обсягу кредитних ресурсів; - посилення конкуренції на банківському ринку; - здешевлення банківських послуг	- ризик «залежного розвитку» вітчизняного банківського сектору від тенденцій на світовому ринку; - неможливість повного контролю над операціями іноземних банків; - задоволення інтересів країни походження капіталу; - витіснення українських банків більш капіталізованими іноземними банками

Однією з найголовніших проблем, яка гальмує розвиток банківської системи України, є недостатній рівень капіталізації, що робить банки неплатоспроможними і впливає на їх надійність. Про це свідчить частка банківського капіталу у ВВП, яка в 2009 році становить 13,8 %. Основними напрямками вирішення даної проблеми є збільшення капіталу за рахунок прибутку, розміщення акцій власної емісії, створення банківських об’єднань та ін.

Досить актуальною є проблема низької якості надання банківських послуг та їх висока вартість. Облікова ставка НБУ з 12.08.2009 р. становить 10,25 %, при цьому процентні ставки центральних банків провідних країн світу коливаються від 0,1 % до 3,75 %. Це означає, що вартість кредитів вітчизняним банкам і, відповідно, населенню та підприємству є значно дорожчою в порівнянні з їх вартістю у розвинутих країнах.

Світовий досвід показує, що країни з достатньо незалежним центральним банком досягають кращих результатів в економіці, ніж країни з залежним центральним банком. За результатами аналізу індексу Цукермана рівень незалежності НБУ складає лише 52 % від ідеального стану. Тому необхідно здійснювати подальше реформування банківської системи для поліпшення результату за цим показником.

Отже, банківська система країни є однією з найважливіших складових національної фінансової системи. Розробка стратегії розвитку банківської системи в умовах глобалізаційних процесів дозволить Україні інтегрувати до світового фінансового середовища, підвищити рівень конкурентоспроможності банківського сектору та в повному обсязі обслуговувати потреби економіки.