УДК 339.188.4

ПИТУЛЯК НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

Асистент кафедри маркетингу

Львівського державного інституту новітніх

технологій та управління ім. В.Чорновола

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ

ЦЕНТРІВ ДЛЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Проведені нами дослідження показують, що логістичні центри для фармацевтичної галузі в Україні ще не сформовані. Такий фактор призупиняє нормальний розвиток економіки країни та економіки окремих регіонів, а також значно призупиняє перебіг економічних процесів аптечної галузі в регіональному аспекті: вчасне постачання товарів у аптечні мережі, ефективне перетворення логістичних потоків різних видів.

Формування логістичних центрів потребує концентрації зусиль та капіталу для зведення будинків та складських споруд, терміналів, майданчиків та під’їзних шляхів, товарної, інформаційної, гастрономічно-готельної інфраструктури в місці локалізації, максимально наближеному до системи автострад, інших видів комунікацій [2]. За функціональним призначенням у праці [2] наведена наступна класифікація логістичних центрів:

- міжнародні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання 100-150 га, радіус дії 500-800 км);

- регіональні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання 20-50 га, радіус дії 50-80 км);

- локальні логістичні центри дистрибуції як закінчення сучасної системи дистрибуційної мережі;

- галузеві логістичні центри дистрибуції, сформовані для обслуговування певної галузі чи підприємців;

- центри логістичних послуг як проміжна фаза в напрямку вищого рівня логістичних центрів дистрибуції.

Основними організаційними заходами формування логістичного центру є формування його структури, організаційної та технічної інфраструктури. Структура лгістичного центру повина враховувати усі специфічні особливості діяльності підприємств та галузі, у якій вони функціонують. Основними структурними елементами, нашу думку, мають бути зони, які забезпечать ефективне функціонування центру. Наприклад, зона приймання, зберігання, зона адміністративних приміщень тощо. Схематично організаційну інфраструктуру логістичного центру зображено на рис. 1.

Рис. 1. Організаційна інфраструктура логістичного центру

Як бачимо з рис. 1, до організаційної інфраструктури відноситься зона приймання замовлень, зона складування, зона адміністративних приміщень, зона круглодобового митно-ліцензійного складу, зона конвеєрної лінії та зона видачі замовлення. Для нормального функціонування логістичного центру з такою організаційною інфраструктурою необхідною є спеціальна технічна інфраструктура. На рис. 2 зображено технічну інфраструктуру логістичного центру.

До технічної інфраструктури, як бачимо на рис. 2, відносимо маркувальне обладнання, автоматизовану систему управління логістичних центром, конвеєрну лінію, електронне обладнання та комп’ютерна техніка, вантажно-розвантажувальна техніка, інше допоміжне обладнання.

Рис. 2. Технічна інфраструктура логістичного центру

У складській зоні логістичного центру необхідно передбачити зони складування з різними умовами зберігання, оскільки існує багато видів ліків, які можуть зберігати свої лікувальні властивості тільки за певних температурних або фізичних умов. Ми пропонуємо виділити у складській частині логістичного центру такі зони (рис. 3):

1) зона високого складування;

2) зона зберігання, обладнана холодильним обладнанням;

3) зона зберігання прекурсорів;

4) зона зберігання лікарських трав та ліків, які видаються суворо за рецептом лікаря;

5) зона низького складування.

Рис. 3. Зони у складський частині логістичного центру

У відповідних зонах товар розміщується на спеціальних полицях, які нумеруються для спрощення визначення місця товару у відповідній зоні.

Запропононовані вище організаційні заходи формування логістичних центрів, на нашу думку, є раціональною та ефективною. Завдяки функціонуванню логістичного центру можливим буде забезпечення реалізації системного підходу та підвищення ефективності управління підприємством. Логістичний центр - основний механізм інтеграції функціональних областей підприємства, а організаційно-економічний механізм його формування має бути спрямований на удосконалення таких процесів, як оперативність виконання замовлень, спрощення документообігу, обліку та внесення даних щодо операцій з товарами, підвищення мотивації та продуктивності персоналу, підвищення якості складських процесів, забезпечення безперебійного комерційного процесу постачання-збут, уникнення ризиків, пов’язаних з господарською діяльністю. Координоване та інтегроване управління вище зазначеними процесами, а також усіма логістичними потоками, призведе до зменшення загальних витрат підприємств, що є основною ціллю удосконалення діяльності підприємства з точки зору підприємництва.

Список використаних джерел:

1. Васелевський М. та ін. Економіка логістичних систем: Монографія/під ред. Є. Крикавського та С. Кубіва. – Львів: видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2008. – 596 с.

2. Крикавський Є. Логістика. Основи теорії: підручник. – Львів: національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2004. – 416 с.

3. Цвєтков Ю. М., Кутах О. П., Макаренко М.В. та ін. Концепція програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України. – К.: КУЕТТ, 2003. – 109 с.