Горяча Інна Юріївна, ДФ-41д

Керівник Британська Н.Н., Вінницький торговельно-екномічний інститут КНТЕУ, Україна

Розвиток шахрайства в галузі страхування в Україні на сучасному етапі та шляхи його подолання

Останнім часом в українських страхових компаніях з’явився новий «головний біль» – т.зв. «страхові» шахраї. На сучасному етапі розвитку страхування в Україні страховики не готові ділитися з іншими учасниками страхового ринку інформацією про укладені договори й зроблені виплати. Тим часом рівень страхового шахрайства, за оцінками страховиків, становить не менш ніж 30% загального обсягу виплат і продовжує зростати.

Належне місце в дослідженні питань страхового шахрайства і методів боротьби з ним, у тому числі і в страхуванні автоцивільної відповідальності займабть праці зарубіжних науковців: А.І. Алгазіна, Н.Ф. Галагуза, В.Д. Ларичева, В.К. Мітрохіна та ін. Разом з тим до цього часу немає підходів до вирішення цієї проблеми на страховому ринку України. Тому виявлення причин розвитку страхового шахрайства та розробки методів боротьби з ними поки що є невирішеною проблемою. Актуальність зазаначених проблем, необхідність подальших досліджень у цій сфері зумовили мету статті.

Метою статті є виявлення причин страхового шахрайства о обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів та методів боротьби з ними.

Переважна кількість страхового шахрайства неможлива без участі представників самої страхової компанії, а варіанти таких махінацій вражають.

Одним із найпоширеніших видів шахрайства є страхування «заднім числом». Зрозуміло, що підписання такої угоди відбувається за участі заінтересованої особи, яка є представником страхової компанії. В такому випадку роль страхового представника полягає в тому, щоб «перетворити» незастраховані збитки в застраховані. Трапляються й випадки страхування майна, якого взагалі не існує (так зване «страхування пустоти»). Таке шахрайство здіснюється під час страхування вантажу або іншого майна. «Завдання» страхового представника полягає в тому, щоб внести в договір страхування (страховий поліс) відомості, які не відповідають дійсності, і створити видимість того, що об’єкт страхування дійсно існував. Цей метод є одним із найефективніших, оскільки «зникле» майно знайти неможливо, зважаючи на його існування лише у задумах страхового шахрая [1].

Почасти страхувальники завищують вартість об’єкта страхування. Експерти називають цей спосіб безпрограшним для страхувальника. Основна роль в цьому випадку відводиться оцінювачу (залежно від об’єкта страхування). Але такий сценарій також не може бути реалізований без представника страхової компанії.

Змовившись зі страховим агентом, страхувальник матиме можливість змінити час, місце й інші обставини страхового випадку. Цей спосіб шахрайства пов’язаний з тим, що страхувальник, якому заподіяний збиток, консультується зі своїм страховим агентом. При цьому страховий представник радить страхувальникові приховати правдиву інформацію, а повідомити помилкову для запобігання відмови у виплаті. Іноді страхові представники самі підтверджують правдивість відомостей, представлених страхувальником [2].

Нині з розвитком страхового ринку актуальності набуває одночасне страхування в різних страхових компаніях. Більше компаній – більші виплати при настанні страхового випадку. Такий спосіб, зважаючи на слова директорів страхових компаній, набув популярності в нашій країні. Траплялися випадки, коли страхувальник після того як потрапив у ДТП і розбив при цьому одну фару, оббігавши кілька страхових компаній, міг поставити на власне авто не лише нові фари, а й сучасну аудіосистему, затонувати скло.

Нерідко страхові представники «допомагають» страхувальникам збільшити розмір збитків від страхового випадку. Також популярними серед шахраїв є приховування інформації, яка має істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику [3].

Більшість експертів єдиним способом захистити страхову компанію від подібного роду шахрайств називають базу даних, в якій збиралися б всі відомості про страхувальників. Як повідомив на презентації електронної системи «Бюро страхових історій», яка відбулася 12 грудня в м. Києві, генеральний директор Центру страхового права (Росія) Олексій Алгазін, наразі страховикам складно протистояти шахраям, тому що вони не готові обмінюватися інформацією про клієнтів і страхові події в повному обсязі. Причому достеменно відомо, що кожна компанія, яка надає страхові послуги, веде свій «чорний список» неблагонадійних клієнтів. Саме це і спонукає страхувальників-шахраїв ще більше «розвивати» свою фантазію, вишукуючи дедалі нові та ефективніші способи отримання додаткових коштів від страхових компаній [4].

Доступ до даних системи матимуть лише страховики. Система «Бюро страхових історій» повністю виключає необхідність надання страховими компаніями інформації із проданих полісів і зроблених виплат, але при цьому дозволяє кожному страховикові одержати повний доступ до інформаційних ресурсів інших страхових компаній поза залежністю від регіону або країни.

Останнім часом було багато випадків, коли страхові компанії ставали жертвами або ненавмисними співучасниками шахрайських дій, пов`язаних з авансовими платежами. Цей вид шахрайства полягає в наступному: організується проведення шахрайської і практично неіснуючої фінансової або банківської операції, метою якої є обманним шляхом примусити третю особу, яка нічого не підозрює, внести авансовий платіж або депозит, який, як вважає ця особа, є її платою за участь у цій фінансовій операції, пов`язаній з отриманням кредиту – безпроцентного чи за низькою ставкою – або якоїсь іншої фінансової вигоди. Такі операції, що використовуються для прикриття махінацій, різняться в деталях. Найбільш типовими з них є інвестування у фінансові інструменти, позички, що самоліквідуються, тощо. І хоча більшість таких операцій стосується банківської діяльності та цінних паперів, вони також мають місце у страховій галузі [3].

Найбільш розповсюдженим видом махінацій щодо авансових платежів є такий: шахрай звертається до компанії або якоїсь країни, яка має низький рейтинг кредитоспроможності або зазнає фінансової скрути, і пропонує дістати кошти на вигідних умовах. Так само, можна звернутися і до потенційного інвестора та запропонувати йому зробити інвестицію в операцію з дуже високою нормою прибутку. В обох випадках позичальнику або інвестору пропонується виконати авансовий платіж для покриття витрат, пов`язаних з організацією операції, або внести депозит чи зробити першу проплату за надання послуг. Як тільки кошти будуть виплачені, шахрай зникає, а операція, після подальшого розслідування, виявляється фальшивою.
В окремих епізодах фігурували досить значні суми. Наприклад, у випадку з англійською фірмою з виготовлення кухонних плит “Беллінг” пенсійний фонд втратив близько 2,1 млн. фунтів, а втрати Армії порятунку з операцій, по яких робились авансові проплати, склали 6,2 млн. фунтів [4].

На нашу думку, можна запропонувати наступні заходи, які б стримували розвиток шахрайства в Україні:

- Краще вивчати потенційного страхувальника – якщо в СК є сумніви щодо страхувальника, краще запросити на нього більше даних.

- Забезпечення механізмів формування страхових резервів страховиками на випадок виникнення кумулятивних ризиків. 
- Разом із тим наглядові органи мають контролювати страховика, виявляти шахрайство, вживати відповідних заходів з метою уникнення чи обмеження протизаконних дій.

- Проводити аналіз повторюваності страхових звертань – повторні звертання в короткий період часу зі схожими ознаками повинні викликати підозри.

- Створювати строгий поділ функцій і розташування відділів – ті, хто оцінює збиток і врегульовує страховий випадок, не повинні тісно спілкуватися з тими, хто виплачує гроші.

- Упроваджувати коди етики, що підвищує півень чесності і лояльності виплатних структур.

- Розголошувати деталі розслідування і переслідування шахраїв.

- Приймати на роботу досвідчених фахівців з виплат та фахівців-детективів, серед яких частина співробітників повинна займатись тільки боротьбою з шахрайством.

- Формувати єдину національну інформаційну базу про страхувальників, сумнівних страхових випадків, несумлінних страхувальників, що дозволить уникнути повторних звертань у страхові компанії з фальсифікованих документів або страхових випадків.

Можна припустити, що запропоновані заходи будуть стримувати зростання страхового шахрайства. Таким чином, можна зробити висновок, що в боротьбі з шахрайством в ОСЦПВ потрібен цілий комплекс заходів. Це необхідно ще й тому, що може суттєво вплинути на страховий тариф, а саме на його зменшення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Залетов О.А. Страхование в Украине (под ред. Слюсаренко О.А. д-р екон. наук), – К.: МА «BeeZone», 2008 – 452 с.

2. Страховий бізнес України - (Керівник С.Подий), - Видавництво “Логос”, 2008.

3. Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовые услуги №1-2, 2009, 10-13 с.

4. Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 2008 році. Україна-Business, №18 від 13.10.08 р. с.3. Огляд Укрстрахнагляду.