Економічні науки/10 економіка підприєиства

Здобувач Грубінка І. І.

Львівський національний аграрний університет, Україна

Кредитні ресурси як важливе джерело капітальних вкладень сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах ведення господарської діяльності

 

Основні засоби є важливою складовою виробництва, вони використовуються протягом довготривалого періоду і поступово переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Цей процес дістав назву амортизації (зносу) основних засобів. Для відтворення основних засобів використовують такий інструмент як капітальні вкладення. На думку А.М.Поддєрьогіна «Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів»[1, C.318]. Слід відзначити, що це визначення є найбільш поширеним в економічній літературі. О.Д. Василик стверджує, що за допомогою капітальних вкладень: «не лише завершується кругообіг авансованої раніше вартості, а й здійснюється додаткове інвестування засобів у зв’язку з розширенням виробництва та вдосконалення його матеріало-технічної бази»[2. C.245]. Отже:

- капітальні вкладення є одним з найголовніших інструментів відтворення основних засобів спожитих у процесі виробництва і забезпечення розширеного відтворення;

- вони повинні забезпечити виробництво необхідним рівнем технічного оснащення без них неможливим є процес інтенсифікації виробництва. Капітальні вкладення можуть фінансуватися як за рахунок власних джерел підприємства (прибуток, амортизація, мобілізація коштів, реалізація непотрібних основних засобів), так і за рахунок позичених джерел, основним таким джерелом виступають довгострокові кредити банків. Сільське господарство як галузь виробництва є фондомісткою, тобто його технічна забезпеченість є чи не основним фактором ефективного виробництва. Досить згадати, що головним основним засобом цієї галузі є земля.

         В сучасних умовах ведення господарської діяльності склалася ситуація коли фінансування капітальних вкладень для підприємств є досить складним процесом, оскільки власних коштів часто не вистачає на фінансування оборотних фондів не говорячи вже про основні:

- сільське господарство завжди в Україні було галуззю з низькою доданою вартістю, це зумовлено рядом причин організаційного, правового, навіть соціального характеру;

- відповідно здатність цієї галузі до самофінансування є досить обмеженою;

- в таких умовах виходом є залучення коштів зі сторони, нами вбачається два джерела таких коштів це державне фінансування і кредитування.

Якщо брати до уваги ці два джерел то бюджетне фінансування є наразі обмеженим, зараз держава не може відшкодувати повністю навіть свій борг, вдається до реструктуризації яка своїх суверенних зобов’язань  так і податкового відшкодування залучаючи при цьому все нові позики, тобто проводячи свідому політику рефінансування.

Тобто чи не єдиним джерелом забезпечення фінансування капітальних вкладень в сільськогосподарських підприємствах є кредити. Зважаючи на останні дані банківської звітності, можна прийти до висновку про пожвавлення діяльності банківської системи, про що свідчит приріст пасивів (істотне зростання залучених банками депозитів і їх постійне зростання у 2010-2011 роках).. За даними НБУ:

- з початку 2010 року обсяг депозитів фізичних осіб збільшився на 13,7% - до 240,5 млрд. грн.;

- разом з тим, їхня прибавка в національній валюті (23,7%) більш ніж учетверо перевищувала відповідний показник за коштами в іноземній валюті (5%);

- зростання обсягу депозитів юридичних осіб з початку року на 6,2% - до 123,5 млрд грн - стало можливим виключно завдяки коштам у національній валюті (збільшення на 12,4%), тоді як кошти в іноземній валюті зменшилися на 4,9%;

- постійне збільшення вкладів у банківській системі свідчить про відновлення довіри до банків та відсутність альтернатив капіталізації для більшості вкладників, а його валютна структура - про зменшення пропозицій банків депозитних продуктів.

         Водночас згідно даних тільки 13% сільськогосподарських підприємств спрямували кредити на технологічне оновлення і всього 6% на розширення виробництва. Незадовільність фінансування відтворення основних фондів в сільськогосподарських підприємствах ми хотіли б показати на прикладі Львівської області, згідно даних Головного управління статистики у Львівській області[3. C.101-103].

                                                                                                       Рис. 1

         Як видно з даного графіку  можна зробити такі висновки:

- за досліджувані роки амортизація істотно перевищувала залишкову вартість основних засобів, що свідчить про вкрай незадовільне їх фінансування;

- однак в 2009 році була помічена позитивна тенденція, коли амортизація основних засобів сільськогосподарських підприємств була менша за їх залишкову вартість на 86,2 млн.грн.

На нашу думку на це явище мав вплив процес досить різкого зменшення первісної вартості основних засобів досліджуваних підприємств на 488,2 млн.грн.

Отже, по при помічені тенденції щодо покращення стану відтворення основних засобів загальний стан фінансування капітальних вкладень залишається незадовільним, його покращення буде залежати від стану ліквідності банківської системи, її готовності видавати «довгі» кредити аграрним підприємствам. Очевидно, що без втручання держави такі кредити будуть недоступними для більшості господарств, при цьому можливі заходи держави в цій сфері повинні максимально відповідати ринковій моделі кономіки і нести стимулюючий вплив, базуючись на цілеспрямованості і ініціативності суб’єкта господарювання.

                                               Література

1. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств // Підручник за ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2004. - 546 с.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів // Підручник. –К.:НІОС. – 2000.-416с.

3. Статистичний щорічник Львіської області за 2009 рік. Частина 1. – Львів, 2010. – 368с.

.