БІЗНЕС-ПРОЦЕС ВИКОРИСТАННЯ РІДКИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Саєнко Г.В., д.е.н. професор, професор Бердянського державного педагогічного університету,

Маляров О.М. старший лаборант кафедри Менеджменту організацій Бердянського державного педагогічного університету

Становище сільського господарства України в період економічної кризи надзвичайно ускладнилося. Інфляція, невигідні сільським виробникам фінансово-кредитна і податкова системи призвели до того, що більшість сільськогосподарських підприємств стали фактичними банкрутами і не можуть забезпечити нормальний процес відтворення виробництва.

Головним фактором підвищення родючості й ефективності використання земель є внесення органічних і мінеральних добрив.

Доведено, що коли добрива використовуються на полях сівозміни за науково обґрунтованою системою при чіткому виконанні всіх вимог у прийнятій сівозміні та високій агротехніці, створюються умови для підвищення родючості ґрунту і постійного зростання врожайності.

Система удобрення в сівозміні — це багаторічний план, розрахований на ротацію сівозміни, використання органічних, мінеральних та інших добрив, у якому передбачаються норми добрив, і способи внесення залежно від запланованої врожайності, біологічних особливостей рослин і від чергування їх у сівозміні з урахуванням властивостей добрив, ґрунтово-кліматичних та інших умов.

Становище тут ускладнюється різким скороченням поголів’я худоби, отже і кількості органіки, на купівлю мінеральних добрив в господарствах не вистачає коштів. Як показує світовий досвід, у застосуванні мінеральних добрив найбільш технологічно й економічно вигідним є їх рідкі форми, які забезпечують різке зменшення втрат туків, повну механізацію навантажувально-розвантажувальних робіт, високу рівномірність внесення в грунт, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, зменшення затрат праці.

Застосування рідких мінеральних добрив дозволило б збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, знизити її собівартість, підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств.

За способом застосування існуючі заводські типи (марки) рідких мінеральних добрив поділяються на дві основні групи: рідкі комплексні мінеральні добрива для основного внутрігрунтового внесення та виготовлені на їх основі суспензії; рідкі азотні мінеральні добрива для додаткового, переважно позакореневого, підживлення рослин. Найхарактернішим представником цих добрив є: у першій групі - різні марки висококонцентрованих розчинів азотно-фосфорних сполук, так званих рідких комплексних добрив (РКД) та виготовлені на їх основі різні суспензії, а в другій різні марки водних розчинів карбомідо-аміачних сумішей (КАС), що мають широкий спектр застосування при позакореневому підживленні рослин, особливо у поєднанні з мікроелементами, засобами захисту рослин та іншими агрохімікатами.

При використанні мінеральних добрив в рідкій формі зниження шкідливого впливу на екосистеми забезпечується за рахунок: повнішого використання рослинами поживних речовин; використання герметичної тари; механізації і автоматизації навантажування, розвантажування і транспортування; можливості виготовлення збалансованих розрахункових сумішей; мінімального основного обробітку грунту.

Результати досліджень дають можливість зробити висновок, що в грунтово-кліматичних умовах східного регіону України доцільно використовувати нові марки мінеральних добрив типу КАС при позакореневому їх внесенні, які зумовили б високі прирости врожаю зернових (озима пшениця, ярий ячмінь). Користуючись даними досліджень ми можемо сказати що, окупність 1кг діючої речовини азоту КАС при малогумусному грунті за умови позакореневого внесення KAC-N₈₀ становить 7,0-11,6 кг зерна озимої пшениці, з вмістом 20,0-26,2% клейковини та 15,8кг зерна ярого ячменю.

Проведені дослідження показали, що при застосування норми азоту КАС- N₈₀ методом позакореневого підживлення, врожайність озимої пшениці можна було б збільшити з 33,9ц/га до 43,2ц/га, тобто приріст становив би 9,3ц/га, або 27,4 %.

Розрахунок економічної ефективності від застосування рідких комплексних добрив показав, що внесення азоту у вигляді розчину КАС порівняно з азотом аміачної селітри в однакових дозах 60кг/га під ярий ячмінь, дозволив підвищити прибуток з гектара на 80%.

В умовах аграрної кризи і фінансової розрухи при катастрофічному скороченні поголів'я худоби і, нерідко, повній відсутності органічних добрив, зниженні врожайності сільськогосподарських культур і спаді виробництва, перехід на застосування рідких мінеральних добрив може бути одним із напрямів припинення спаду виробництва, раціонального використання коштів, оздоровлення фінансового стану агроформувань. З врахуванням того, що загальний ефект від переходу на рідкі мінеральні добрива включає: прибуток від зменшення втрат мінеральних добрив; ефект від сукупного внесення всіх компонентів тукосумішей порівняно з роздільним внесенням NPK; ефекту від сукупного внесення мінеральних добрив з іншими хімічними засобами; ефект від зниження експлуатаційних затрат; ефект від рівномірного внесення добрив; ефект від підвищення вмісту клейковини в зерні озимої пшениці, білка - в зерні ярого ячменю, ми можемо сказати, що на даному етапі розвитку сільського господарства внесення рідких мінеральних добрив є найвигіднішим і його потрібно рекомендувати для широкого впровадження у виробництво.

Капітальні вкладення на перехід до застосування рідких мінеральних
добрив в ФГ ім. Б.Хмельницького Новомихайлівського району Запорізької
області при структурі добрив у якій рідкі і тверді становлять по 50 %, сягає 331,7 тис. грн. Загальний прибуток від роботи пункту змішування твердих і рідких добрив, включаючи прибуток від продажу 6 тис. т суміші, з рентабельністю 25,0%становитиме 390,2 тис.грн., тобто капітальні вкладення окупляться впродовж одного року,