Экономика / Учет и аудит

Федоришина Л. І., Глазко Н.Д., Глушко І. Ю.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Податковий облік валових доходів

З прийняттям змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22 травня 1997 року до системи оподаткування внесено грунтовні зміни, стався розкол бухгалтерського обліку на облік бухгалтерський і облік податковий.

В Україні виокремлення податкового обліку з бухгалтерського має свою специфіку і пов’язане з переходом від командно - адміністративної економічної системи до ринкової. Розподіл бухгалтерського обліку і податкового обліку відбувся через те, що кінцева мета податкового обліку і податкової звітності суттєво відрізняється від мети складання і подання фінансової звітності. Отже, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, ст. 4.1. [2].

Податковий облік валових доходів можна здійснювати в системі бухгалтерського обліку або поза нею.

Ведення податкового обліку в системі бухгалтерського обліку передбачає відображення інформації про валові доходи в діючих регістрах журнальної форми обліку та на рахунках обліку. Отже, поряд з відображенням сум господарських операцій у бухгалтерському обліку, у додатково введених рядках і графах проставляються ті суми, що відповідно до діючого законодавства визнаються валовими доходами. У системі бухгалтерського обліку податковий облік валових доходів може проводитися:

1. на балансових рахунках, наприклад: 7011 «Дохід від реалізації продукції, що є валовим», 7012 «Дохід від реалізації продукції, що не є валовим», 747 «Інші доходи, що належать до валових доходів»

2. на позабалансовому рахунку 011 «Валові доходи»

Позасистемний спосіб ведення податкового обліку полягає в тому, що на підприємстві ведуть окремо від бухгалтерського податковий облік. Для цього в бухгалтерії можуть бути відкриті відповідні відомості, книги та інші необхідні аналітичні реєстри податкового обліку, на підставі яких складається звітність.

Розглянемо правила відображення валових доходів у податковому обліку, зміст яких розкривається в п. 11.3 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Основним правилом є правило першої події, яке полягає в такому: датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталася раніше,

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку [1].

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кожним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарно-матеріальних цінностей і валовий дохід від їх реалізації визначаються за моментом відвантаження. Отже, записи в бухгалтерському і податковому обліку не сумісні.

Розглянемо склад валових доходів. До валового доходу від усіх видів діяльності належать:

- доходи від продажу товарів, а саме вартість відвантажених покупцям товарів або сума отриманих авансів

- суми перевищення балансової вартості запасів, витрати на придбання й поліпшення яких включаються до складу валових

- доходи від виконання довгострокових договорів, тощо

Не належать до складу валових доходів

- Суми податку на додану вартість, отримані нараховані платником податку на додану вартість, за винятком випадків, коли підприємство – продавець не є платником податку на додану вартість

- Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна платника податку, тощо [2]

Отже, в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Правила ведення податкового обліку валових витрат і валових доходів до цього часу не розроблені. При їх відсутності вести належний податковий облік для складання декларації про прибуток підприємства практично неможливо. Тому декларації складають, як правило, за вибірковими даними з бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю.

Література:

1. Пасько Т. О. Податковий облік: Навчальний посібник, 2007. – 202с.

2. Про оподаткування прибутку підприємств Закон України від 22.05.1997р. № 283/97 – ВР.