Экономичні науки/10. Економіка підприємства

Данильчук Оксана Ігорівна

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Сучасні підходи до формування корпоративної стратегії підприємства ЗЕД

Динамічний розвиток сучасного підприємства ЗЕД обумовлює виникнення проблем своєчасної його адаптації до умов, які постійно змінюються. Ефективність планування розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства (стратегії розвитку) у великому ступені залежать від ефективного здійснення стратегічного аналізу, способів генерування альтернативних стратегій, самої системи складання стратегічного плану. Зважаючи на це, зрозумілим є вибір напрямку дослідження.

Проведені нами дослідження показали, що, в цілому, процес розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності являє собою нібито замкнутий цикл з прямим і зворотнім зв’язком. А результатом процесу планування загалом є система планів, яку можна поділити на такі елементи:

1. Стратегічний план (чи генеральний план).

2. Загальнофірмовий план, основу якого складає “план розвитку”, що містить в собі і розвиток ЗЕД.

3. Оперативні плани підприємства, які можуть містити в собі загальнофірмові плани поточної діяльності підприємства, а також поточні плани підрозділів.

Ринкова стратегія передбачає зіставлення всіх альтернативних варіантів у сфері зовнішньоекономічної діяльності та обґрунтування оптимального рішення. При розробці стратегії враховується багато факторів: характер діяльності підприємства ЗЕД, його структура і кадровий потенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів, стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності підприємства. Горизонт стратегічного планування, тобто часовий інтервал, на який ведеться планування, звичайно змінюється від одного року до п’яти і в кожному конкретному випадку залежить від стабільності економічного стану і передбачуваності майбутнього, терміну впровадження прийнятих стратегічних рішень, середньої тривалості часу, необхідного для реалізації конкретної ідеї від її зародження до практичного впровадження. Кількість і зміст етапів розробки стратегічних планів, а також сама їхня форма можуть істотно змінюватися залежно від конкретних умов. До числа чинників, що впливають на послідовність і зміст робіт із стратегічного планування і управління, належать: форма власності підприємства; його тип (спеціалізоване чи диверсифіковане), галузева приналежність; рівень концентрації виробництва (велике, середнє чи мале підприємство); рівень розвитку ринкових відносин і ринкової інфраструктури; стан маркетингової орієнтації підприємства; рівень освоєння методів стратегічного планування тощо.

Поведінка підприємства на зовнішньому ринку значною мірою визначається внутрішніми її можливостями і перспективами розвитку при досягнутому рівні стратегічного управління. Тому, на нашу думку, процес розробки стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку повинен включати шість етапів:

1) всебічний аналіз стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

2) аналіз очікуваних змін у кон’юнктурі зовнішнього ринку;

3) аналіз можливостей на зовнішньому ринку з урахуванням прогностичних змін у його кон’юнктурі;

4) аналіз внутрішньої і зовнішньої бюджетно-податкової політики і впливи змін у ній на умови діяльності;

5) аналіз тенденцій розвитку світової економіки, стан і тенденції розвитку світового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнішньоторговельної політики різних країн, оцінка впливу змін у ній на умови функціонування;

6) розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням існуючого і прогнозного стану на зовнішніх ринках, а також можливостей і очікуваних змін в умовах функціонування даного підприємства.

Зважаючи на вищевикладене можна стверджувати, що, розробка стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку здійснюється на трьох різних рівнях: глобальному, стратегічному і тактичному.

Так, глобальний рівень охоплює довгострокові аспекти діяльності підприємства на основі визначення найважливіших цілей, сукупність яких розглядається як єдине ціле, при цьому планування здійснюється на рівні керівництва підприємства з урахуванням можливих довго- і середньострокових варіантів розвитку. На тактичному (поточному) рівні планування зовнішньоекономічної діяльності підприємство концентрується на визначенні конкретних цілей, досягнення яких є умовою ефективного використання наявних ресурсів для реалізації глобальних цілей на існуючих ринках збуту.

Таким чином, в основі міжнародної діяльності підприємства знаходиться відповідна сукупність стратегічних рішень і зовнішньоекономічна діяльність матиме найбільший успіх, коли вихід підприємства на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але й відповідатиме довгостроковим цілям.