ВПЛИВ ПОВНОТИ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ОЦІНКУ ВИРОБНИЧО-ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ

Гершуненко Юлія Олександрівна

аспірант Національного інституту стратегічних досліджень

Торгівля, зокрема на зовнішніх ринках, справляє стимулюючий вплив на економічне зростання, і відповідно, забезпечує зниження рівня бідності. Деніс Робертсон вважає торгівлю рушійною силою економічного зростання. Зниження життєвого рівня під час війни багато в чому зумовлене припиненням міжнародної торгівлі. Підтвердженням цього є досвід Швеції та Швейцарії, які були нейтральними країнами під час Другої світової війни. Особливістю українських програм розвитку, спрямованих на приєднання до світогосподарських структур, є співіснування багатьох взаємовиключаючих задач, їх недостатній зв’язок з механізмами реалізації обраних цілей.

Торгівля в середині країни – регіональна, багато в чому ідентична торгівлі між країнами. Відправною точкою в обох випадках є спеціалізація у виробництві товарів з найвигіднішим використанням комбінації продуктових ресурсів. Активізація внутрішнього виробничо-експортного потенціалу (ВЕП) є способом неінфляційного розвитку економіки країни. З точки зору економічної безпеки та довгострокового процвітання підвищення промислової продуктивності є надзвичайно важливим завданням, оскільки позитивний і необхідний процес лібералізації вітчизняної економіки, за відсутності ефективної економічної політики може супроводжуватись послабленням економічної самостійності країни, деградацією її технологічного й промислового потенціалу, тощо [1, c.5].

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) сприяє доповненню структури виробничого споживання, нівелювання дисбалансів відтворення, зниження витрат на розробку, скорочення часу необхідного для впровадження більш прогресивних видів продукції [2]. Стратегічне значення зовнішньої торгівлі для України зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучення масштабних іноземних інвестицій та новітніх технологій можливе лише за умови формування в країні стійкої, відкритої до зовнішнього світу господарської системи [3], органічного включення України в систему глобального розподілу праці, стикаючись з надзвичайно жорсткою конкуренцією на міжнародних ринках. Затримка з проведенням ринкових перетворень і надто повільна реструктуризація промисловості призвели до погіршення товарної структури зовнішньої торгівлі України. На відміну від країн Центральної та Східної Європи, Україна так і залишилась експортером переважно сировини та напівфабрикатів і не спромоглася збільшити частку товарів з високою доданою вартістю в загальній структурі експорту. Розглядаючи частку вітчизняної продукції, представлену на внутрішньому ринку, як один з індикаторів ефективності використання ВЕП країни, постає питання повноти статистичної інформації для коректного розрахунку даного показника на рівні країни та регіонів за допомогою нижче наведених формул (1, 2)

(1, 2)

де – обсяг ринку певної продукції, – обсяг виготовленої продукції в межах країни чи регіону, –експорт товарів країни (регіону), –імпорт товарів країни (регіону), – частка вітчизняної продукції на внутрішньому ринку.

Зважаючи на відсутність статистичних даних щодо міжобласних перевезень, точність даного аналізу на рівні регіонів знижується. – можливо розглядати як обсяг реалізованої продукції, замість обсягу виготовленої, проте регіон реалізації певної продукції та регіон виготовлення не завжди співпадає. Таким чином отриманий результат розрахунку відображатиме трансакційний, а не виробничо-експортний потенціал регіону. Дані щодо зовнішньоторгівельних операцій на регіональному рівні базуються на інформації ВМД. Розподіл експортно-імпортних операцій за регіонами відбувається за кодом ЄДРПОУ підприємства, що здійснює зовнішньоекономічну операцію. В той же час регіон, в якому зареєстровано учасника ЗЕД, може бути лише транзитним пунктом для певноо товару, відмінним від регіону фактичного споживання чи подальшої обробки.

Наявна статистична інформація дозволяє зробити висновки лише щодо посередницької діяльності регіонів. Для уникнення таких викривлень пропонується запровадити додаткову форму звітності з фіксуванням перевезень промислових товарів між областями у вартісному та кількісному вимірі, оскільки коректний облік важливий не тільки для реальної оцінки виробничо-експортного потенціалу регіонів, а й розробки заходів для його подальшого ефективнішого використання.

Список використаної літератури:

1. Фридман Милтон, Фридман Роуз: Свобода выбирать: Наша позиция / М. Фридман, Р.Фридман [Текст] / Пер с англ. Татьяна Югай, М.: Новое Издательство, 2007. – 356 с. ISBN 5-98379-073-0 М. c. 291]

2. «Національна безпека і оборона» Україна на міжнародних ринках: проблеми та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/journal_pos.php?y=2000&cat=6&pos=17/

3. Рут, Френклін Р., Філіпенко Антон Міжнародна торгівля та інвестиції [Текст] / Френклін Рут Р. пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 743 с.