Психология и социология/13.Современные технологии социологических опросов

Моторна Я.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Вплив глобалізації на стан здоров’я населення

Одним з показників суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, вагомим чинником формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров’я населення.

А що ж таке здоров’я? Найбільш повно сутність цієї соціальної цінності сформулювали В.В. Канеп, Г.І. Цареградцев і Б.І. Ольшанський: «Здоров’я – це не тільки одна з необхідних передумов щастя людини, його всебічного, гармонійного розвитку. Воно є не тільки однією з умов досягнення людиною максимальних успіхів у галузі освіти, професійної підготовки, продуктивності праці, оптимістичного і життєстверджуючого ставлення до усього, що відбувається. Здоров’я – це також важливий показник і чутливий індикатор благополуччя народу» [2, c. 425].

Висвітлюване питання є доволі актуальним. Оскільки, як ми знаємо, проблема здоров’я населення у окремо взятій країні та і у світі загалом набуває глобального характеру. Обов’язком кожного суспільства є збереження здоров’я своїх громадян та забезпечення функціонування системи охорони здоров’я та попередження захворювань.

Вивченням питань, що стосуються стану системи охорони здоров’я та запровадженню нових моделей надання медичної допомоги, а також питанням прийняття закону про обов’язкове державне медичне страхування, впливу глобалізації на стан здоров’я населення присвячена значна низка праць. Зокрема, ці питання висвітлюються у наукових статтях Д. Карамишева [1], Н. Солоненка [2], О. Толкач [3], О. Федька [4] та ін.

Здоров’я – це не тільки стан організму, але і стратегія життя. Але бути чи не бути здоровому - це насамперед залежить від самої людини: від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей. На основі сказаного можна зробити висновок, який оснований на твердженні римського філософа Сенеки: «Уміння продовжити життя - в умінні не скорочувати його».

Початок XXI ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції і урбанізації навколишнє середовище нашої планети неухильно погіршується і люди вже неспроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору Земної кулі, що є негативними факторами, які безпосередньо впливають на здоров’я населення.

Загрозою для людства є антропогенне забруднення природного середовища, хімічне, радіоактивне та бактеріологічне. Забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо. Всі ці чинники викликають в організмах людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей із значними патологічними відхиленнями [3, c. 67].

Глобальною екологічною проблемою, яка набуває дуже загрозливого характеру є потепління на Землі, яке спричинене накопиченням в атмосфері вуглекислого й інших газів. Це питання нещодавно обговорювалося у Копенгагені на конференції з питань зміни клімату, на якій представники різних країн вирішували питання стосовно заходів, які необхідно було б вжити, для того щоб знизити температуру на планеті. Швидкими темпами відбувається забруднення водних ресурсів. Значну шкоду здоров’ю людини наносять пестициди, які використовуються для знищення бур’янів, грибків, бактерій, різноманітних комах та тварин. Але однією з головних проблем усього світу є забруднення атмосферного повітря, яке перевищило усі допустимі норми. Концентрація шкідливих для здоров’я речовин у повітрі у десятки разів перевищує медичні показники у багатьох країнах світу.

У зв’язку з розвитком транспортних сполучень, глобалізації всіх сфер життєдіяльності держав світу розширюється географічний ареал розповсюдження небезпечних тропічних вірусів, що загрожує також спалахами епідемій і навіть пандемій пташиного та свинячого грипу, черевного тифу, холери, чуми, збудники яких мають схильність до мутацій, здатні адаптуватися до змін середовища, зберігати життєдіяльність у несприятливих умовах[4, с.61].

Для вирішення проблеми збереження здоров’я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена системи охорони здоров’я (СОЗ), яка охоплює підсистеми: санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санітарно-курортні, науково-медичні та санітарно - епідеміологічні.

Всесвітня Організація охорони здоров’я в рамках програми «Здоров’я для всіх в XXI ст.» сформулювала 10 головних цілей або глобальних задач:

1. Посилення справедливості у відношенні до здоров’я.

2. Покращення можливості для виживання та підвищення якості життя.

3. Зниження глобальних тенденцій у відношенні п’яти основних пандемій (інфекційних захворювань, неінфекційних захворювань, травматизму й насильства, алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління).

4. Повна чи часткова ліквідація певних захворювань.

5. Покращення доступності до водопостачання, санітарії, продуктам харчування, житловим помешканням.

6. Сприяння здоровому та протидія нездоровому способу життя.

7. Покращення доступності до комплексної, якісної медико-санітарної допомоги.

8. Підтримка наукових досліджень в галузі охорони здоров’я.

9. Втілення глобальних та національних систем медичної інформації та епідеміологічного нагляду.

10. Розробка, здійснення та моніторинг політики досягнення «Здоров’я для всіх» в усіх країнах [1, с. 67].

Отже, людство стоїть перед необоротним забрудненням навколишнього природного середовища й космосу, катастрофічним вичерпанням природних ресурсів та іншими проблемами, а це свідчить про те, що в громадянському суспільстві відбувається неповне забезпечення збереження здоров’я людини. Слід зазначити, що вирішення багатьох з перелічених проблем, підвищення рівня здоров’я та збереження генофонду нації вимагає спільних зусиль суспільства, здійснення комплексу відповідних загальнодержавних заходів. Звичайно, дуже важко створити абсолютно ідеальні умови для здоров’я, але зараз кожний із нас повинен дбайливо ставитися до природи, до всього живого на Землі. Це не лише покращить екологічну ситуацію, але й створить прекрасний настрій, принесе величезне моральне задоволення, викличе почуття поваги до себе та інших, а загалом покращить стан здоров’я кожного із нас.

Література:

1. Карамишев Д. В. Перетворення в системі охорони здоров’я з позиції управлінця і громадянина / Д. В. Карамишев // Здоров’я України: медична газета. – 2008. - № 15-16. – С. 66-67

2. Солоненко Н. Удосконалення механізмів державного управління перебудовою галузі охорони здоров’я в Україні в контексті суспільних потреб / Н. Солоненко // Державне управлінняв Україні: реалії та перспективи: зб. наук. пр. НАДУ. – К., 2005. – С. 424-431

3. Толкач О. Л. Інноваційна стратегія держави у вирішенні медико-соціальної проблеми здоров’я нації / О. Л. Толкач // Економіка та держава. – 2009. - № 4. – С. 67-69

4. Федько О. А. Екобезпечний розвиток суспільства як основа збереження здоров’я людини / О. А. Федько // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - № 21. – С. 58-61