Викладач кафедри обліку і аудиту Піскунов Роман Олександрович

Харківський інститут банківської справи Університуту банківської справи Націолального банку України

Антикризове регулювання грошових потоків : дискримінаційний аналіз понять

 

В семантичне поле такого поняття як «потік» включені терміни «обіг (обертання)» та «оборот», але при більш детальному аналізу цих поняття було виявленню термінологічну плутанину.

Отже, під оборотом ми розуміємо замкнутий циклічно повторювальний процес, в межах певних ограничувальних параметрів: банк –банк, клієнт – банк. Тобто взаємозв’язок елементів в обороті послідовно орієнтований. А обіг має складно орієнтований зв'язок елементів. Із цього виходить, що оборот має закінчений цикл певних операцій і повернення у вихідний пункт, а обіг цієї властивості не має. Підкреслює це і робота [1, с. 221],  говорячи, що оборот має замкнутий цикл у циклічному, повторюваному процесі. Таким чином, обіг значно більший і складніший ніж оборот. Крім того, ми можемо розділити оборот і обіг за умовами регулювання грошових потоків.  При регулюванні грошових потоків, в обороті, основна ціль - максимізація прибутку,  а при обігу, -  стратегія розвитку. Отже, в обігу і обороті при регулюванні грошових потоків різну питому вагу мають різні фінансові ризики, які впливають на досягнення кінцевого результату. Тобто коли ми розглядаємо відношення клієнт – банк, то головна мета у кожного, - це максимізація прибутку, а коли розглядаємо відношення Національний банк – громадянин України, то головна мета, не стільки максимізація прибутку, скільки забезпечення стабільності системи (грошової одиниці). Тут треба зазначити, що економічний зміст понять «стабільність банківської системи» та «стійкість банку» в дослідження надалі базується на школі Університету банківської справи Національного банку України «Банківництво в системі сталого розвитку» [2, 3]. Також оборот має певну тимчасову мету, оскільки він, на відміну від обігу, функціонує в межах певних параметрів. Також, із усього вище сказаного можна зробити висновок, що оборот має кількісну характеристику, а в обігу ця властивість «розмита». Але, цей аналіз не збігається з твердженнями [4, с. 605] де зазначаєтся, що обіг - форма товарного обміну різноманітних об'єктів власності, яка формує цілісність сфер відтворення. У той же час у праці [1, с. 221] зазначаєтся, що оборот - рух товарів, коштів у ході відтворювального процесу Така ж сама ситуація і в електронний мережі. В електронному словнику [5] під обігом розуміється характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності через купівлю-продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві. А в іншому електронному словнику [6] під оборотом розуміється рух товарів, коштів у ході процесу відтворення. Смислове навантаження однакове, але словарний термін різний.

  Отже, ці поняття хоча і лежать в одному семантичному полі з поняттям «поток», але при детальному аналізу їх характеристики різняться (табл. 1).

Таблиця 1

Дискрімінаційний аналіз між поняттями «Обіг» і «оборот»

 

Оборот

Обіг

Теоретичне значення

 Взаємо-

зв'язок

елементів

замкнутий циклічно повторювальний процес, в межах певних ограничувальних параметрів

має складно орієнтований зв'язок елементів

Характер

розвитку

Має закінчений цикл певних операцій і повернення у вихідний пункт

Обіг цієї властивості не має

Фактор

часу

має певну тимчасову мету, так як функціонує в межах певних параметрів

Обіг цієї властивості не має

Практичне значення

Регулювання ГП

 

При регулюванні грошових потоків, в обороті, основна ціль - максимізація прибутку

а при обігу, -  стратегія розвитку

Фінансові

ризики

При регулюванні грошових потоків різну питому вагу мають різні фінансові ризики, які впливають на досягнення кінцевого результату.

Оцінка

 (Аналіз)

оборот має кількісну характеристику

в обігу ця властивість «розмита».

 

Термін «грошовий потік» з’явився у західній літературі з фінансового менеджменту з кінця 50-х років ХХ століття [7]. У вітчизняній літературі термін даний термін почав використовуватися з початку 90-х років ХХ століття, однак в практиці українських підприємств почав використовуватися тільки з 2000 року у зв’язку з введенням національних стандартів бухгалтерського обліку. Проаналізувавши роботи різних авторів, можна зазначити, що серед економістів склалося неоднозначне тлумачення терміна «грошовий потік» та відмітити два підходи у визначені цього поняття (табл. 2)

Таблиця 2

Відмінності у визначенні та  функціонуванні:

1-й підхід

  Коласс Б., Рындин А. Г., Шамаев Г. А.,  Рай Т., Койли Б., Бригхем Ю., Гапески Л., Терещенко О.О., Бочкаров В.В., Кононенко О., Маханько О., Лігоненко Л.О., Ситник Г.В.,  Верба В.А.]

2-й підхід

[ Бланк И. А.,  Каламбет С. В., Якимова А. М., Слав'юк P., Суторміна В., Хил Лауфанте A.M., Стоянова Е.С., Савчук В.П.,  Ван Хорн Дж. К., A.M. Поддерьогін,    A.M. Мороз,  Стельмах В. С.]

 

 1. За масштабом охоплення

 

Мікрорівень

Макрорівень

Розглядається та функціонує на рівні підприємств

Розглядається та функціонує на рівні держави

 2. За динамічністю потоків

-

+

 3.За комулятивністю

+

-

 4. За оцінкою внутрішнього капіталу підприємств

+

-

 5. За фінансовою стійкістю

-

+

 6. За інтенсивністю діяльності

-

+

Підходи до визначення поняття «грошовий потік»

 

Автори 1-підходу визначають грошовий потік як різницю між отриманими і виплаченими підприємством грошовими коштами за визначений термін, тобто як сума надлишку (недостачі) грошових коштів.

Економісти, які підтримують другий підхід, вважають, що грошові потоки - це рух грошових коштів (обіг), тобто їх надходження (припливи) і виплати (відпливи) за визначений період часу.

На нашу думку, визначення представників першого підходу є не досить повним і не відображає у повному обсязі зміст поняття «грошові потоки», бо це скоріш визначення залишку грошовиго коштоку, а саме залишок визначається на конкретний момент часу і не може ототожнюватися з потоком.

У вітчизняній літературі дуже часто зустрічаються схожі, проте нетотожні визначення, такі як фінансовий та грошовий потік. Наприклад, у праці [8] грошовий потік визначається як грошова маса, яка обертається в певній системі протягом певного періоду часу; надходження і витрачання коштів у процесі діяльності підприємства, компанії, банку. У іншому виданні, фінансовий потікце цілеспрямований рух, зміна (обсягів, типів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб'єкта господарювання, що здійснюються спільно з відповідними його грошовими потоками (еквівалентні фінансові потоки) або без них (безеквівалентні фінансові потоки), але обов'язково з урахуванням фактора часу, та відображає ліквідність зазначених фінансових ресурсів [9, с. 75]. З метою уникнення плутанини, розмежуємо сутність цих понять (табл.3).

Таблиця 3

Порівняльна характеристика понять: грошовий та фінансовий потік

Відмінності у визначенні та функціонуванні

Грошовий потік

Фінансовий потік

Автори:

[ПІБ авторів указано в таблиці 2]

Автори:

[Азаренкова Г.М., Рындин А. Г., Шамаев Г. А., Черевко В.О., Сорокина Е.М., Г.Г. Кірейцева, Горбунов А.Р., Білик М.Д., М. Г. Лапуста, П. С. Некольскій., Кузнецова Т. В., Железняк В. Ю. ]

За масштабами охоплення

Мікрорівень

Макрорівень

Окрім грошей не охоплює рух інших фінансових ресурсів

Охоплюються всі фінансова ресурси (не тільки грошові)

 За періодичністю функціонування;

+

+

 За ліквідністю;

+

-

 За фінансовою стійкістю;

+

-

 За матеріальним носієм;

-

+

 За відображенням руху грошових  коштів та їх еквівалентів;

+

-

 За об’єктом фінансового управління;

+

-

Якщо розглядати грошовий потік в системі управління фінансовими ризиками, то грошовий потік розумієтся як внутрішнє джерело фінансової стабілізації економічного агента, через збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових коштів та їх еквівалентів у готівковій та безготівковій формі, які обертаються в певній системі протягом певного періоду часу та пов'язані з чинниками ризику та ліквідності. При цьому розуміемо що фінансовий ризик, - це  ймовірність зміни грошового потоку при проведенні фінансових операцій внаслідок невизначеності умов таких операцій.

У запропонованому визначенні враховуються такі особливості як розподіл потоків у часі; підкреслення руху саме грошових ресурсів, а не фінансових; відображення  зв’язку  між  категоріями  «грошовий  потік»  та «фінансовий ризик», розглядается рух грошовий потоків як системне поняття.

 

Використана література

 

1.  Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Ю. Современный экономический словарь. – 2-е изд., испр. – М.: ИНФРА - М, 1999. – 479 с.

2.  Барановський О.І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання : [монографія]. – К. : Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2009. - 754 с.

3. Моделі оцінки банківської діяльності для забезпечення стабільності банківської системи : [монографія] / [О.В. Васюренко, О.М. Тридід, В.В. Качук та ін.]. – К : УАБС НБУ, 2010. – 294 с.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол. С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.

5. Електронний словник : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=%F0%E8%E7%E8%EA&x=0&y=0

6. Електронний словник : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mirslovarei.com/content_biz/Oborot-8701.html

7. Бланк И. А. Управление денежными потоками / Бланк И. А. - К. : Ника-Центр, 2002. – 736 с.

8. Стельмах В. С. Енциклопедія банківської справи України / Стельмах В. С. – К. : Молодь, 2001. – 680 с.

9. Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин : [монографія] / Азаренкова Г. М. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 328 с.