Пасарюк З.О., Тисарь І.І.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Єремійчук Н.І.

Динаміка експортно-імпортних операцій підприємств України

Усі сучасні дослідники-економісти визнають той факт, що саме експорт є тим двигуном, який вносить найбільший вклад до розвитку світової економіки. Нині на експорт припадає 20% світового ВВП, і ця частка постійно зростає у зв’язку з випереджаючим зростанням світової торгівлі порівняно з світовим виробництвом.

З погляду держави збільшення експорту сприяє зростанню зайнятості і обсягів національного виробництва, стимулює економічний ріст. З погляду підприємств – експорт допомагає збільшити ринки збуту, оптимально використовувати виробничі потужності, зменшити ризики коливань кон’юктури на внутрішньому ринку і поліпшити фінансову стабільність [3,46]. Отже, вищенаведене і визначає актуальність даної теми.

Метою даної статті є визначення особливостей проведення експортно-імпортних операцій на сучасному етапі розвитку, їх динаміки протягом останніх років та виокремлення окремих шляхів щодо підвищення ефективності проведення даних операцій.

Проблемі зовнішньоторговельної діяльності, факторам розвитку українського експорту значну увагу приділено у наукових працях багатьох фахівців. Їх вивчали Голованенко Н.В. [2], Лепеха С.Г.[3], Тарасюк Б.[4], Рубан Ю.Г [5] та ін.

Для того щоб розглянути сучасний стан експортно-імпортних операцій необхідно теоретично визначити сутність експорту та імпорту товарів. На нашу думку, найбільш повне визначення даних понять зазначене у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Так, згідно статті 1 даного закону:

-  експорт товарів - продаж товарів українськими 

суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам 

господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій 

формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний 

кордон України,  включаючи реекспорт товарів  [1];
- імпорт товарів - купівля (у тому числі з оплатою в 

негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної 

діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів 

з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, 

включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання 

установами та організаціями України, розташованими за її межами [1]. 
Основною проблемою експортно-імпортних операцій залишається формування негативного зовнішньоторговельного сальдо. Для визначення основних причин, які сприяють цьому розглянемо сучасний стан експортно-імпортних операцій. 

За результатами 2010 року в Україні експорт товарів та послуг склав 63067,1 млн. дол. США, імпорт – 66180,2 млн. дол. США. Розглянувши відповідний період 2009 року можна простежити, що експорт збільшився на27,9% (на 13773,1 млн. дол.), а імпорт на 30,8% (на 15573,6 млн. дол.). Зовнішньоторговельне сальдо становило - – 3113,1 млн. дол.

Для детальнішого аналізу експортно–імпортних операцій розглянемо рис. 1. Аналізуючи динаміку темпів приросту імпорту та експорту товарів та послуг, простежуємо позитивну тенденцію протягом 2007 – 2008 рр. За відповідний період 2009 року ситуація різко змінилась та дані показники сягнули від’ємного значення. За 2009 р. приріст експорту становив - - 37,4% проти 35,0 % у 2008 р., приріст імпорту становив - -45,1% проти 40,6% у 2008 р. Протягом 2010 року обсяги експортно-імпортних операцій значно зросли: приріст експорту становив 28,1%, а імпорту – 30,8%.

приріст експорту товарів та послуг

Рис 1. Динаміка темпів приросту експорту-імпорту товарів та послуг у відсотках

Однак темп приросту імпорту зростає швидшими темпами аніж експорт, що призводить до формування від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу, значення якого за 2010 р. становило – -3113,2 млн. дол. США. Для того щоб зрозуміти, які ж причини сприяли формуванню від’ємного сальдо проаналізуємо таблицю 1.

Таблиця 1

Динаміка обсягів експорту-імпорту в Україні протягом 2007-2010 років [6]

	2007 р., млн. дол.	У % до поперед-нього періоду	2008 р., млн. дол.	У % до поперед-нього періоду	2009 р., млн. дол.	У % до поперед-нього періоду	2010 р., млн. дол.	У % до поперед-нього періоду
Обсяг експорту у грошовому виразі у т.ч.	58237,2	127,0	78648,7	135,0	49223,6	62,6	63067,1	128,1
товарів	49248,1	128,4	66954,4	136,0	39702,9	59,3	51430,5	129,5
послуг	8989,2	119,8	11694,2	130,1	9520,8	81,4	11636,6	122,2

Продовження табл. 1

Обсяг імпорту у грошовому виразі у т.ч.	65548,2	134,2	92182,1	145,2	50604,4	54,9	66180,3	130,8
товарів	60670,0	134,7	85535,4	141,0	45435,6	53,1	60740,0	133,7
послуг	4878,3	128,0	6646,8	136,3	5168,8	77,8	5440,3	105,3
Сальдо	-7311,0	-	-13533,4	-	-1370,8	-	-3113,2	-

Проаналізувавши таблицю 1, бачимо, що за 2008 р. обсяги експортно-імпортних операцій зростають (так за даний період експорт товарів збільшився на 17706,3 млн. дол., послуг на 2705 млн. дол., а імпорт товарів за даний період зріс на 24865,4 млн. дол., імпорт послуг зріс на 1768,3 млн. дол.).

За 2009 р. ситуація значно погіршилась. Експорт товарів зменшився на 40,7% порівняно з відповідним періодом 2008 року, послуг – 18,6%, а імпорт товарів зменшився на 46,9%, послуг – на 22,2% за аналогічний період. Це пов’язане із негативним впливом світової фінансової кризи, яка вплинула на всі сфери економіки. Більшість експертів констатують, що саме через внутрішньополітичну кризу удар по економіці країни, спричинений зовнішніми чинниками, став більш помітним, ніж могло б бути [4].

Проте за 2010 р. спостерігаємо пожвавлення експортно-імпортних операцій, та отримання результатів, які були у 2007 році. Так експорт збільшився на 28,1 % порівняно з аналогічним періодом 2009 року, імпорт – на 30,8%.

Розглянувши проведення експортно-імпортних операцій в розрізі країн, можна сказати, що найбільше з України експортуються товари та послуги в країни СНД (за результатами 2010 р. даний показник сягнув 42,2 %, що на 7,1% більше за аналогічний період 2009 р.), країни Європи (26,9% від загального обсягу експорту, що на 0,1% менше за відповідний період 2009 р.) та країни Азії (23,4 % від загального обсягу експорту за 2010 р., що на 3,4 % менше за аналогічний період 2009 р.). Основним експортером послуг залишається Росія (44,2%). Збільшився експорт товарів до усіх основних країн-партнерів: Італії – на 96,5%, Російської Федерації – на 58,1%, Білорусі – на 50,9%, Польщі – на 47,9%, Туреччини – на 42,3%, Індії − на 23,7% та Німеччини − на 20,1%. Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 32,3% від загального обсягу експорту. Найбільші експортні поставки товарів здійснювались до Російської Федерації – 26,1% від загального обсягу експорту (залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання, механічні машини та ін.), Туреччини – 5,9% (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин).

Серед надання послуг з України найбільше експортуються транспортні послуги (67,1% від їх загального обсягу) та рiзнi дiловi, професiйнi та технiчнi послуги (12,8%). Серед товарів найбільше експортуються недорогоцінні метали та вироби з них (33,7%), мінеральнi продукти (13,1%) та механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку (11%).

Проаналізувавши обсяги ввезених та наданих іншими країнами послуг можна виділити країни СНД (імпорт за 2010 р. сягнув 30,6%, що на 9,9% менше за 2009 р.), країни ЄС (обсяг імпорту сягнув 41,7%, що на 5% менше за 2009 рік) та країни Азії (17,0 % проти 15,3% за 2009 року). Основним імпортером послуг являється Кіпр(15%), Росія (14,5%). У загальному обсязі імпорту товарів найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації − 36,5% (енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю − 7,7% (механічні та електричні машини, взуття, одяг текстильний та трикотажний), Німеччини − 7,6%.

Найбільше імпортуються транспортні послуги (21,2%) та фінансові послуги (19,9%). Серед товарів найбільшими обсягами в Україну ввозяться такі товари як мінеральнi продукти (34,8% від загального обсягу імпорту) та механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку (13,4%) Дана тенденція зберігається протягом останніх років без змін.

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 217 країн світу.

Розглянувши вищенаведені дані, можна сказати, що в Україні на даний час існує ряд структурних проблем вітчизняної зовнішньої торгівлі. До яких належать наступні: збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного обороту, низька диверсифікація товарного експорту, невигідна спеціалізація України на світовому ринку, висока енергоємність експортованої продукції України, невідповідність значної кількості вітчизняної продукції міжнародним стандартам, зростання залежності вільної торговельної динаміки від коливань динаміки експорту недорогоцінних металів [5].

Отже, проаналізувавши вищевказані дані, можна сказати, що Україна має перспективи розвитку зовнішньоторговельної політики. Головними напрямами підвищення здійснення експортно-імпортної діяльності підприємств України мають бути:

1) забезпечення функціонування механізмів кредитування і страхування експорту за участю держави, а також надання державних гарантійних зобов’язань щодо експортних кредитів;

2) розробка нових видів унікальної продукції з високим технічним рівнем;

3) формулювання експортної стратегії;

4) навчання працівників іноземним мовам [3,55];

5) широке залучення українських ділових кіл до проведення спільних заходів щодо стимулювання експорту;

6) створення системи зовнішньоторговельної інформації і інформаційно-консультативних служб, що включали б їх регіональні і закордонні представництва;

7) організація оперативної роботи державних органів щодо активного просування української експортної продукції на зовнішні ринки та захист інтересів вітчизняних експортерів за кордоном;

8) створення потужного експортного сектору;

9) залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;

10) лібералізація і поліпшення товарної структури імпорту;

11) гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

12) сприяння заходів щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об’єднання та організації.

Важливим напрямком підвищення ЗЕД є зміна товарної структури експорту товарів на користь високотехнологічних товарів. Сучасна структура ж експорту характеризується значної часткою експорту сировинних ресурсів та низькоякісних товарів [2, 62].

Серед пріоритетів імпортної політики області на перше місце необхідно твердо і однозначно поставити ввезення сучасної техніки і технології, ноу-хау, інжинірингових послуг для створення високотехнологічного виробництва та сфери послуг.

Список використаних джерел

1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України N 960-XII (960-12) від 16.04.91 зі змінами від 23.12.2010. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua

2. Голованенко Н.В. Особливості експортно-імпортних операцій підприємства України \ Н.В. Голованенко. – Вісник Черкаського університету. – 2008. – С. 60-62.

3. Лепеха С.Г. Методично-факторний аналіз експортної діяльності підприємств / С.Г. Лепеха. – Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2010. - №2. – С. 46-56

4. Тарасюк Б. Криза, як шанс. Український феномен / Б. Тарасюк.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nru.org.ua/leader/?id=165

5. Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. Біла книга державної політики / [За заг. редакцією Ю.Г. Рубана]. – К.: НІСД, 2008. – С. 186

6. http://www.ukrstat.gov.ua – сайт Державного комітету статистики України