Педагогічні науки/4. Стратегічні напрямки реформування системи освіти

Босак О. А., Базова А. С.,

к. держ. упр., доцент Гурій П. С.

Донецький державний університет управління, Україна

ОСВІТНІ КЛАСТЕРИ ЯК СУЧАСНА ІННОВАЦІЯ В УЧБОВОМУ ПРОЦЕСІ ТА ПЕРШИЙ КРОК ДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ

На думку багатьох експертів, найголовнішою проблемою сучасності є неякісний учбовий процес. Але, як і будь-яке завдання, вона має рішення під назвою «Програма створення освітнього кластера». Це не черговий приклад зарубіжних інновацій, це програма виведення вітчизняної освітньої системи з кризи. І на цьому шляху треба знайти свій, вітчизняний, варіант вирішення проблеми.

Першовідкривачем і першопроходцем у вирішенні цієї проблеми на практиці став індустріальний інститут Краматорська, який вже більше 20 років працює у складі освітнього кластера.

Під кластером мають на увазі блок, головними дійовими "юридичними особами" якого є базове підприємство і головний ВНЗ, що взаємодіє з професійними училищами.

Універсальність «Програми створення освітнього кластера» дозволяє застосовувати її в будь-якому ВНЗі України. Головне щоб кожен створив свій варіант використання освітньої методології і довів ідею до практичного застосування [1].

Програма підготовки фахівців у кластері складається з двох етапів:

1. Підготовка студентів і створення для них оптимальних умов для розвитку. Оскільки студент - це майбутній фахівець і ВНЗ, і сам студент вже на першому курсі повинні визначити наскільки реальні можливості освітнього кластеру у підвищенні фахової компетенції.

Підготовка інноваційних менеджерів у значній мірі залежіть від інформаційного забезпечення творчої діяльності студентів та викладачів. Раніше, а деякі і тепер, виші навчальні заклади мали у складі своїх науково-дослідницьких секторів чи частин відділи науково-технічної інформації. Працівники цих відділів забезпечували викладацьку та студентську науково-дослідницьку та проектно-інноваційну діяльність релевантною інформацією. У результаті випускники ВНЗ мали не тільки дипломи, але й свідотства про раціоналізаторську пропозицію або винахід.

Познайомитися зі своєю спеціальністю по-справжньому студент може лише під час виробничої практики. Проте фінансування з державного бюджету не може повністю забезпечити матеріальну базу практики.

Для досягнення цієї мети, а також для максимального наближення умов практики до реальних умов виробництва об'єднати зусилля повинні держава, учбовий заклад і підприємство – майбутній працедавець.

Крім аналізу потреби в кадрах першочергові заходи щодо створення освітніх кластерів включають: проведення інвентаризації учбових центрів, формування уточненого переліку учбових закладів і підприємств, що взаємодіють в умовах освітніх кластерів, визначення вартості навчання для комерційного замовлення, підготовку пропозицій по оптимізації переліку спеціальностей в освітніх закладах.

2. Підготовка аспірантів як вже готових фахівців для удосконалення їх знань у вже визначеній ними сфері. Це допоможе отримати нову інформацію для підготовки наступного покоління студентів.

Існуюча система підготовки і прийому на роботу молодих фахівців така: здобувши вищу освіту, випускники вузів приходять на виробництво як прості робочі, і лише після 1-2 років, пройшовши перепідготовку, можуть розраховувати на можливість реалізувати себе як фахівця. Така схема є переверненою пірамідою. Тобто система освітніх кластерів покликана привести систему підготовки фахівців у відповідність з реальними умовами. Здобувши початкову професійну освіту і попрацювавши на виробництві, молода людина зможе здобути потрібну в даний момент вищу освіту і повернутися на підприємство вже як конкурентоспроможний фахівець.

Крім того, установи профосвіти повинні збільшити набір на початкову професійну освіту. Це, разом з скороченням терміну навчання, вплине на швидкий приріст необхідних виробництву кадрів. В той же час осторонь не повинні залишатися і базові підприємства, які беруть на себе турботу про практичну підготовку учнів в рамках початкової профтехосвіти [2].

Для виконання поставлених завдань розроблена „Методологія прискорення науково-технічного прогресу". Вона представлена у вигляді системи процедур і планів дій інженера-системотехніка і показує, як цей фахівець, що поєднує талант вченого з мистецтвом конструктора і діловими якостями організатора, вирішує завдання швидкого і широкомасштабного впровадження досягнень науки у виробництво. Кожна процедура і план її дій мають відповідний рисунок-образ, який легко запам'ятовується.

Вистроєні в ряд системи дій і рисунки-образи перетворюються на навчальну програму з придбання знань, навиків і умінь в рішенні задач, прискорення науково-технічного прогресу.

Розглянемо один з можливих планів дій, зображений на Рис.1 :

) Визначити капітальні вкладення за статтями:

1. наука;

2. створення засобів та предметів труда;

3. будівництво та реконструкція виробництва;

4. експлуатаційні вкладення.

б) Виявити потенційний ефект, отриманий від впровадження рекомендацій.

в) Розрахувати реальний соціально-економічний ефект.

г) Оцінити темпи росту ефекту та прийняти рішення щодо розробки нової траєкторії руху.

Рисунки, які вистроєні в ряд та системи дій, що до них прикладаються є образом інженерного мистецтва проектування та контролю еволюції ВА – галузі управління науково-технічним прогресом в ній, що швидко запам’ятовується. Оскільки основна мета ВНЗ зводиться по суті до навчання проектувати , це дозволяє розглядати цю роботу як навчальну та управляючу програму по придбанню знань, навичок та вмінь у рішенні проектних задач.

Щоб продемонструвати галузь застосування та практичну корисність роботи наклали управляючи програми на схему формування ефекту в ході інтенсивного розширеного відтворення.

Учбовий процес у ВНЗ
Вкладення у сферу освіти	Робітник нового рівня

А

наука			засвоєння нових засобів та предметів труда	будівництво та реконструкція виробництва	експлуатаційні капіталовкладення
НДР та ДКР у ВНЗ			Процес виробництва нової техніки
Наукова підготовка інтенсифікації відтворення			Створення нових засобів праці, предметів праці та форм їх організації	Формування нових виробничо – технічних систем	Випуск кінцевої продукції на базі об’єктів інтенсифікації
Б Фунда-менталь-ні дослі-ди	Приклад-ні досліди	Розроб-ки
Потенційний (невикористаний) ефект
накопичення знань дослідницькі зразки			накопичення досвіду нові засоби та предмети праці	новий рівень усуспільнення виробництва нові умови та функції праці готові до дії підприємства, цехи, дільниці	покращення та поліпшена реалізація вільного часу екологічний ефект запровадження в дію об’єктів інтенсивного відтворення
Реальний соціально-економічний ефект
Зростання добробуту та всебічний розвиток всіх членів суспільства
А – напрямок процесу науково-технічного розвитку; Б- напрямок перетворення затрат в результат

Рис.1. Схема перетворення потенційного ефекту знань у реальний соціально-економічний ефект

Через сферу освіти результати роботи впливають на наукову підготовку виробництва, а тоді на процес виробництва та експлуатацію нової техніки.

Нова технологія проектування охоплює учбовий процес, процес виконання науково-дослідницьких робіт та дослідницько-конструкторських робіт, процес виробництва нової техніки, фактично – усі ланки учбово-науково-виробничого об’єднання. На кожній стадії науково-технічного розвитку ступінь перетворення потенційного ефекту знань у реальний соціально-економічний ефект буде визначатись масштабами застосування нової технології.

Таким чином, технологія є навчальною та управляючою програмою по здобуттю знань, навичок та вмінь у рішенні проектних задач. А створення освітніх кластерів на базі провідних університетів це найбільш ефективний засіб підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Такий підхід дозволяє учасникам кластерних програм опановувати звичками, уявленнями і переконаннями, які відповідають найбільш перспективним, провідним підходам менеджменту. Тобто стати організацією, яка самостійно вчиться і виробляє знання.

Література:

1. Базова А.С., Гурий П.С. Системный подход к созданию и развитию образовательных кластеров // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти – Харків, НТУ «ХПІ», 2009, - 102 с.

2. Босак О.А., Гурий П.С. Методология обучения для применения в образовательных кластерах // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти – Харків, НТУ «ХПІ», 2009, - 102 с.

3. Гурий С.П., Гурий П. С. Система подготовки команд регіональних менеджеров в образовательном кластере // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти – Харків, НТУ «ХПІ», 2009, - 102 с.