Право/ 2.Административное и финансовое право

Костюк Н. П., Грищук Ю. П.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Проблеми та перспективи розвитку правових гарантій захисту прав платників податків

При переході від командно-адміністративної системи управління до ринкової змінюються всі економічні відносини, які діяли раніше в суспільстві, методи та напрямки їх регулювання. Особливо це стосується методів державного регулювання економіки за допомогою податків, які по своїй суті є однією з головних складових частин фінансової політики як на рівні держави, так і на більш нижчих рівнях управління.

Правові відносини з приводу утримання податків виникають між органами стягнення і платниками податків. У цих відносинах залежно від різних причин іноді порушуються права платників податків. Відтак реалізація їхніх прав немислима без належної юридичної охорони і захисту. Необхідність у цьому настає тоді, коли виникає місце порушення прав або виявляється реальна чи потенційна перешкода до їх здійснення. Отже, питання закріплення у законодавстві дієвих та ефективних способів захисту прав платників податків є завжди актуальними. [2]

Різні аспекти проблеми захисту прав платників податків в Україні тією чи іншою мірою знайшли своє відображення у кандидатських дисертаціях В.В. Безуглої, Н.В. Воротіної, Т.А. Латковської, В.І. Полюховича, докторській дисертації М.П. Кучерявенка. Окремі питання в новітніх умовах висвітлюються в працях таких українських дослідників як: Р.О. Гаврилюк, В.К. Гіжевський, І.В. Головач, О.М. Московенко, В.М. Попович, Л.А. Савченко, В.М. Селіванов, А.О. Селіванов, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, О.В. Щербанюк, та в цілому ряді спеціальних монографічних робіт.

У податкових правовідносинах одна із сторін – податковий орган, будучи наділений державно-владними повноваженнями, вказує на необхідну поведінку іншій стороні, а іноді і вживає заходи державного примусу. Це зумовлює встановлення особливих гарантій для охорони і захисту прав і законних інтересів платників податків у податкових правовідносинах. Такі гарантії повинні бути спрямовані на відвернення суб’єктивізму у трактуванні державної доцільності, відвернення свідомого порушення закону, попередження помилок внаслідок недостатньої кваліфікації виконавців.

На забезпечення охорони та захисту прав і законних інтересів платників податків спрямовані різноманітні заходи контролю, нагляду та інші види правоохоронної діяльності державних органів і громадських організацій. Проте головним з них є юрисдикційний спосіб, в якому виражена реакція держави і суспільства на вчинене правопорушення або спір про право, що виник. [3]

Тривалий час в Україні на законодавчому рівні практично не було врегульовано питання адміністративного порядку захисту прав платників податків. Ці питання, як не парадоксально, регулювалися нормативними актами органів державної податкової служби, які самі здійснюють контроль за сплатою податків, зокрема Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженим Наказом ДПА України від 11.12.1996 р. і зареєстрованим у Мінюсті України 18.12.1996 р. за 723/1748. Внаслідок цього у платників податків виникали певні труднощі при реалізації ними свого права на захист. Для вирішення цієї проблеми в проекті Податкового кодексу передбачено велику кількість процесуальних моментів, які покликані не тільки створити ефективні та справедливі умови оподаткування юридичних i фізичних осіб, регулювання податкових відносин між державою та платниками податків, а також поліпшити взаємовідносини між контролюючими органами та платниками податків. [2]

Зауважимо, що найважливішою умовою реалізації всіх заходів, спрямованих на поліпшення податкового клімату, вдосконалення податкового законодавства, є забезпечення високого рівня гарантованості захисту прав платників податків.

Під поняттям захисту прав і законних інтересів платників податків варто розуміти закріплену у діючих нормативно-правових актах можливість кожного платника податків самостійно здійснювати дії чи звернутись до компетентних державних органів з вимогою здійснення ними дій, що направлені на забезпечення недоторканості його прав і законних інтересів, припинення їх порушення і ліквідацію наслідків цих порушень.

Адміністративно-правовий статус платників податків під час захисту суб’єктивних прав і законних інтересів повинен визначатися не наявністю прав і обов’язків, а можливістю брати участь у цих правовідносинах і володінням при цьому рядом прав і обов’язків. [3]

Отже, При відсутності стійкого законодавства, коли податкові закони за загальним визнанням недосконалі, а виконавча влада під гаслом боротьби за бюджет постійно зловживає відомчою нормотворчістю удосконалення механізму захисту прав і законних інтересів платників податків перетворюється в безспірну і невідкладну загальнодержавну потребу, яку не можна ігнорувати ні на практиці, ні в теорії.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком, 1996.- 80 с
2. Орлюк О.П. Фінансове право. Навчальний посібник –К: Юрінком, 2004-528 с.
3. Фінансове право: підручник / за редакцією д.ю.н., професора Воронової Л.К. -Х.: Консум, 1999- 496 с.