Бондар О.Є.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Застосування теорії усвідомленого навчання на сучасному етапі викладання іноземних мов

Актуальною в наш час є відома цитата видатного американського психолога Д.Аусубеля стосовно ідеології навчання:«Якби мені довелося сформулювати всю навчальну філософію у вигляді одного принципу, я би сказав, що на процес навчання найбільше впливає те, що учень уже знає. Потрібно тільки з’ясувати це і, відповідно, учити». Завданням сучасної вищої школи є пошук простих і ефективних методів активізації навчального процесу та втілення їх на практиці. Важливим на цьому етапі є перехід від механічного заучування матеріалу до усвідомленого навчання. Основна ідея теорії усвідомленого навчання, розробленої Д.Аусубелем, полягає у представленні нових понять чи концепцій через поняття, концепції та досвід, які людина вже має.

У 60-ті роки теорію усвідомленого навчання розвивав професор Корнельського університету Джозеф Новак. Саме він розробив правила створення концепт-карт – інструмента візуалізації та створення нових ідей чи концепцій.

Подальший розвиток теорія отримала в роботах британського психолога Тоні Бьюзена. У 1974 році він опублікував книгу «Працюй головою», в якій описав метод майнд-меппінгу (mind mapping). Виявляється, кожен біт інформації, що надходить із зовнішнього світу до нашого мозку (відчуття, спогади, думки тощо) може бути представлений у вигляді центрального сферичного об'єкту, від якого розходяться десятки, тисячі і навіть мільйони асоціацій.

В різноманітних українських джерелах можна знайти наступні варіанти перекладу цього методу: інтелект-картки, ментальні картки, картки розуму, концепт-картки, картки уявлень, картки знань, картки пам’яті, асоціативні картки. Ми будемо використовувати термін «картки пам’яті».

В основі концепції карток пам’яті лежать уявлення про принципи роботи мозку людини: асоціативне (нелінійне) мислення, візуалізація розумових образів, цілісне сприйняття (гештальт). Для стимулювання асоціативного мислення застосовуються особливі діаграми, що являють собою дерево ідей. Побудова карток починається з центрального образу. Центральний образ – це завдання, яке необхідно розв’язати; ідея, яка потребує розвитку; проект, який необхідно виконати; інформація, яку треба запам’ятати. Центральний образ – це «стовбур» дерева, від якого розходяться гілки рішень. Від двох до десяти гілок цього дерева відповідають основним, базовим ідеям, що асоціативно пов’язані з центральним образом. Від них відходять другорядні ідеї-асоціації, а від другорядних «виростають» асоціації більш низького рівня тощо. Таким чином, у картці пам’яті реалізуються асоціативність та ієрархічність мислення – від загального до конкретного. Важливою особливістю таких карток є їхня насиченість візуальними образами та ефектами. При підготовці карток пам’яті активно використовується колір, шрифт, малюнки, умовні позначки та абревіатури.

Давайте розглянемо, як можна застосовувати картки пам’яті у навчальному процесі.
1. Запам'ятовування нових слів. Цей спосіб набагато ефективніший ніж спосіб карток, коли на одній стороні пишеться слово, а на іншій - переклад, тому що багато англійських слів мають кілька значень, а також можуть бути різними частинами мови.

2. Розвиток мовленнєвих навичок. За допомогою дієслів та інших фраз, таких як «відомий як …, необхідний для…, залежить від…, поділяється на … тощо» студенти вчаться зв’язувати окремі блоки картки у речення.
3.Вивчення граматики. За допомогою карти пам'яті можна уявити будь-яке граматичне правило або конструкцію. При цьому всі винятки, особливі випадки, а також приклади застосування можна виділити в окремі гілки і зробити на них акцент.
4. Складання приміток (note-taking). Нотатки можна робити під час прослуховування лекцій, читання текстів або вивчення будь-якого матеріалу (статей, книг, підручників) тощо.

5. Перевірка та оцінювання знань. Завдяки тому, наскільки опрацьованою та гармонічною буде картка, створена студентами, можна оцінити, наскільки добре вони володіють основними поняттями теми, виділяють ключові питання теми та зв’язують їх між собою.

6. Складання плану занять. За допомогою даної технології можна скласти план своїх дій з вивчення англійської на цілий рік, місяць, тиждень або день. Можна зробити картку пам’яті зі списком справ.

Ознайомившись з технікою побудови карток пам’яті більш докладно, можна знайти ще безліч способів, як їх застосувати у вивченні іноземної мови. Це може бути підготовка до іспитів, складання плану твору або есе, виявлення слабких місць в граматиці, пояснення та обговорення словника та багато іншого.

Після закінчення роботи над карткою слід повернутися до неї через деякий час. Такі звертання до картки дозволять побачити допущені помилки та пропуски, виправити або доповнити її новою інформацією. Крім того, це дозволить краще запам’ятати інформацію на картці та перемістити її з короткострокової у довгострокову пам'ять.

Таким чином, карти пам'яті (Mind Maps) - це природний продукт діяльності нашого мозку. Складаючи такі карти, ми графічно висловлюємо процес нашого мислення. Тому цей метод може знайти застосування в будь-якій сфері людського життя, де потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал особистості, а особливо при оволодінні іноземною мовою. Картки пам’яті – це ефективний інструмент структурування та аналізу інформації. Вони дозволяють прискорити процес вивчення навчальних матеріалів та підвищити ступінь запам’ятовування інформації. Тож, підбиваючи підсумки, можна зауважити, що теорія усвідомленого навчання, висунута Д.Аусубелем та розвинена Д.Новаком і Д.Бьюзеном, має важливе значення на сучасному етапі викладання та навчання іноземної мови.