Смітюх В.В.

Одеський національний університет ім.І.І. Мечникова, Україна

Механізм внесення іноземної інвестиції у матеріальній формі

Механізм внесення іноземної інвестиції у матеріальній формі передбачений низкою нормативних актів – ст.18 Закону України „Про режим іноземного інвестування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. N937 Порядком видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, а також – Порядком підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 р. N 238.

Юридично, іноземна інвестиція в матеріальній формі може бути внесена, серед іншого, як вклад учасника – іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (далі ПІІ) – ТОВ, чи АТ при його утворенні, або при збільшенні статутного капіталу (при прямому інвестуванні), як ціна частки у статутному капіталі ТОВ, ціна цінних паперів (далі - ЦП) (у тому числі – мажоритарного, або міноритарного пакету акцій), або ціна об’єкту нерухомості за договором міни (при прямому, портфельному, або капітальному інвестуванні), а також – як вклад сторони договору про спільну інвестиційну діяльність (при капітальному інвестуванні).

Найважливішою особливістю внесення іноземних інвестицій у матеріальній формі, є те, що майно, внесене як вклад учасника – іноземного інвестора до статутного капіталу ПІІ, або як вклад іноземного інвестора – сторони договору про спільну інвестиційну діяльність звільняється від обкладення митом. Це робить зазначені форми інвестування дуже приваблими для іноземних інвесторів.

З метою запобігання зловживань цим правом з боку суб’єктів інвестиційної діяльності митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого ПІІ, або українською стороною за договором про спільну діяльність простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Векселедавцем є ПІІ, до статутного фонду якого майно зараховується як вклад іноземного інвестора, або українська сторона за договором про спільну інвестиційну діяльність, векселедержателем - митний орган, який здійснює митне оформлення майна, що ввозиться в Україну як іноземна інвестиція. Вексель виписується у вільно конвертованій іноземній валюті. Місцем складання векселя, як правило, є місцезнаходження уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця. Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту. З оформленого векселя векселедержатель виготовляє дві копії, одну - для Державної Податкової Інспекції, іншу – для власного обліку.

Митний орган реєструє вексель і надає йому обліковий номер, до якого через дефіс додається літера "Ф" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна до статутного фонду ПІІ) або літера "К" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна на підставі договору про спільну інвестиційну діяльність).

Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу (30 календарних днів), зазначене майно зараховане на баланс ПІІ, або окремий баланс сторін, що провадять спільну діяльність і Державна податкова інспекція(далі ДПІ) за місцезнаходженням ПІІ, або за місцем провадження спільної діяльності зроблена відмітка про це на примірнику векселя. Строк розгляду документів ДПІ – 15 днів.

Якщо іноземна інвестиція відчужується протягом 3 років з часу зарахування її на баланс ПІІ, або окремий баланс сторін, що провадять спільну діяльність, векселедавець (ПІІ, або українська сторона договору про спільну інвестиційну діяльність) сплачують нараховане мито не пізніше дня відчуження інвестиції, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ на день здійснення відчуження майна. У разі встановлення факту відчуження майна раніше трирічного терміну при несплаченому ввізному миті, ДПІ зобов'язана повідомити про це відповідний митний орган.

Література:

1. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.96р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 - N 19. - ст. 80.

2. Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. N 937 // Урядовий кур'єр. – 1996 – N 154 – 155.

3. Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність: Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 р. N 238 // Офіційний вісник України. – 2005. – N 29. – Ст. 1726.