Економічні науки/Економіка підприємства

Сапун О. Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

У наш час, в умовах ринкових відносин, значного розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності суттєво зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств та загрози банкрутства підприємства.

Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом підприємства розуміють також рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Передовсім зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Метою оцінки фінансового стану є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним своїх зобов’язань.

Фінансовий стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоздатності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. Фінансовий аналіз — це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Фінансовий аналіз може виконуватися як управлінським персоналом самого підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком. Існують два види фінансового аналізу:

1. Внутрішній.

2. Зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться робітниками даного підприємства. Інформаційна база такого аналізу значно ширша і включає будь-яку інформацію, що циркулює всередині підприємства і є корисною для прийняття управлінських рішень.

Зовнішній аналіз проводиться аналітиками, що є сторонніми особами, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Зовнішній аналіз менш деталізований і більш формалізований.

Можна виділити шiсть основних пpийомiв аналiзу:

1) Гоpизонтальний (часовий) аналiз – основою є вивчення динаміки окремих показників фінансового стану підприємства у часі. За допомогою цього виду аналізу можна визначити темпи зростання окремих показників за декілька періодів дослідження;

2) Веpтикальний (стpуктуpний) аналiз — базується на розкладанні окремих показників фінансовї звітності підприємства. В даному випадку розраховується питома вага окремих структурних елементів агрегованих фінансових показників;

3) Тpендовий аналiз — здійнюється порівняння кожної позицiї звiтностi з pядом попеpеднiх пеpiодiв та визначається тpенд, тобто основна тенденцiя динамiки показникiв, очищеної вiд впливу iндивiдуальних особливостей окpемих пеpiодiв (за допомогою тpенду здiйснюється екстpаполяцiя найважливiших фiнансових показникiв на пеpспективний пеpiод, тобто пеpспективний пpогнозний аналiз фiнансового стану);

4) Аналiз вiдносних коефiцiєнтiв (R-аналіз) — pозpахунок співвiд­ношень мiж окpемими позицiями звiту або позицiями piзних фоpм звiтностi, за результатами якого визначаються відносні показники;

5) Поpiвняльний (просторовий) аналiз — внутpiшньогосподаpський аналiз, який базується на співставленні певних груп аналогічних показників самого пiд­пpиємства та його дочipнiх пiдпpиємств (фiлiй), а також мiжгоспо­даpський аналiз показникiв даної фipми поpiвняно з показниками конкуpентiв або iз сеpедньогалузевими та сеpеднiми показниками, в результаті якого визначаються розміри  абсолютних та відносних відхилень;

6) Фактоpний (інтегральний) аналiз — визначає вплив окpемих фактоpiв (пpичин) на pезультативний показник детеpмiнованих (pоздiлених у часi) або стохастичних (що не мають певного поpядку) пpийомiв дослiдження. Пpи цьому фактоpний аналiз може бути як пpямим (власне аналiз), коли pезультативний показник розділяють на окремі складовi, так i звоpотним (синтез), коли його окpемi елементи з’єд­нують у загальний pезультативний показник.

В зарубіжних країнах аналіз фінансової діяльності підприємств дещо відрізняється від вітчизняного. Розглянемо ці відмінності.

Основними рушіями виходу компаній на міжнародні ринки є:

·                     пошук нових ринків збуту продукції;

·                     пошук нових технологій;

·                     пошук нових ринків сировини, праці та капіталів;

·                     пошук способів здешевлення виробничого процесу;

·                     пошук регіонів з податковими пільгами;

·                     необхідність одержання оборотного капіталу;

·                     інвестування вільних фінансових ресурсів та інше.

Інформаційними джерелами для фінансового аналізу зарубіжних ком­паній є періодичні видання фінансових бюлетенів рейтингових агентств, публікації бірж і різних асоціацій, фінансова преса, звітність компаній.

Слід зазначити, що на Заході немає нормативних документів, які вимагають жорсткої структури звітності. Тобто практично не можна зустріти два однакових баланси або дві однакові форми звітності про прибутки і збитки.

Основними нормативними документами, які регулюють звітність в міжнародному аспекті, є: міжнародні звітні стандарти і європейські звітні директиви, причому всі ці документи є лише рекомендованими.

На думку західних експертів, необхідно критично ставитись до наведеної у звітах західних фірм інформації. Треба наголосити, що такої чіткої назви, як «звітність», згідно з міжнародними обліковими стандартами немає, тому найбільш доступним способом трансформації є дотримування вимог Четвертої європейської облікової директиви, в якій наводяться дві форми балансу і чотири форми звітності про прибуток і збитки з орієнтацією на особливості тієї держави, представником якої готується трансформована звітність.

Отже, фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків.  Фінансовий стан підприємства являє собою комплексне поняття, яке описує результат взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, а також визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Основними складовими фінансового стану є ліквідність, платоспроможність, фінансова стійкість, рентабельність та ділова активність підприємства.

Діагностика фінансового стану являє собою процес його дослідження та визначення основних результатів фінансово-господарської діяльності з метою виявлення рівня захищеності його інтересів від різних загроз та виявлення резервів покращення. Можуть проводитися різні види аналізу, залежно від мети з різноманітним ступенем деталізації: експрес-аналіз і фундаментальний аналіз фінансового стану підприємства. Існує широкий спектр методів, прийомів і моделей проведення аналізу фінансового стану підприємств, що дозволяє вибрати найбільш підходящий для певного підприємства, виду його діяльності тощо.

Проте, процес проведення аналізу в зарубіжних країнах певною мірою відрізняється від проведення його у нашій країні. У них немає жорстких вимог до складання звітності, що призвело до того, що у кожного підприємства розроблені свої вимоги до оформлення звітності.

 

Література:

 

1.                 Колодізєв О., Нужний К. Теоретичні аспекти управління економічною стійкістю підприємства // Галицький економічний вісник – 2008. – № 1(16). – С. 53–59.

2.                 Кручок С. І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України – 2002. - №8. – С. 40-47.

3.                 Обущак Т. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки . – 2007. – № 9. – С . 92–98.

4.                 Фінанси підприємства: Підручник / Л. О. Лігоненко, Н. М. Гуляєва, Н. А. Гринюк та ін.. – К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – С. 319 – 355.

5.                 Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.А. М. Поддєрьогін. – 4 вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002 – С. 349-415

6.                  Череп А., Кириченко Л. Проблеми визначення фінансового стану підприємств в умовах фінансової кризи // Держава та регіони. Сер., Економіка та підприємництво: Науково-виробничий журнал. - 2008. - N 6. - С. 233-236.