Щербань Ю.В.
Науковий керівник: Михайленко Т.В.
Донецький національний
університет економіки та торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського, Україна
ОПТОВА
ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ:
СУТНІСТЬ,
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Становлення та вдосконалення сфери
товарного обігу є об’єктивною передумовою стабільного й динамічного розвитку
країни. Торгівля як провідна галузь сфери обігу з кожним роком набуває все
більших темпів розвитку. Помітна стійка тенденція зростання обсягу оптового товарообороту. Цей показник у порівнянні з попереднім
роком виріс (у фактичних цінах) у 4,8 рази і досяг 226,9 млрд грн. Цьому
сприяло не тільки покращення у сфері вітчизняного виробництва, а й зростання
добробуту населення
[4].
Важливу роль у соціально –
економічному розвитку країни відіграють підприємства оптової торгівлі, які є
активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для
товаровиробників (передусім вітчизняних), так і для роздрібних торговців,
забезпечуючи баланс усіх учасників ринку та створює сучасну систему товароруху
орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів.
Оптова торгівля – вид економічної
діяльності у сфері товарного обігу, який охоплює купівлю-продаж товарів для
подальшого їх продажу або інших цілей, не пов’язаних з особистим, сімейним і
домашним або іншим подібним використанням, та надання пов’язаних з цим послуг [3].
Процес доведення товарів від
підприємств-виробників через підприємства оптової і роздрібної торгівлі до
споживачів називається рухом товарів. Він включає не тільки фізичне переміщення
товарів з місць виробництва в місця споживання, але й операції, зв'язані з їх транспортуванням, збереженням,
сортуванням і підготовкою до продажу на підприємствах торгівлі.[1]
Метою функціонування оптової ланки полягає у опосередкуванні
зростаючого у масштабі товарно – грошового обміну між сферами виробництва та
споживання, між окремими галузями економіки, між регіонами України та з іншими
країнами, забезпечуючи необхідні темпи і пропорції відтворювального процесу та
збалансування сукупного споживчого попиту і товарної продукції.
У своєму виборі асортименту
підприємець орієнтується на побажання покупців і на підставі своїх замовлень
передає їх далі виробникам і постачальникам. Тобто на ринку він є сполучною
ланкою між виробником і споживачем.
Процес доведення товарів до
споживача можна представити у вигляді такого ланцюжка: виробник - оптова
торгівля - роздрібна торгівля -
споживач.
Таким чином, кінцеві споживачі
формують товарний асортимент роздрібних магазинів. Роздрібні магазини формують
свій асортимент, закуповуючи продукти в оптових підприємств і у виробників.
Підприємство оптової торгівлі
постачає товари у магазини роздрібної торгівлі, забезпечуючи їм необхідний
асортимент товарів на прилавках. Завдяки цьому магазинам не потрібно вкладати
оборотні кошти у великі партії товарів і закуповувати товари у великої
кількості постачальників.
Тобто, функціями оптового
підприємства є: формування найбільш ходового
асортименту; закупівля товарів; збереження; сортування; фасовка; доставка
товарів.
В свою чергу, оптова торгівля
формує свій товарний асортимент, орієнтуючись на запити роздрібних продавців.
Чим краще підприємець у торгівлі враховує у своєму асортименті побажання
покупців, тим більше товарів він може продати, тим вище його комерційний успіх.
Розглядаючи ланцюжок виробник -
оптова торгівля - роздрібна торгівля -
споживач, можна зробити висновок, що всі елементи цього механізму дуже
тісно взаємопов’язані між собою, а значить будь-яка зміна одного з них неодмінно
призведе до зміни інших.
Пропонуємо почати шлях із кінця
ланцюга (споживача), адже саме від нього залежить те, які товари буде
створювати виробник за для наступного продажу. Підприємствам, які займаються
виробництвом, продажем та перепродажем товарів необхідно провести досить
глибокі маркетингові дослідження за для виявлення найбільш популярних товарів.
Визначивши потреби покупця необхідно дізнатися, що потрібно для підприємства
роздрібної торгівлі, а саме: закупівля товарів по можливості в меншої кількості
постачальників ; формування ходового
асортименту; доставка товарів у магазин; гнучка форма оплати.
Задовольняючи потреби роздрібних
торговців, підприємство оптової торгівлі одержує доход від торговельної
надбавки на продані товари. Щоб оцінити ефективність даного бізнесу варто
порівняти витрати роздрібних підприємств на формування асортименту, доставку
товарів, ціни, за якими магазини можуть закуповувати продукти, а також витрати
оптового підприємства на організацію закупівель необхідного асортименту,
збереження, доставку товарів дрібними партіями в магазини.
Оптовій торгівлі у формі оптових
складів і баз віддають перевагу середні і великі підприємства. Обсяг
товарообігу цих підприємств сам по собі є неодмінною умовою організації оптових
складів і баз.
На сьогоднішній день оптові підприємства України відзначаються
значною подрібненістю. У 2009 році 51% оптових
посередників України мали чисельність працівників до двох осіб, які в
загальному обсязі оптового товарообороту становили лише 21%. Причому переважна
частина оптових підприємств працює без визначення свого цільового ринку [1].
На зміну спеціалізованим оптовим
підприємствам інфраструктура споживчого ринку України з кожним роком все більше
поповнюється посередниками, що одночасно займаються не тільки споживчими
товарами змішаного асортименту (без визначення конкретної спеціалізації), а й
товарами виробничо-технічного призначення.
Станом на 1 січня 2009 р. лише
5647 оптових підприємств мали власні склади, що становило 7,5% від загальної їх
кількості. При низькому рівні забезпеченості складами 22% площі закритих
складів здається в оренду, оскільки для суб'єктів господарювання це найбільш
легкий спосіб отримання доходів.
З боку держави необхідною є підтримка вітчизняних виробників у
вигляді пільгового оподаткування, спрощення дозвільної системи, а також у
вигляді вдосконалення торгової мережі та створення власних збутових баз товаровиробників.
Отже, провівши аналіз стану
оптових підприємств України Голошубова Н.О. пропонує
такі заходи щодо покращення системи оптової торгівлі як в регіонах та і у країні в цілому [2]:
- оптимізація системи просування
товарів від вітчизняних товаровиробників до споживачів;
- прискорення процесів обігу
товарів, взаєморозрахунків і платежів між учасниками споживчого ринку;
- створення конкурентного
середовища серед вітчизняних товаровиробників і відсівання надмірно
експансивних іноземних виробників й, як наслідок, зниження рівня цін на товари
й підвищення їхньої якості.
- створення для вітчизняних
виробників пільгових умов для реалізації продукції.
Проведення вищеперерахованих
заходів дозволить значно покращити не тільки оптову торгівлю,а й саму галузь, а
це в свою чергу позитивно позначиться на споживачеві.
Література:
1. Лук’яненко
Д., Мозговий О. Фінансово-інвестиційна асиметрія глобального економічного розвитку // Ринок цінних
паперів України. - 2006. – №11–12. – С. 3–4.
2.Голошубова Н.О., Торопков В.М. Концептуальні засади стратегічних
перетворень оптової ланки України
(http://www.ir.org.ua/index.ngo/konceptOptTorg.pdf)
3. Закон України
«Про внутрішню торгівлю» (http://portal.rada.gov.ua)