Кравченко Г. М.

Харківський національний економічний університет, Україна

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Рівень розвитку банківської системи залежить від багатьох факторів. Одним з визначальних факторів є фінансова стійкість банківських установ. По - перше, комплексний аналіз фінансової стійкості банку надає менеджменту систему показників для якісної оцінки банківської діяльності. По - друге, аналіз даних показників дозволяє розробляти та коригувати стратегічні плани розвитку та росту.

Проблема забезпечення фінансової стійкості банків є особливо гострою в сучасних умовах, адже несприятливі процеси, що посилилися у другій половині 2008 року, стали серйозною перевіркою стійкості вітчизняного банківського сектору.

Зокрема, на початку 2009 року стабільність банківської системи України була поставлена під великий сумнів. За підсумками рейтингової оцінки 27 банків України жоден з українських банків не отримав оцінки вище за "стабільну". Найбільш фінансово-стійким було визнано державний Укрексімбанк (8 - рівень "хороший"). Окрім найбільших банків, до групи "стабільних" за критерієм "фінансова стійкість" увійшли також банк "Форум" (7,25), Ерсте банк (7,17) та Унікредитбанк (7,29). Найменш фінансово-стійкими було визнано банки "Надра" (1,75 - рівень "катастрофічний") та Укрпромбанк (1,67) [1]. Статистичні дані наочно демонструють критичний стан банківського сектору з огляду на його фінансову стійкість. Одже, слід зауважити, що забезпечення фінансової стійкості є невід’ємною складовою розвитку банківського сектору.

Проблемам фінансової стійкості банків та її оцінки присвячено праці багатьох провідних зарубіжних і вітчизняних учених. Серед зарубіжних фахівців, які приділили увагу даній тематиці та зробили великий внесок, К. Дж. Барлтроп, Д. У. Блекуелл, Е. Гілл, Е. Дж. Делан, Д. С. Кидуелл, Р. Коттер, Д. МакНотон, Р. Л. Петерсон, Е. Рід, П. С. Роуз, Дж. Ф. Сінкі, І. Є. Амелін, Л. Г. Батракова, А. П. Крутов, О. І. Лаврушин, Ю. С. Масленченков, Г.С. Панова та ін. Серед вітчизняних економістів слід відмітити праці А. М. Мороза, В. М. Кочеткова, А. А. Пересади, А. О. Єпіфанова, І. В. Сала, В. В. Вітлінського, М. І. Савлука, В. В. Коваленко, О. Й. Шевцової, А. М. Герасимовича, О. М. Тридіда, І. М. Чмутової та інших.

Адекватна оцінка фінансової стійкості банку можлива лише за вірного розуміння її сутності. Актуальність даної проблематики пояснюється тим, що поняття фінансової стійкості є багатогранним та розглядається з боку різних підходів, що досить часто стає причиною змішань понять. Тому, на наш погляд, перш за все, слід визначити, що собою представляє фінансова стійкість як самостійна економічна категорія.

Таким чином, метою даної роботи є розгляд та дослідження підходів науковців та формування узагальненого та найбільш вірного визначення сутності фінансової стійкості комерційного банку.

Досить часто поняття фінансової стійкості ототожнюють з поняттями ліквідності, прибутковості, платоспроможності, надійності, стабільності. Проте, оцінюючи діяльність банку, слід відокремлювати ці поняття, адже за своєю сутністю вони відрізняються. Так, наприклад, деякі автори вважають, що стабільність є ширшим поняттям, а стійкість є основою стабілізації [2, С. 34–36]. На думку інших авторів, на відміну від стійкості, яка передбачає здатність системи протистояти силі, детермінація поняття стабільності передбачає акцентування уваги на здатності до постійного відтворення. При цьому стійкими банк і банківська система стають завдяки своїй стабільності. Одночасно стабільність являє собою постійну якісну характеристику, а стійкість – це те, що здобувається, змінюється в процесі функціонування [3].

На думку М. Н. Крейниної, фінансова стійкість – одна з характеристик відповідності структури джерел фінансування структурі активів. На відміну від платоспроможності, яка оцінює оборотні активи та короткострокові зобов’язання господарюючого суб’єкта, фінансова стійкість визначається на основі співвідношення різних видів джерел фінансування та його відповідності складу активів [4].

В. Н. Живалов дає визначення стійкості банку як його здатності в динамічних умовах ринкового середовища чітко та оперативно виконувати свої функції, забезпечувати надійність вкладів юридичних і фізичних осіб та своїх зобов’язань з обслуговування клієнтів [5].

На думку Н. Г. Антонова и М. А. Песеля, фінансова стійкість – це ліквідність та платоспроможність [6, c.81]. Цієї ж думки дотримується й Г.С. Панова [7, c.76]. Проте, на наш погляд, це неповне поняття, адже не тільки ліквідність та платоспроможність формують фінансову стійкість. Слід враховувати прибутковість, а також капітальну стійкість.

В. П. Пантелєєв і С. П. Халява визначають фінансову стійкість як своєрідне перевищення доходів над витратами [8]. На нашу думку, це визначення не є досить коректним, адже перевищення доходів над витратами може бути незначним, що не може повною мірою забезпечити стійкість банківської установи.

Ю. С. Масленченко дотримується точки зору, що фінансова стійкість залежить від відповідності діяльності банку нормативним узагальнюючим показникам, які синтезують характеристики економічних складових стійкості: обсяг і структура власних коштів, рівень доходів прибутку, достатність капіталу, мультиплікативна ефективність власного капіталу, норма прибутку на власний капітал, ліквідність, створення доданої вартості банком [9, с.26].

Н. Шелудько, пропонує визначення фінансової стійкості, як динамічної інтегральної характеристики спроможності банку як системи трансформування ресурсів та ризиків повноцінно виконувати свої функції, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища [10].

На думку автора, найбільш охоплюючим та повним є визначення даної дефініції В. В. Вітлинським, який пропонує її розглядати, як складову надійності разом з організаційною та функціональною стійкістю і, у свою чергу, об’єднує прибутковість, ліквідність, капітальну стійкість та запобігання ризикам [11]. Тобто, критерій фінансової стійкості банківської установи є найважливішим показником її надійності.

Як видно з вищезазначеного, фінансова стійкість є широким поняттям. Попередній аналіз дозволив зробити висновки про наявність певних підходів до даної дефініції :

1. Фінансова стійкість як характеристика прибутковості.

2. Фінансова стійкість як складова надійності.

3. Фінансова стійкість як відповідність сукупності критеріальних (оптимальних) значень певних фінансових показників.

4. Фінансова стійкість як динамічна категорія “системи трансформації ресурсів та ризиків ”.

5. Фінансова стійкість як показник ліквідності і платоспроможності.

Таким чином, виходячи з цього, на нашу думку, у загальному розумінні сутність фінансової стійкості банківської установи слід визначати, як основну характеристику надійності банку, що ґрунтується на сукупності системи економічних показників діяльності банку, а також чинників, що на них впливають.

Провівши аналіз різних точок зору стосовно природи категорії фінансової стійкості, слід зазначити, що всі визначення тісно переплітаються. Кожну з вищенаведених думок можна вважати вірною, якщо зважати на методологію оцінки фінансової стійкості та специфіки банківської установи. Загалом, на нашу думку, фінансову стійкість можна вважати консолідацією усіх зазначених підходів. Але, завдяки проведеному дослідженню було запропоновано більш уточнене визначення поняття «фінансова стійкість», що максимально розкриває її сутність і визначає ступінь наукової новизни отриманих результатів.

Важливим аспектом подальшого дослідження ми вважаємо вивчення проблем, що погіршують фінансову стійкість банківської установи, а також розглянути можливі шляхи їх вирішення. Адже кінцевою метою оцінки фінансової стійкості банку має бути визначення оптимальних шляхів покращення стійкості банку з метою ефективного функціонування економічної системи держави і, як наслідок, забезпечення добробуту населення.

Список використаної літератури:

1. Рейтинг найбільших українських банків [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications /49f5582b56c73/.

2. Ларионова И. В. Реорганизация коммерческих банков. – М.: Финансы и статитика, 2001. – 368 с.

3. Крухмаль О. В. Оцінка фінансової стійкості на підставі визначення критеріїв динамічної стабільності діяльності банку // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 9 (63). – С. 43–50.

4. Крейнина М. Н. Финансовая устойчивость предприятия: оценка и принятие решений // Финансовый менеджмент. – 2001. – №2. – С. 32-36.

5. Живалов В. Н. Повышение устойчивости функционирования коммерческих банков: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук. – М., 1997. – 22с.

6. Антонов Н.Г. Денежное обращение: кредит и банки/ Н. Г. Антонов, М. А. Пессель . – М.: Финстатинформ, 1995. – 272с.

7. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 272с.

8. Пантелєєв В. П. Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання/ В. П. Пантелєєв, С. П. Халява // Банківська справа. – 2000. – № 1. – С. 32-35.

9. Масленченков Ю. С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. – Кн. 3: Технология финансового менеджмента. – М.: Перспектива, 1999. – 354 с.

10. Шелудько Н. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // Фінанси України. – 2000. – № 1. – С. 25-28.