Медицина / 4. Терапія
УДК: 616.127-005.8-036.11:519.233.5
Карпенко А.І., Безуглова С. В., Діденко О.М., Кравчук
А.Ю., Петров Є. Г.
БАГАТОМІРНИЙ АНАЛІЗ ПРИЖИТТЄВИХ ДІАГНОСТИЧНИХ ОЗНАК У
ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДУ
Київський інститут екології та медицини
Луганський державний медичний університет
Вивчались
особливості клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних досліджень
(ознак) [1, 2] на 3 добу від початку хвороби у 40 випадках гострого інфаркту
міокарду, що ускладнився розірванням серця, підтвердженого патолого-анатомічною
експертизою. Перша група – 15 хворих з летальним наслідком на 2 – 5 добу, друга
група – 25 хворих з летальним наслідком на 5 – 10 добу.
Отримані
матеріали оброблялись методами кореляційного та факторного аналізу по програмі,
яка складалася з п'яти адаптованих підпрограм [3], та дозволяли отримати такі
дані: середні значення; стандартні відхилення; кореляційні матриці, власні
значення та власні вектори кореляційної матриці; відбір власних значень, які
більші або рівні контрольним, що вказані користувачем; обчислення матриці
факторів, обчислення коефіцієнту кожного фактору; змінення матриці факторів для
кожного циклу ітерації; виконання варимаксного обертання матриці факторів.
Були
використані наступні ознаки: 1 – вік; 2 – АТ1; 3 – АТ2; 4
– ЧСС; 5 – ЧД; 6 – К1; 7 – Na1; 8 – АЛаТ1; 9 –
АСаТ1; 10 – α; 11 – пульс; 12 – кількість QS; 13 – амплітуда
QS; 14 – кількість qR; 15 – амплітуда qR; 16 – підвищення ST; 17 – зниження ST;
18 – загальна кількість ST; 19 – кількість М-комплексів; 20 – ШОЕ; 21 –
лейкоцити; 22 – К3; 23 – Na3; 24 – АЛаТ3; 25 –
АСаТ3, де 1, 3 – доба виміру.
Програма сформувала по 4 фактори
з 25 ознак у обох групах хворих.
Склад факторів для першої
групи хворих.
Склад факторів для
другої групи хворих.
Склад факторів для двох
груп хворих
|
|
І фактор |
ІІ фактор |
ІІІ фактор |
ІV фактор |
|
І Г Р У П А |
1. Пульс (0,939) 2. Кількість ST (0,869) 3. ЧСС (0,869) 4. Підвищення
SТ (0,862) 5. Глибина QS
(0,695) 6. ШОЕ (0,678) 7. К (0,461) |
1. Вік (0,943) 2. Підвищення ST у мB (0,880) 3. Загальна
кількість SТ (0,810) 4.Глибина QS в
мВ (0,781) 5.Лейкоцити
(0,493) 6. ШОЕ (0,482) 7.Зниження SТ у
мВ (0,433) 8. Кількість
М-комплексів (0,422) |
1.АЛаТ1 (0,895) 2.АЛаТ3 (0,775) 3.АСаТ1 (0,772) 4. £
(0,771) 5. ЧСС (0,612) 6. ШОЕ (0,525) |
1. АТ2 (0,914) 2. АТ1 (0,910) 3.АСаТ (0,678) 4. ЧСС (0,652) 5. ЧД (0,452) |
|
ІІ Г Р У П А |
1. Кількість SТ (0,785) 2. Кількість QS
(0,770) 3. ЧСС (0,725) 4. ШОЕ (0,679) 5. АСаТ (0,623) 6. Лейкоцити
(0,437) |
1. Вік (0,789) 2. Глибина QS у
мВ (0,728) 3. ЧСС (0,611) 4.Амплітуда QS
у мВ (0,479) 5. ШОЕ (0,513) 6. К (0,479) 7. АСаТ (0,471) |
1. Nа (0,855) 2. Підвищення ST у мВ (0,716) 3. Амплітуда QS
у мВ (0,486) 4.Зниження
ST у мВ (0,471) |
1. АТ2 (0,901) 2. АТ1 (0,810) 3. ЧСС (0,418) 4.ШОЕ (0,468) |
0,7 – 1 – висока інформативність, 0,4 – 0,7 –
середня інформативність ознак.
І в першій, і
в другій групах у перші два фактори (найбільш вагомі у відсотковому відношенні)
входили такі ознаки, як вік, ЧСС, глибина QS.
Проте, в
першій групі електрокардіографічні ознаки, такі як підйом SТ, кількість відведень з підйомом ST, QS-фактор, кількість
відведень з QS мали більшу вагу,
тобто мали більшу інформативність, ніж у другій групі.
В другій
групі показники крові (біохімічні – АЛаТ, АСаТ, Nа, К; клінічні – ШОЕ, лейкоцитоз)
мали велику інформативність і входили в більше число факторів, ніж ті самі
ознаки в складі першої групи.
Таким чином,
за допомогою багатофакторного аналізу можна проводити порівняльний аналіз по
ряду ознак, згрупованих у фактори, у різноманітні терміни течії гострого
інфаркту міокарда (перша доба, третя доба і т. д.). На підставі факторного
аналізу можна прогнозувати не тільки саму можливість розриву серця, але й
робити прогнози щодо приблизного терміну виникнення даного ускладнення.
Література:
1.
Амосов М. М. Кардиология. 1 т. с.361 К. 1998 г.
2.
Зражевский К.Н.,
Теремова О.В., Яковлев О.В. Возможности прогнозирования разрыва сердца у
больных острым инфарктом миокарда. Клиническая медицина – 1999 г. № 6, с. 52 –
54.
3. Сборник научных программ на Фортране, М. Статистика, 1974 г.