І.О. Огінова

Дніпропетровський національний університет

Інтерактивні технології при вивченні біології

До сьогоднішнього дня основною формою організації навчального процесу в загальноосвітніх середніх школах зостається класно-урочна система. Вона достатньо добре зарекомендувала себе протягом останніх століть, але з розвитком суспільно-економічних відносин перестала задовольняти вимогам до якості знань підростаючого покоління. Її неадекватність зумовлюється, перш за все, пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, котрі мають своїм наслідком зниження ефективності навчання з одночасним перевантаженням дітей домашніми завданнями та вправами. Запобігти цим вадам можна за допомогою використання сучасних інноваційних технологій, до яких відноситься й інтерактивна. Проте повільне впровадження відповідних методик у навчальний процес певною мірою гальмується тим, що чимало педагогів не усвідомлює реальної необхідності такої діяльності, котра потребує чималих витрат часу. Виходячи з цього, метою проведення досліджень було визначення ефективності впровадження інтерактивних технік у процес вивчення біології із виявленням впливу цих методів на успішність учнів.

До переваг моделі інтерактивного навчання можна віднести наявність діалогу між учнями та вчителем, що дозволяє суб’єкту цього процесу найкращим чином продемонструвати свої інтелектуальні здібності й відчути власну здатність успішно засвоїти навіть складний матеріал. Досягається це за допомогою взаємного, сумісного навчання і співпраці у групі. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, а також дає можливість педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання школярі вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обдумані рішення і набувають навички думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї та концепції, знаходження необхідної інформації, трактувати й застосовувати її в конкретних умовах.

До слабких сторін інтерактивного навчання відносяться такі: досить важко налагодити постійно діючий механізм відповідного стилю спілкування; дорослим складно контролювати процес взаємозумовленого навчання, а результат не завжди ефективний. Щоб подолати ці труднощі треба починати з поступового включення елементів інтерактивної моделі у навчальний процес, якщо вчитель або учні з ними не знайомі – до них необхідно звикнути. На додачу до цих умов слід постійно пам’ятати, що використання інтерактивних технологій – це не панацея, а тільки засіб для досягнення тієї психологічної атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання

Дослідження ефективності інтерактивної технології при вивченні біології проводилося серед учнів сьомих класів (13 років) і тих самих учнів у восьмому класі (14 років). Використовувалися такі форми кооперативного навчання: „Навчаючись – учусь” і „мікрофон”, сутність яких полягає в тому, що вчитель роздає кожній дитині по картці, де записаний той чи інший факт, який стосується теми уроку. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці, а потім ходять по класу ї знайомлять із нею своїх однокласників, одночасно говорячи тільки з однією особою. Наприкінці уроку проводили перевірочне тестування для оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу. Взаємовідносини підлітків із класом оцінювали за методикою Фідлера А.Ф., котра дозволяє виявити такі типи сприйняття індивідом групи – індивідуалістський, прагматичний, колективістський. При цьому в якості показника відповідного класифікаційного варіанту виступає роль групи в індивідуальній діяльності сприймаючого.

Одержані результати обробляли статистично з рівнем надійності 95%. Для кожної пари досліджуваних ознак будували по 12 математичних моделей різної складності, із яких добирали найбільш оптимальну за показниками критерію апроксимації (найбільший) та стандартної помилки (найменша).

Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що між учнями VII и VIII класів відсутня суттєва різниця у рівні засвоєння навчального матеріалу, тобто вікові особливості підлітків у досліджуваних не мали особливого значення для вивчення біології. Натомість, успішність учнів різнилася в залежності від професійної спрямованості навчання, а саме, школярі біологічного класу демонстрували більш сумлінне відношення до вивчення улюбленої дисципліни і відповідно до цього одержували вищі оцінки з біології. В усіх дослідних групах учнів зафіксовано суттєве зростання успішності засвоєння навчального матеріалу після проведення уроків із використанням інтерактивних методів (табл..1).

Таблиця 1

Успішність учнів в залежності від форми організації роботи на уроках

Варіанти		Вік учнів	Успішність з біології, бали
Звичайний клас	Стандартний урок	VII клас	5,50 ± 0,87
		VIII клас	6,35 ± 0,74*
	Інтерактивний урок	VII клас	7,85 ± 0,74
		VIII клас	8,45 ± 0,62*
Біологічний клас	Стандартний урок	VII клас	6,55 ± 0,63
		VIII клас	7,05 ± 0,51*
	Інтерактивний урок	VII клас	8,30 ± 1,05
		VIII клас	8,85 ± 0,90*

Примітка: позначкою * відмічені варіанти, стосовно яких була відхилена альтернативна статистична гіпотеза про наявність відмінностей між різними віковими групами учнів.

Тип сприйняття групи учнями також виявляється суттєвим для ступню засвоєння навчального матеріалу, оскільки саме в колективістів вона зазнала більш виразних позитивних змін (табл. 2).

Таблиця 2

Класи	Успішність з біології , бали
	Індивідуалісти	Колективісти	Прагматисти
Звичайний (контроль)	6,71±1,66	6,10±1,03	5,66±1,43
Біологічний	7,40±0,68*	8,33±0,87	5,33±1,43*

Виявлена стабільна ефективність інтерактивних технологій знайшла своє відображення у тому, що коефіцієнт кореляції між досліджуваними ознаками коливався у межах від +0,74 до +0,89, а найбільш адекватною із побудованих регресійних моделей виявилася саме лінійна модель:

у = 3,04 + 0,41х,

де х – успішність учнів з біології при стандартному проведенні уроку,

у – успішність учнів при застосуванні інтерактивної технології.

Із цієї моделі витікає можливість певного передбачення успішності учнів з біології і планування найбільш адекватної стратегії організації навчального процесу, котра передбачає систематичне використання інтерактивної технології протягом року. Переорієнтація вчителів на більш широке використання цих форм навчання дозволить суттєво поліпшити засвоєння навчальної інформації з біології.

Виходячи із вище приведених даних, можна зробити висновок, що із досліджуваних характеристик найбільший вплив на підвищення успішності учнів з біології мали методи проведення уроку, тобто
сама організація навчального процесу. Найкращий ефект досягався при використанні інтерактивних технологій. В цьому випадку спостерігалася суттєва оптимізація процесу засвоєння та збереження у пам’яті досить складної біологічної інформації. Крім того, слід зазначити, що учні звичайного класу, котрі не були спочатку мотивовані до ретельного вивчення біології, після проведення уроків з використанням інтерактивних методів продемонстрували зростання інтересу до цієї навчальної дисципліни, що є додатковим стимулом для більш широкого використання саме таких форм навчання.