Плотнікова М.Ю.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна

099-081-26-62

Управління кредитним ризиком комерційного банку на сучасному етапі розвитку банківської системи

Вступ. За умов інтеграції України в європейський та світовий фінансовий вимір ефективність банківського бізнесу суттєво залежить від досконало організованої системи ризик-менеджменту. Така система повинна формуватися на основі науково обґрунтованої, предметно адаптованої до реалій банківської діяльності методології, сучасних банківських технологіях та кращому зарубіжному досвіді управління ризиками.

Аналіз останніх публікацій. Значний внесок у теорію та практику управління кредитними ризиками банків зроблено у працях М. П. Денисенка, В. М. Домрачева, В. Г. Кабанова, А. В. Ігнатенка, К. А. Чигирика, Г.О. Партина, Л.Я. Слободи та інших [1-2].

Мета статті. Метою є розкриття теоретико-методологічних, методичних засад та обґрунтування організаційно-методичних рекомендацій з удосконалювання управління кредитним ризиком комерційного банку.

Виклад основного матеріалу. Кредитний ризик є вартісним виразом імовірної події в ході кредитної операції, яка може призвести до збитків, тобто до відхилення фактичних показників від передбачуваних у кредитора. Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розробленні стратегії, так і в процесі виконання оперативних завдань. Кредитний ризик банку - це міра (ступінь) невизначеності щодо виникнення небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов'язань і при цьому не вдасться скористатися забезпеченням повернення позичених коштів.

Важливою компонентою банківського менеджмент є стратегія управління ризиками. Вона повинна забезпечити мінімізацію можливих втрат при здійсненні банківської діяльності, яка в умовах ринкової економіки та конкуренції неможлива без ризику. Завдання банківського менеджменту полягає в тому, щоб у межах здійснюваних операцій мінімізувати ризик. Підсистемою банківського менеджменту є ризик-менеджмент банку. Ризик-менеджмент банку - це комплекс управлінських заходів, спрямованих на мінімізацію різноманітних ризиків при проведенні банком активно-пасивних операцій. Ризик-менеджмент банку застосовується з метою активного управління банківськими ризиками, а також передбачає управління ризиковими ситуаціями для забезпечення стабільної роботи банку та його економічного зростання.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є провідним українським банком та найбільшим банком з іноземними інвестиціями в Україні. Аналіз організації системи управління ризиками в банку показав, що відповідальність за встановлення та затвердження цілей в сфері управління ризиками та капіталом несе Спостережна рада. При цьому Банк має окремі незалежні підрозділи, які відповідають за управління ризиками та їх контроль: кредитний комітет; комітет з проблемних кредитів; комітет з управління активами та пасивами; служба внутрішнього аудиту; комітет управління ринковими та операційними ризиками. Моніторинг та контроль ризиків переважно здійснюється на основі лімітів, встановлених Національним банком України та RZB Group. Банк активно використовує заставу для зниження свого кредитного ризику. Він вживає ряд заходів, щоб гарантувати погашення кредитів. Контроль кредитів забезпечує виявлення на ранніх етапах ознаки того, що у позичальника виникли фінансові труднощі у погашенні кредиту. Контроль кредитів є критичним на етапі погашення кредиту або у випадку простроченого кредиту, або у випадку недотримання положень договорів про забезпечення або фінансових коефіцієнтів.

Протягом 2008-2009 років банк дотримувався нормативів кредитного ризику, а саме: норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н₇); норматив великих кредитних ризиків (Н₈); норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н₉); норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н₁₀).

Аналіз динаміки та структури кредитів і заборгованості клієнтів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» показав, що загальна сума кредитів у 2008 році збільшилась на 15196022 тис. грн., чи на 42%. У 2009 році вона впала на 24%, до 39127232 тис. грн. Найбільшу частину в кредитному портфелі складають кредити надані юридичним особам 50,9% в 2008 році і 53,7% в 2009 році. Споживчі кредити фізичним особам займає друге місце в кредитному портфелі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в 2008 році обсяг наданих кредитів збільшився на 5727556 тис. грн. чи на 58,9%. Протягом 2009 року їх обсяг впав на 14%, тобто на 2116588 тис. грн. Натомість резерви під знецінення кредитів зросли на 5670778 тис. грн.

В даний період мало місце суттєве зростання резервів під кредити юридичним особам та іпотечні кредити (з 825601 до 4122598 та з 30826 до 2389923 тис. грн.). Відповідно їх частка зросла в резервах до 43,0% та 24,9%. В цілому, спостерігається погіршення якості кредитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що позначається на зростанні обсягів кредитів із великим терміном затримки, а також на зростанні резервів під знецінення за кредитами. Від 3926517 до 9597295 тис. грн. (відповідно з 7,6% до 24,5%.). Найбільший відсоток забезпечення мають інше нерухоме майно (50,8%) та інше майно (30,8%). На кінець 2009 року в абсолютному вираженні обсяги забезпечення даного майна склали 21243847 тис. грн. та 12875352 тис. грн.

Аналіз співвідношення дохідності та ризику показав, що протягом року ефективність управління банківським портфелем кредитів покращилася, адже значення коефіцієнта ефективності підвищилося на 0,1. За рахунок таких факторів, як зниження загального рівня кредитних ставок на ринку та дохідності досліджуваного портфеля, коефіцієнт ефективності управління знизився на 0,175.

Формування стратегії регулювання кредитних ризиків полягає у виборі однієї із стратегічних альтернатив здійснення кредитної діяльності та мінімізації ризиків, тобто передбачає встановлення цілей цих процесів, методів досягнення вказаних цілей та наявність необхідних ресурсів банку для їхнього втілення. Ключовим завданням є розробка стратегії, спрямованої на забезпечення балансу між обережністю і максимальним використанням усіх потенційних можливостей дохідного розміщення банківських ресурсів. Вибір варіантів стратегії регулювання кредитних ризиків ґрунтується на розробці можливих для банку складових стратегічного плану управління ризиками.

Запропоновано використовувати вдосконалену методику узагальнюючої оцінки рівня кредитного ризику, яка базується на використанні основних показників приведених в розрахунках. Методика включає в себе показники двох напрямів: ефективність кредитної діяльності комерційних банків та аналіз структури та якості кредитного портфеля банку. Метод є більш узагальненим і всеохоплюючим, ніж факторний аналіз ризику, так як включає показники, які відображається кредитну діяльність з різних боків, на відміну від факторного аналізу, який визначає ризик за допомогою класифікованих позик за ступенем ризику. Узагальнений метод може використовуватися будь-яким комерційним банком і він чітко показує рівень кредитного ризику і причину його виникнення

У процесі кредитування вважаємо за доцільне застосування системного підходу до управління ризиками і його використання при формуванні й розвитку системи управління активами та пасивами банку. В основі системного підходу до управління ризиками лежать загальновизнані, науково обґрунтовані принципи управління ризиками - Generally accepted risk principles (GARP), що були розроблені на підставі використання досвіду роботи західних економістів, законодавців, учених. GARP - це загальна структура із 89 принципів, за допомогою якої банки можуть управляти й розподіляти свої ризики, і яку може використовувати керівництво, правління та законодавці для порівняльного аналізу й визначення кращої практики роботи.

Зокрема, відповідно до принципів GARP керівництво банку має забезпечити ефективне управління ризиками, розробити та впровадити положення і процедури контролю та обмеження ризиків, а також подбати про наявність ресурсів, необхідних для оцінки й контролю за ризиками. Положення та процедури регламентують контроль за ризиками як у довгостроковій перспективі, так і стосовно щоденних операцій.

У сучасних умовах треба також здійснювати регіональну диверсифікацію кредитних вкладень, орієнтиром для якої має бути рівень диверсифікації економічного потенціалу регіону, інакше банки наражатимуться на значний кредитний ризик.

Література

1. Денисенко М. П. Кредитування та ризики : навчальний посібник / М. П. Денисенко, В. М. Домрачев, В. Г. Кабанов, А. В. Ігнатенко, К. А. Чигирик. – К. : “Видавничий дім “Професіонал”, 2008. – 480 с.

2. Партин Г.О. Внутрішньобанківське регулювання кредитних ризиків: Монографія / Партин Г.О., Слобода Л.Я. – К.: УБС НБУ, 2007. – 254 с.

3. Річні звіти ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» // Райффайзен Банк Аваль [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.aval.ua. Заголовок з екрану.