Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОНЯТТЯ ЯК ПІЗНАВАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ

У будь-якій системі знань поняття відіграють якнайважливішу роль, оскільки мислення являє собою процес оперування поняттями. Будь-яке розуміння, чи то розуміння законів, явищ, процесів, правил або доказів, зводиться в кінцевому підсумку до розуміння понять, які становлять базу перерахованих категорій пізнання. Так, кожний закон виражає зв'язок між поняттями. Тому не можна сформулювати жоден закон, не оперуючи поняттями. І якщо не зрозуміти відповідні поняття, не можна зрозуміти й засвоїти закон. Враховуючи вищесказане, вважаємо доцільним більш докладно розглянути види понять та їх основні характеристики.

Відомо більше 30 визначень поняття. Частина з них носить суто філософський смисл, в інших відображаються інтереси логіки, психології. Схиляючись у бік дидактичних інтересів, наведемо визначення поняття, що дає А. В. Усова: "Поняття є знання суттєвих сторін (властивостей) предметів та явищ навколишньої дійсності, знання суттєвих зв`язків та відношень між ними".

Основні характеристики поняття - зміст, зв'язки або відношення даного поняття з іншими. Під повним змістом поняття розуміють сукупність усіх можливих ознак, які можуть бути виділені з даних (включаючи й дані) . У свою чергу, ознаки - це будь-які можливі характеристики предметів; усе те, у чому одні предмети схожі між собою, а інші різняться; усе, що можна сказати про предмет. За змістом поняття поділяються на прості й складні. Прості поняття являють собою сукупність простих ознак, тобто ознак, які не вміщують логічні вислови. Складне поняття характеризується наявністю логічних висловів у ознак, що утворюють поняття. Наприклад, простими поняттями є: амперметр - прилад для виміру сили струму; тиск ( як фізична величина) - сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до повехні тіла; радіус - відрізок прямої, що сполучає центр кола (кулі) з якою-небудь точкою кола (кулі); присудок - головний член речення, що означає дію або стан предмета, вираженого підметом. Складними поняттями, наприклад, є: функція (у математиці) - величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу); революція – докорінний переворот, різкий стрибкоподібний перехід одного якісного стану в інший; матерія - об'єктивна реальність, яка існує незалежно від людської свідомості й відображається нею.

Ознаки, які визначають зміст поняття, крім того, можуть бути позитивними й негативними, кількісними і якісними, випадковими й невипадковими. Позитивні ознаки відображають наявність у предмета тієї чи іншої якості (важкий, сильний, кінцевий), а негативні - відсутність тих чи інших якостей (невагомий, безсилий, нескінченний). Кількісні ознаки характеризують усе те, що допускає порівняння типу більше, менше, дорівнює, тобто все, що можна виміряти (температура, площа). Якісна ознака виключає можливість якого-небудь вимірювання (безкольоровий, уважний, непомітний). Випадкові є ознаки, які зумовлені якими-небудь зовнішніми обставинами (нагрітий, зруйнований), Невипадкові ознаки властиві предметам, незалежно від зовнішніх обставин (кругла куля, колючий їжак).

Під об'ємом поняття розуміють кількість об'єктів, що охоплюються даним поняттям. Залежно від об'єму поняття бувають пусті та непусті. Пусті поняття за обсяг мають пустий клас. При цьому можуть бути поняття логічно пустими й фактично пустими. Щодо перших характерна наявність логічно суперечливих ознак предмета (слабкий богатир, нерухома планета). Якщо реально не існують предмети з даною характеристикою, то такі поняття називаються фактично пустими ("вічний двигун'', “різнокутовий квадрат").

Непусті поняття поділяються на одиничні, загальні та категорії. Одиничними називають поняття, об'єм яких дорівнює одиниці, тобто в яких об'єм є одиничний клас (річка Дніпро, Київський метрополітен). Загальне поняття за обсяг має клас, що складається більш ніж з одного предмета (метал, місто, автомобіль). До категорій належать поняття граничного ступеня спільності, коли об'єм поняття збігається з його родом (простір, час, якість, кількість, причина, рух). Категорії ще називають універсальними поняттями.

Об'єм понять визначає також їх класифікацію на конкретні й абстрактні, збірні й незбірні, емпірічні й теоретичні.

До конкретних понять елементами об'єму виступають конкретні об'єкти дійсності, до абстрактних - абстрактні об'єкти (число, функція, матеріальна точка). Збірні поняття — це такі поняття, елементи об'єму яких являють собою деяку сукупність або систему предметів, мислиму як ціле (народ, ліс). Під об`ємом нерозчленованих понять розуміємо якесь нерозчленоване ціле (людина, дерево). Основний зміст емпіричних понять складають ознаки, доступні спостереженням (температура, площа). У теоретичних поняттях наявність ознак установлюється за допомогою теоретичного аналізу (революційна ситуація, диференціал).

Поняття можуть бути порівнюваними (якщо мають спільний рід) і непорівнюваними, сумісними й несумісними. Поняття сумісні, якщо ознаки, котрі складають зміст цих понять, можуть належати одним і тим же предметам, їх об'єми мають якісь спільні елементи ("учитель" - "спортсмен", "трикутник" -"ромб"). Серед сумісних понять розрізняють рівнозначні й перехресні. У рівнозначних понять об'єми збігаються, але різний зміст ("рівносторонній трикутник" - "рівнокутний трикутник"). Перехресні поняття такі, в об'ємах яких є спільні елементи, але в складі кожного з них містяться такі ознаки, які не є ознаками іншого ("ялина" - "сосна", "мідь" - "олово").

Несумісні поняття поділяються на суперечні та протилежні. Суперечні поняття - це такі, в одному з яких мисляться предмети, позбавлені якихось якостей, що становлять видову відмінність предметів, мислимих в іншому ("просте число" -"парне число"). У протилежних понять видова відмінність одного являє собою протиставлення видовим відмінностям іншого ("широкий" - "вузький", "сильний" - "слабкий").