Давиденко О.М., Мироник О.В., Фельдман Л.Я.*, Фельдман І.В.**

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Буковинського державного медичного університету

* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці

** Обласний протитуберкульозний диспансер, м. Чернівці

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ „ГЕПАДИФ” В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С

Вступ. На сьогодні актуальною та не вирішеною залишається проблема лікування хронічних вірусних гепатитів. На Україні захворюваність на хронічні гепатити зросла в 2 рази. За даними ВООЗ біля 1% населення світу інфіковано вірусом гепатиту С.

За хронічного гепатиту С виникають в тій чи іншій мірі порушення метаболічних процесів. Порушення синтезу білка призводить до змін амінокислотного складу крові, розладу процесів знешкодження аміаку та гемокоагуляції. Запальні та некротичні процеси в печінці супроводжуються порушенням перекисного окиснення ліпідів, зниженням антиоксидантних ресурсів, в наслідок чого ушкоджуються мембрани гепатоцитів. Все це обумовлює необхідність включення гепатопротекторів в комплексне лікування хворих з хронічним гепатитом С.

Одним з таких препаратів є „Гепадиф”. Це комбінований препарат, ефекти якого зумовлені комплексною дією компонентів, що входять до його складу. Стимулює метаболізм жирів – компонентів β-окисного перетворення вільних жирних кислот у мітохондріях гепатоцитів, біосинтетичні процеси, запобігає некрозу гепатоцитів, нормалізує процес проліферації гепатоцитів, систему печінкових ферментів і відновлює нормальну функцію печінки. Наявність аденозину, що є компонентом коензимів, нуклеїнових кислот, забезпечує регуляцію процесів кровотворення. Вітаміни групи В (ціанокобаламін, рибофлавін, піридоксин) регулюють окисно-відновні процеси, беруть участь у білковому, жировому і вуглеводному обміні, в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової кислоти й інших амінокислот. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну. Ціанокобаламін бере участь у процесі трансметилювання, переносі водню, утворенні метіоніну, нуклеїнових кислот, холіну, креатину.

Карнітин сприяє розщепленню жирних довголанцюгових кислот і заміщенню жирнокислотного метаболічного шунта вуглеводним, поліпшує засвоєння їжі.

Антитоксична фракція екстракту печінки є очищеною антитоксичною витяжкою із печінки і спричиняє антитоксичний ефект.

Мета дослідження. Вивчити клінічну ефективність „Гепадифу” в комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит С.

Матеріали та методи. Обстежено 43 хворих з хронічним гепатитом С середньо-тяжким перебігом віком 25-55 років. Осіб чоловічої статі було 18, жіночої – 25. Простим сліпим методом всі хворі рандомізовані на дві групи. Пацієнти отримували базисну терапію. Хворі основної групи отримували „Гепадиф” внутрішньовенно з розрахунку 8,625 мг/кг маси тіла – вміст 1 флакона препарату, розчиненого в 400–500 мл 5% розчину глюкози 5 днів з наступним прийомом по 2 капсули 2 рази на добу, незалежно від прийому їжі впродовж місяця. Хворі контрольної групи отримували Ессенціалє^® форте Н по 2 капсули 3 рази на день. Усім хворим проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження з оцінкою функціонального стану печінки.

Обробка даних проводилася статистично: обраховувалися середня арифметична та її похибка. Середню різницю між групами дослідження оцінювали за допомогою двостороннього непарного критерію Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Під впливом комплексного лікування із застосуванням препарату „Гепадиф” відмічена позитивна динаміка клінічних симптомів. Так на 7 день лікування скарги на загальну слабкість пред’являли 31,5% пацієнтів основної групи, зниження апетиту – 32%, нудоту – 15,8%, відчуття важкості в епігастрії та правому підребер’ї – 24,2%. Наприкінці курсу лікування нудоту та відчуття важкості не відмічав жоден пацієнт, тоді як у 12,3% пацієнтів контрольної групи ці симптоми зберігались.

Під впливом лікування вірогідно покращились показники загального білірубіна в обох групах ( табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка біохімічних показників крові у хворих

на хронічний гепатит С (М±m)

Показник	Основна група		Контрольна група
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
Білірубін, мкмоль/л	34,2±1,8	17,8±1,6*	31,7±1,9	19,6±1,8*
АлАт, ммоль/(л/год)	1,2±0,3	0,64±0,13*	1,08±0,3	0,75±0,12
ЛФ, МЕ	298,6±12,4	175,8±11,6*	302,3±12,7	338,5±12,1* **
Тимолова проба, ОД	6,4±0,8	5,3±0,6	6,3±0,7	5,4±0,6
Альбумін, г/л	51,7±4,2	52,3±4,2	53,4±4,4	54,1±4,2

Примітка: *- Р≤0,05 у пацієнтів до і після лікування

** - Р≤0,05 у пацієнтів після лікування основної і контрольної груп

Динаміка змін активності АлАт була вірогідно позитивна у пацієнтів, що отримували „Гепадиф”. Слід відмітити, що нормалізація біохімічних показників відбувалася швидше в основній групі хворих. Що стосується показників холестазу, то в пацієнтів контрольної групи динаміка лужної фосфатази була вірогідно від’ємною.

Таким чином, проведені дослідження вказують, що застосування препарату „Гепадиф” сприяє вірогідному покращенню біохімічних показників крові, швидшому регресу клінічної симптоматики.

Література.

1. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби печінки та жовчовивідних шляхів// Сучасна гастроентерологія і гематологія. – 2000. - №2. – С. 53-55.

2. Передерий В.Г. Лечить или не лечить пациентов с хроническим вирусным гепатитом С, которым не показана терапия интерфероном?// Сучасна гастроентерологія. – 2001. - №1 (3). – С. 60-63.

3. Передерий В.Г., Чернявский В.В., Шипу лин В.П. Сравнительная эффективность применения гепатопротекторов при хронических диффузных заболеваниях печени// Сучасна гастроентерологія. – 2008. - №3 (41). – С. 81-83.

4. Фадеенко Г.Д., Кравченко Н.А., Виноградова С.В. Связь генетических факторов с прогрессированием фиброза печени при вирусных гепатитах В и С// Сучасна гастроентерологія. – 2006. - №6 (32). – С.82-87.

5. Sherlock S., Dooley J. Diseases of the Liver and Biliary system// Tent. edition. – 1997. – P. 385-400.