Право/9. Гражданское право

Пілігрим А.С., Бевза Н.С.

Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

Нелегальна міграція як різновид організованої злочинності в Україні

Здійснення країнами Західної Європи, США й Канади жорсткої імміграційної політики, що спрямована на значне скорочення потоку іммігрантів, викликало збільшення кількості спроб нелегального проникнення на територію цих держав громадян слаборозвинених в економічному і соціально-політичному відношенні країн.

За даними статистики, приблизно 70% нелегальних мігрантів – чоловіки віком від 20 до 40 років. Деякі з них мають невеликий освітній рівень, низьку професійну кваліфікацію, пов’язану з використанням тяжкої фізичної праці, але більшість, як правило, це безробітні та особи без певних занять.

Причини, що обумовлюють зростання кількості нелегальних мігрантів, які використовують Україну як транзитний пункт з метою потрапити на Захід, дуже добре відомі. Це, в першу чергу, руйнування “залізної завіси” та єдиного правового й візового простору, ефективної системи контролю за в’їздом і перебуванням іноземців на території колишніх союзних республік.

По-друге, привабливими факторами є також зручне географічне розташування України у центрі Європи, наявність суміжних держав, що мають кордони з країнами Західної Європи.

По-третє, неузгоджена з державними і правоохоронними органами діяльність деяких навчальних закладів України та комерційних структур щодо навчання та працевлаштування іноземних громадян призвела до створення на території України великої колонії іноземців (передусім громадян КНР, Кореї, В’єтнаму, Нігерії, Афганістану, Індії).

Особливу небезпеку викликає те, що основна маса нелегальних мігрантів прибуває в Україну з країн, де активно діють різного роду терористичні організації. Це призводить не лише до погіршення криміногенної обстановки, але й до прямих політичних, соціальних ускладнень та завдає економічних збитків нашій державі, що свідчить про великий ступінь суспільної небезпеки.

Міжнародний престиж України, як і будь-якої суверенної держави, визначається здатністю уряду ефективно здійснювати охорону кордону, контролювати переміщення через нього іноземців та виконання ними вимог чинного імміграційного законодавства та законодавства з прикордонних питань. Прикордонні війська, МВС та інші правоохоронні органи України як суб’єкти здійснення державної політики у цій галузі виконують поставлені завдання у межах своїх повноважень. Але дані правоохоронних органів західних і центральноєвропейських країн свідчать про те, що певна частина нелегальних мігрантів все ж таки проникає до них через територію України. Через це у населення та урядів країн складається враження про неспроможність України як держави здійснювати належний контроль за своїми кордонами.

З іншого боку, велика колонія іноземців, які нелегально перебувають на території України, дестабілізує соціально-економічну ситуацію. За оцінками експертів, кожний нелегал коштує державі близько 600-800 дол. США на рік, навіть якщо мешкає в містах, не одержуючи жодної соціальної допомоги з боку держави, тому що він споживає національний продукт, користується соціальними благами, створеними працею і за рахунок податків, що сплачує місцеве населення, нічим практично не відшкодовуючи.

Відмічається також погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки в Україні, пов’язане з перебуванням мігрантів. Останнім часом виявлено непоодинокі випадки завезення цією категорією осіб особливо небезпечних хвороб – малярії, СНІДу тощо.

Аналіз досвіду зарубіжних країн по боротьбі з організованою злочинністю свідчить про те, що у світовій правоохоронній практиці нелегальна міграція визначається як загальновизнана форма організованої злочинної діяльності, протидія якій з боку відповідних національних структур набуває нині все більш актуального характеру.

Процес нелегального проникнення на територію України мігрантів носить, як правило, організований характер. Це проявляється у створенні й функціонуванні так званих каналів нелегальної міграції.

Як свідчить аналіз виявлених і припинених Прикордонними військами та правоохоронними органами України стійких каналів нелегальної міграції, чисельність злочинного угруповання, що “обслуговує” один конкретний канал, як правило, складає від 3 до 10 осіб.

За даними правоохоронних органів, в Україні сформувався стійкий “чорний” ринок послуг у сфері нелегальної міграції, до складу якого входять різноманітні злочинні угруповання. Відомий також прейскурант відповідних послуг.

Характерною рисою у діяльності організованих злочинних угруповань є також планомірність скоєння ними злочинів. Щоразу організатори нелегальних каналів розробляють окремий план, за яким здійснюється їх подальша діяльність. Залежно від обставин, структури злочинного угруповання, його можливостей у плані можуть передбачатися лише окремі пункти, які не охоплюють всього ланцюга необхідних дій по створенню каналу.

Суттєвою ознакою організованої злочинності є проникнення до структури влади, правоохоронних органів, підприємницької сфери та їх подальше використання для досягнення своїх корисливих цілей шляхом залякування, підкупу, шахрайства тощо.

Як свідчить правоохоронна практика, сьогодні в Україні, Російській Федерації та Білорусі створено широку мережу різних фірм і установ (у тому числі й фіктивних), які забезпечують нелегальних мігрантів підробленими документами для перетинання державного кордону через пункти пропуску.

Серйозне занепокоєння викликають спроби проникнення злочинних угруповань до правоохоронних органів з метою оперативного й юридичного прикриття своєї діяльності та використання можливостей силових структур для практичної реалізації окремих етапів по організації каналу. У зв’язку з цим характерним прикладом є залучення злочинцями для переправлення через кордон військової техніки, зокрема – гелікоптерів.

Аналіз інформації правоохоронних органів України свідчить про те, що нелегальна міграція все активніше використовується міжнародними наркоділками для транзитного переміщення через Україну до країн Західної Європи сильнодіючих наркотиків, а також для безпосереднього їх розповсюдження в Україні.

Підсумовуючи вищевикладене, необхідно зауважити, що, звичайно, не всі нелегальні мігранти, які прямують транзитом через Україну на Захід, взяті під контроль організованими злочинними угрупованнями. Безумовно, процес нелегального проникнення в Україну певної кількості іноземців має спонтанний характер. Але, за даними правоохоронних органів, в абсолютній більшості випадків (до 90%) нелегальній міграції в Україні притаманні саме організовані форми. Таким чином, вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що організована нелегальна міграція має всі ознаки, якими характеризується організована злочинність.

Література:

1. Стан та проблеми регулювання зовнішніх трудових міграцій в Україні// Україна: аспекти праці: наук.-екон. та суспільно-політ. Журнал. – 2009. - №3.

2. А.Клюєв "Проблеми міграції", Бізнес-Інформ №1-2'99, стор 19.

3. О.Ярошенко "Правове регулювання праці іноземців в Україні"// Право України. – 2006. - №11, стор. 103-105.