Економіка / 3. Фінансові відносини

Бурлуцька Ю.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Місцеві податки як основа формування доходів органів місцевого самоврядування

Анотація. Інститут місцевих податків і зборів є ключовим у сфері формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих зарубіжних країн. Закономірність функціонування місцевих фінансів у тому, що основним способом формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки і збори.

Постановка проблеми. Важливою передумовою будівництва демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування мається на увазі можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного і соціального розвитку окремої території, що входять у компетенцію місцевого управління відповідного рівня.

Законодавче врегулювання механізму місцевого оподаткування в Україні забезпечило необхідне правове поле для функціонування місцевих податків і зборів, але створення повноцінного та фінансово самодостатнього інституту місцевого самоврядування неможливе без їх подальшого реформування.

Аналіз дослідження і публікації. Проблема створення стабільних джерел доходів для місцевих бюджетів, серед яких важливе місце має належати місцевим податкам та зборам, існує. Необхідна розробка наукової концепції їх функціонування. Проблемам теорії та практики місцевого оподаткування багато уваги приділяють відомі вітчизняні й зарубіжні вчені-економісти. Більшість, керуючись ст. 9 Європейської хартії про місцеве самоврядування, відстоює необхідність в місцевих органів самоврядування адекватних джерел фінансових ресурсів, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень. Зокрема, Т. Вахненко в своїх працях описує світовий досвід місцевого оподаткування, надзвичайно повчальний для України.

Мета статті. Мета статті полягає у визначенні перспективних напрямів розвитку системи місцевих податків і зборів на підставі оцінки їх фіскального потенціалу як джерела наповнення місцевих бюджетів різних рівнів.

Результати дослідження. Сьогодні, впевнено можна стверджувати, що фактично, інститут місцевих податків і зборів як структурна частина податкового права ще не отримав достатнього науково-теоретичного обґрунтування. Недостатньо  вирішеними залишаються питання вдосконалення співвідношення центру і регіонів щодо регулювання відносин у сфері місцевого оподаткування, забезпечення єдиного державного підходу до вирішення цих питань; наукового аналізу природи місцевих податків і зборів та їх відмінностей від загальнодержавних тощо. Серйозною проблемою на сьогодні є і те, що законодавчо закріплені місцеві податки і збори загалом, та їх ставки зокрема, не враховують реальних можливостей платників, а отже, не виконують стимулюючої функції.

На відміну від України, наприклад у США, за рахунок місцевих податків забезпечується 65 % доходів місцевих бюджетів, у Великобританії –36 %, Франції – 45 %, в Японії – 33 %. Унаслідок розвитку податкової системи на Заході створено розгалужену систему місцевих податків і зборів: у Бельгії – 100 місцевих податків і зборів; в Італії – 70; у Франції – понад 50. Особливості місцевих податків і зборів на Заході – їх масовість та регресивність, а саме: частка місцевих податків і зборів зменшується щодо сукупного розміру доходів, якщо останні зростають. У всіх розвинутих країнах створено надійну правову основу застосування місцевих податків і зборів згідно з положеннями про сплату податків і податковими кодексами. Місцеві органи влади на Заході мають різні повноваження щодо встановлення місцевих податків і зборів.

У процесі свого розвитку місцеве оподаткування в Україні для органів самоврядування мало бути: атрибутом фінансової влади, інструментом регулювання соціально-економічного розвитку території, методом формування бюджетних доходів. Але, на жаль, не можна сьогодні стверджувати, що поставленої мети було досягнуто.

Правове регулювання місцевих податків і зборів має певну специфіку, оскільки здійснюється на двох рівнях: загальнодержавному і місцевому. Згідно з Законом України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року Вінницька міська рада встановлює місцеві податки, механізм їх справляння та порядок сплати в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

З усіх місцевих податків і зборів можна виділити лише п’ять-шість, які мають фіскальне значення (ринковий збір, комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, податок з реклами, збір за припаркування автотранспорту); доходи від інших обов’язкових платежів, як правило, не перевищують 1% у загальній сумі надходжень від місцевих податків і зборів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх використання в Україні, у тому числі й у місті Вінниця, поки що вкрай неефективна, і вони своїх функцій не виконують.

Проведений аналіз показав низку суттєвих недоліків адміністрування місцевих податків і зборів: відсутність ефективного правового поля, зокрема Закону України «Про місцеві податки і збори», що відповідав би сучасним умовам господарювання; незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків і зборів; насамперед це пов’язано з особливостями визначення обсягів надання міжбюджетних трансфертів; другорядність місцевих податків і зборів порівняно із загальнодержавними; відсутність екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку.

Найсуттєвішою вадою місцевого оподаткування в місті є незначна фіскальна роль податків і зборів та відсутність прав у Вінницької міської ради запроваджувати на своїй території власні податки і збори. Розширення фінансової влади на місцевому рівні неможливе без розширення повноважень органів місцевого самоврядування в податковій сфері. Відповідно зростання надходжень із власних джерел (передусім від місцевих податків) не може бути досягнуто без розширення переліку об’єктів і бази місцевого оподаткування. I лише надання органам оподаткування значущих для економіки об’єктів з широкою податковою базою забезпечить можливість використання податкових важелів як інструменту регулювання соціально-економічного розвитку території міста Вінниці.

Висновки. Система місцевих податків і зборів потребує перегляду. До неї обов'язково мають належати: податок на майно, податок на транспортні засоби, податок на спадщину й дарування, що вважаються місцевими в багатьох розвинутих країнах. Загалом система місцевих податків і зборів, разом із надходженнями від спільних податків, має утворити надійну дохідну базу для фінансування функцій і повноважень органів місцевого самоврядування.

Доцільним, на наш погляд, є введення місцевих екологічних податків, зборів, деяких місцевих акцизів, податків на цінні папери, за організацію гастрольної діяльності, за розміщення офісів у центральній частині міста. Крім того, розширення переліку місцевих податків і зборів має відбуватися за рахунок упровадження податків із цільовим використанням одержаних коштів.

Отже, місцеві податки та збори повинні стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій, вирішення різнопланових проблем, які виникають, зменшення соціальної напруги.

Література:

1. Бондарчук Т.Г. Зарубіжний досвід використання місцевих податків // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №5. – С. 42-46.

2. Ібатулліна А.В. Автономність місцевого оподаткування України // Вісник аграрної науки. – 2009. - №9. – С. 81-82.

3. Остапенко І Щодо регіонального адміністрування податків // Економіст. – 2007. - №7. – С. 54-57.

4. Пислиця А.В. Теоретичні підходи до трактування ефективності податків // Економіка та держава. – 2008. - №10. – С. 30-3.