Экономические науки/10.Экономика предприятия.

К. п. н., доц. Лобачева І.Ф., Волинець Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Напрямки удосконалення інформаційного забезпечення для підвищення ефективності економічного аналізу

На сьогоднішній день в умовах структурних змін економіки особливого значення набуває забезпечення практичних потреб ефективного функціонування підприємств на основі прийняття оптимальних управлінських рішень. Важливим чинником для реалізації цього є економічний аналіз, який застосовується на всіх етанах фінансово-господарської діяльності. Ефективного функціонування фірми можна досягнути лише при умові належної організації аналітичного процесу і першим та визначальним аспектом у цьому, є підготовка та прийняття рішень на основі інформації, яка відображає стан об'єкта керування, оточуючого середовища та рівня виконання прийнятих рішень.

Умовою прийняття адекватних управлінських рішень в умовах динамічних змін та зовнішніх впливів є інформаційне забезпечення. Тому особливої актуальності набувають питання нового розуміння механізмів використання інформації у процесі здійснення економічного аналізу як елементу не лише тактичного, а і стратегічного управління підприємством, застосування модернізованих, новітніх технологічних засобів у сфері інформаційних технологій.

Питання інформації, інформаційного забезпечення розкриваються такими науковцями, як Г. І. Борбуль, Г. Р. Громов, В. В. Іванова, Н. В. Касьянова, В. Ф. Котлер, Т. П. Круп'як та ін. Враховуючи важливість даного питання потрібно розглянути можливості підвищення ефективності використання інформації та подальшого нарощування її потенціалу.

Метою нашого дослідження було розкриття ролі інформації в сучасних соціально-економічних умовах як одного із визначальних факторів здійснення економічного аналізу, спрямованого на забезпечення ефективного функціонування підприємства.

У процесі функціонування підприємства аналіз виконує роль з'єднуючої ланки між управлінськими системами. Перші надають аналітикам необхідні для дослідження дані, а другі одержують оброблену інформацію, що є підґрунтям для прийняття необхідних рішень. Формування таких інформаційних зв'язків можливе завдяки саме економічному аналізу, який дозволяє оцінити всі складові діяльності підприємства в цілому і його структурних елементів зокрема, визначити недоліки, виявити шляхи їх усунення, віднайти невикористані резерви підвищення ефективності діяльності. Проблеми аналізу пов'язані з інформаційною підготовкою прийняття управлінських рішень, формуванням та використанням інформаційних ресурсів.

Інформація є предметом, засобом та продуктом економічною аналізу. Вона створюється у процесі безпосереднього виробництва у вигляді даних про обсяги виготовленої продукції, чисельність працівників, кількість та вартість спожитих ресурсів тощо. Важливим моментом при цьому є забезпечення ефективної взаємодії підрозділів та працівників підприємства в питаннях використання інформації. Кінцевим продуктом проведеного аналізу діяльності підприємства є інформація, яка набуває вигляду висновків, рекомендацій та прийнятих рішень. Таким чином, належна організація інформаційного забезпечення надає можливість підвищити ефективність функціонування підприємства в цілому та оптимізувати якість використання ресурсів зокрема.

Інформація є тим інструментом, завдяки якому забезпечується ефективність економічного аналізу. На рівні підприємства інформаційна база економічного аналізу містить:

1. Джерела фінансової інформації:

- внутрішні джерела інформації;

- зовнішні джерела інформації;

2. Джерела управлінської інформації:

- облікові джерела інформації;

- позаоблікові джерела інформації [1, с. 149].

Для забезпечення ефективності економічного аналізу інформація повинна бути повною, оптимальною, достатньою, точною, об’єктивною. Саме повна інформація є основою для проведення економічного аналізу, що в результаті дозволить прийняти необхідне управлінське рішення. Великі обсяги інформації повинні аналізуватися протягом обмеженого та достатньо короткого терміну. Проте швидкість прийняття управлінського рішення повинна базуватися на оптимальному обсязі інформації, тобто необхідно подавати дані про усі досліджувані параметри, але їх надлишок призводить до збільшення тривалості оцінки та обробки, а неповний обсяг може спричинити неможливість ефективного проведення аналітичного процесу. Тому визначальним критерієм є не обсяг інформації, а її достатність для виконання поставленого завдання. Точність інформації конкретизує попередню вимогу і показує ступінь деталізації інформації, що надходить. Крім того, інформація повинна достовірно відображати реальний стан об'єкта дослідження та не містити неточностей, помилок, тобто бути об'єктивною.

Для того, щоб прискорити усі процеси, пов’язані з отриманням, опрацюванням, аналізом та інтерпретацією інформації потрібно впроваджувати у виробничу діяльність спеціальні інформаційні технології. Нормальне функціонування внутрішнього механізму підприємства неможливе без системи інформаційного забезпечення, яка покликана підтримувати усі стадії виробничого процесу.

Використання ЕОМ у процесі обробки економічної інформації суттєво розширює можливості аналізу господарської діяльності підприємств і об'єднань: підвищує його оперативність; розширює базу для підготовки різних варіантів керівних рішень; сприяє зростанню якості самого аналізу за рахунок проведення детальнішого аналізу, розширення факторних моделей і використання (за необхідності) економічно-математичних методів і т. ін.

Ротман Н. вважає, що одним із головних компонентів інформаційного забезпечення є автоматизовані банки даних. Вони виконують такі функції: уведення, накопичення, зберігання, поновлення, інтегрована обробка й видавання інформації в будь-якій комбінації для розв'язування регламентних задач та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів. Особливістю автоматизованих банків даних є підвищення ефективності функціонування інформаційних технологій за рахунок раціональної організації та використання даних у процесі їх обробки. Основними вимогами до автоматизованих банків даних є: багаторазове використання даних за одноразового їх уведення до системи; мінімальне дублювання; можливість розширення й поновлення; швидкий доступ до даних і їх захист, інтеграція даних для використання на різних рівнях управління [2].

Використання інформаційно-комунікаційних технологій персональних комп'ютерів та мікропроцесорних комплексів дозволяють удосконалити процеси використання інформації та впливають на інтелектуалізацію виробничих процесів. Інформаційні технології не тільки визначають якість інформаційних взаємодій у середині підприємства, а і сприяють покращенню обслуговування споживачів, зумовлюють швидку та адекватну реакцію на ринкові зміни. Застосування інформаційних, і перш за все комп'ютерних технологій, дозволяє сформувати систему налагоджених взаємовигідних інформаційних зв'язків між різними підрозділами підприємства, відособлене функціонування яких, як відокремлених суб'єктів, не сприяє раціональному господарюванню.

Проаналізувавши дослідження Бобруля Г.І. можна стверджувати, що впровадження сучасних інформаційних технологій на 50% спрощує виконання організаційно-управлінських, технологічних та контрольних функцій структурних одиниць-учасників корпоративних відносин, на 70% – ведення обліково-звітної діяльності, значно полегшує керівництву фірм здійснювати управлінсько-економічну діяльність, визначати критичні точки свого бізнесу, оперативно приймати оптимальні рішення, сприяє досягненню найвищих доходів, задоволенню потреб споживачів [3].

Ступінь забезпеченості інформацією є дуже важливим при здійсненні підприємницької діяльності. Тому ефективність проведення економічного аналізу повинна базуватися на основі визначення складу необхідної інформації, джерел її формування, організації збору і споживання, формування системи захисту інформаційних ресурсів. Якість використання інформації, сучасні методи її обробки є важливим чинником оптимізації аналітичної роботи на підприємстві.

Отже, можемо зробити висновок, що інформаційне забезпечення відіграє важливу роль в економічному аналізі, адже дає можливість проводити автоматизований збір, обробку та зберігання інформації. Створюючи інформаційне забезпечення, дотримуються таких принципів: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення й виведення інформації. Відповідно до цих принципів створюється інформаційна база.

Стратегічним напрямком розвитку використання інформації є формування цілісної системи, що базується на чіткому розподілі функцій та відповідальності учасників за їх виконання з уникненням дублювання та неузгодженості дій. З метою повного забезпечення інформацією для здійснення ефективного економічного аналізу необхідно широко впроваджувати комп’ютерні технології, розвивати процеси інформаційної інтеграції, яка сприяє розширенню можливостей прийняття оптимального управлінського рішення.

Література:

1. Мискін Ю.І. Оцінка інформаційного забезпечення економічного аналізу: управлінський аспект / Ю.І. Мискін // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2009. - № 3(46). – С. 146-151.

2. Ротман Н. Інформаційне забезпечення економічного аналізу і його основні принципи / Н. Ротман // Економічний аналіз. – 2010. - №5. – С. 157-159.

3. Бобруль Г.І. Інформація та інформаційні технології в стратегічному управлінні посередницькою діяльністю / Г.І. Бобруль // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №5(59). – С. 135-139.