Ткаченко С.А.

Здобувач Міжнародного університету бізнесу і права, Україна

Напрями розвитку та фактори впливу на управління інноваційним розвитком переробних підприємств АПК

Як показують теоретичні дослідження, робота пов’язана із збиранням, накопиченням, обробкою, використанням і зберіганням інноваційної інформації не відповідає сучасним вимогам. Це пояснюється тим, що на деяких підприємствах відсутні фахівці, а до складу інших фірм входять лише невеликі відділи по вивченню інноваційного розвитку, діяльність яких обмежена прогнозуванням і аналізом обсягу продаж, а також підготовкою час від часу кон’юнктурних оглядів. Тільки на деяких фірмах розроблені і повноцінно використовуються прогресивні системи обробки інноваційної інформації, які своєчасно забезпечують запити керівників усіма необхідними їм даними.

Доволі цікавими, на наш погляд, виступають точки зору провідних економістів і фахівців з інноваційного розвитку, які вважають, що для вирішення проблем, які постали перед підприємствами в сучасних умовах ринкового середовища в Україні, пріоритетом виступає розвиток функції інноваційного розвитку за наступними напрямами (табл. 1).

Таблиця 1. Напрями розвитку інноваційної діяльності підприємства

Визначення	Джерело
«До числа найважливіших напрямів постачальницько-збутової політики підприємства належить звільнення його від загрози: повної залежності від покупця; повної залежності від постачальника; залежності від банка»	[1 ,с. 100]

Розглянуті напрями розвитку інноваційної діяльності в сучасних умовах не в повної мірі відображають дійсність і потребують на деякі доповнення. Так, враховуючи те, що нова «філософія бізнесу» означає організацію за єдиною програмою інноваційного розвитку усієї діяльності підприємства – від проектування і виробництва до збуту продукції, до того ж такої продукції, на яку споживач висуває дійсний попит. А розробка і здійснення такої програми передбачають глибоке знання усіх сторін ринку: співвідношення пропозиції і попиту, перспектив розвитку кон`юнктури, вплив науково-технічного прогресу на розвиток ринку відповідного товару і інше. Сучасна система інноваційного розвитку повинна розвиватися за наступними напрямами діяльності підприємств: виявлення існуючого і потенційного попиту покупця на товари і послуги шляхом комплексного вивчення стану ринку і перспектив його розвитку; організацію науково-дослідної діяльності підприємств щодо створення нових зразків і моделей продукції, а також організацію виробництва відповідних товарів, які задовольняють запити споживача; координацію і планування виробництва і фінансування; організацію і удосконалення системи і методів збуту та розподілення продукції; регулювання і спрямування усієї діяльності підприємства, включаючи керівництво виробництвом, транспортуванням, пакуванням, збутом, рекламою, технічним обслуговуванням і іншими послугами та заходами із розширення збуту.

Потреба в нової «ринкової концепції управління» усією діяльністю підприємства, а відповідно, і потреба розвитку системи інноваційного розвитку за відповідними напрямами стали особливо гостро відчуватися в умовах різкого загострення проблем ринку на сучасному етапі розвитку економіки України. Підприємства значно розширили і удосконалили арсенал засобів конкурентної боротьби. Цей факт став однією із основних причин виключно високої активності підприємств у справі визначення основних напрямів розвитку та факторів позитивного (негативного) впливу на показники і критерії оптимальності забезпечення інноваційного розвитку підприємств в сучасних умовах ринкових відносин в економіці України.

Про значні зміни в поглядах провідних вчених-економістів на фактори забезпечення інноваційного розвитку підприємств можливо дізнатися із табл.2.

Таблиця 2. Фактори управління інноваційним розвитком підприємства

Визначення	Джерело
«Експансія іноземних, перш за все російських компаній стає ще одним впливовим чинником»	[2, с. 9]
«Ключовими факторами успіху можуть бути … зміни в збутової мережі, в політиці обрання товаропровідної системи і інше»	[3, с. 151]

Наведені в табл. 2 фактори вражають своєю глибиною але, на наш погляд, не досить повно характеризують сучасні засоби і методи конкурентної боротьби підприємств на ринку. Так, висвітлені погляди відображають перелік факторів не в повному обсязі та й не досить коректно звучать вислови відносно визначення якогось із них як ключового або провідного. Тільки всебічний аналіз усіх факторів інноваційного розвитку надасть можливість визначити їх вплив на показники і критерії оптимальності забезпечення науково-технічного розвитку фірм-продуцентів. Наведемо більш повний, на наш погляд, перелік факторів, які визначають оптимальність забезпечення інноваційної діяльності на підприємствах: ціни; новизна і високий технологічний рівень товарів; висока якість виготовлення товарів; удосконалення асортименту виготовляємої продукції; покращення технічного обслуговування; розвиток і удосконалення товаропровідної мережі; використання реклами і нових прогресивних форм і методів збуту; удосконалення організаційної структури діяльності підприємства; удосконалення управління підприємством; удосконалення підсистеми бюджетування.

Для того, щоб система інноваційного розвитку виявилася дієвою, підприємство повинне діяти за вище наведеними напрямами розвитку та визначати вплив на показники і критерії оптимальності забезпечення інноваційної стратегії підприємства за вище згаданими факторами. Недооцінка, і тим більш, нехтування підприємством однією із цих умов породжує великі збитки і втрату позицій на ринкі.

Список використаних джерел

1. Симионова Н.Е. Методы анализа рынка. Учебное пособие / Н.Е. Симионова. – М.: Экспертное бюро, 2000. – 128 с.

2. Длігач А.О. Інтеграційні стратегії у системі маркетингу / А.О. Длігач // Маркетинг в Україні. – 2006. - № 3. – С. 9-13.

3. Завьялов П.С. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов о том, как эффективно действовать на внешнем рынке) / П.С. Завьялов, В.Е. Демидов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Междунар. отношения, 1991. – 416 с.